Рішення № 29157897, 06.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р.Справа № 2/24-4359-2012-5023/5794/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 5 Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта", м. Феодосія 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополь, м. Севастополь до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ізюм про стягнення суми основного боргу в сумі 6223,76 грн., пені - 1188,77 грн., 3% річних - 229,36 грн., за участю представників сторін:

позивача - Крекотинь А.В. за довіреністю,

відповідача - не з'явився,

3-ої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 5 Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8264,27 грн., у тому числі 6223,76 грн. заборгованості за договором оренди, 1188,77 грн. пені, 229,36 грн. 3% річних та 622,38 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2012 року по справі № 2/24-4359-2012 керуючись статтями 15, 17 ГПК України було передано позовну заяву Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв'язку № 5 Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта" про стягнення суми боргу за договором оренди № 1048 від 21.05.2010 року , з доданими до неї документами за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Після надходження справи до господарського суду Харківської області справі присвоєний новий номер 2/24-4359-2012-5023/5794/12 та передано в провадження судді Бураковій А.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23.01.2013 року о 10:45 годині. Крім того, зазначеною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополь, м. Севастополь.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 06.02.2013 року о 10:45 годині.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Проте, до господарського суду Харківської області 08.01.2013 року повернулась ухвала суду від 19.12.2012 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102210699618. До господарського суду Харківської області 09.01.2013 року від представника 3-ої особи надійшли письмові пояснення по справі (вх. 543), відповідно до яких позовні вимоги заявлені позивачем підтримує у повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі представника Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополь, м. Севастополь. Зазначені документи були прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач та 3-тя особа правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21.05.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі (3-ою особою) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено Договір оренди № 1048 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності. (Договір).

Відповідно до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 21.05.2010р. № 1048 Регіональне відділення Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі передало, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв у термінове платне користування об'єкт оренди, державне окреме індивідуальне нерухоме майно: нежитлові приміщення АДРЕСА_2, та перебувають на балансі «Укрпошта». (п.1.1. Договору)

Відповідно до п.10.1. Договору, встановлено, що договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців, що діє з 21.05.2010 року до 21.04.2013 року (включно).

Відповідно до п.2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання- передавання Майна. Акт приймання-передавання орендованого державного майна з боку сторони. яка передає майно, підписується як Орендодавцем, так і Балансоутримувачем майна.

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2010 року між сторонами у справі був складений та підписаний акт приймання -передачі орендованого майна, який скріплений підписами уповноважених представників сторін та печатками юридичних осіб (а.с. 16)

Згідно з п.3.1-3.3 вказаного Договору оренди, орендна плата за користування об'єктом оренди за базовий місяць розрахунку оренди-квітень 2010р. складає 2553,88 грн. в місяць та корегується щомісячно з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п.3.6 вищевказаного договору оренди, орендна плата перераховується Орендарем у державний бюджет і Балансоутримувачу в співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступним за звітним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач обов'язок передбачений Договором оренди неналежним чином виконує щодо сплати орендної плати, з урахуванням чого, станом на 01.09.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.04.2011р. по 01.09.2012р. становить - 6223,76 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 6223,76 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, пеню в розмірі 1188,77 грн., 3 % річних в розмірі 229,36 грн. та штраф 10 % в розмірі 622,38 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем 3 % річних в розмірі 229,36 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П.З.7. Договору, передбачено, що оренда плата, перерахована несвоєчасна або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені за несвоєчасну або не в повному обсязі перераховану орендну плату припиняється через один рік від дня, коли орендна плата повинна була бути сплачена.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 1188,77 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з 01.05.2011р. по 01.09.2012р., та нарахований не вірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 711,85 грн., в частині стягнення 476,92 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Згідно п.3.8. Договору оренди у випадку якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менш ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості Балансоутримувачу та Орендодавцеві у процентному співвідношенні, передбаченому п. 3.6. Договори оренди.

Перевіривши нарахування 10 % штрафу нарахований станом на 01.09.2012р. в розмірі 622,38 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (64300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м.Київ, вул.Хрещатик,22, код ЄДРПОУ 21560045) в особі Центру поштового зв'язку № 5 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (98100, АР Крим, м.Феодосія, вул.Галерейна,9, код ЄДРПОУ 01185674) суму основної заборгованості з орендної плати в розмірі 6223,76 грн., пеню в розмірі 711,85 грн., 10 % штрафу в розмірі 622,38 грн., 3 % річних в розмірі 229,36 грн., судовий збір в розмірі 1516,62 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 476,92 - відмовити.

Повне рішення складено 08.02.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

2/24-4359-2012-5023/5794/12