Постанова № 29156367, 15.06.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/13317/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретарі Бесарабі І.А. за участі:представників позивача Повх О.В., Комарницького А.А. представників вдповідача Тютюнник О.Я., Поліщук Л.А. представника третьої особи Костенка К.В. представника прокуратури Хмельницької області Арєщєнкова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача державне підприємство Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля", про визнання незаконним та скасування розпорядження № 203/2008-р від 19.05.2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання незаконними та скасування розпоряджень.

Уточнивши та збільшивши позовні вимоги (заяви від 18.11.2011 року вх.№51941 і від 06.12.2011 року вх.№55998), позивач просить визнати незаконними та скасувати розпорядження Полонської районної державної адміністрації № 230/2011-р від 02.06.2011 року "Про надання дозволу ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками" та розпорядження № 486/2011-р від 01.11.2011 року "Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" для рибогосподарських потреб".

За думку позивача, спірні розпорядження прийняті відповідачем без належних на те повноважень з порушенням норм Конституції України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», прав та інтересів позивача. Вказує, що в силу ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження місцевої державної адміністрації може бути скасоване виключно Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Вказує, що спірні розпорядження, якими наданий дозвіл ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками та затверджена зазначена документація порушують права та інтереси позивача, як орендаря земельних ділянок.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини, на які посилаються у позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з врахуванням збільшених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Вважає спірні розпорядження законними, прийнятими в межах повноважень, наданих відповідачеві Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеві державні адміністрації», щодо розпорядження земельними ділянками, розташованими за межами населених пунктів. Крім того, зазначає, що після прийняття відповідачем розпорядження №555/2011-р від 20.12.2011 року «Про внесення змін до розпоряджень голови райдержадміністрації від 02.06.2011 року №230/2011-р та від 01.11.2011 року №486/2011-р» усунуті усі причини, які призвели до виникнення судового спору, а оскаржувані розпорядження з урахуванням несених змін не призводять до порушення прав та інтересів позивача. В обґрунтування відсутності позивача порушення прав позивача надав рішення господарського суду Хмельницької області від 01.05.2012 року по справі №14/5025/304/12, яким розірвані договори оренди земельних ділянок від 19.08.2008 року.

Представник прокуратури Хмельницької області, яка вступила в справу на стороні відповідача (лист від 22.11.2011 року за вх. №52629), підтримав позицію відповідача щодо правомірності спірних розпоряджень та безпідставності позовних вимог.

Представник третьої особи на стороні відповідача (ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля"), залученої до участі у справі ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року, також вважає безпідставними позовні вимоги та просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. На думку представника третьої особи, відповідач зобов»язаний передати спірні земельні ділянки водного фонду в оренду ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля", оскільки наказом Державного комітету рибного господарства №446 від 01.11.2010 року «Про приймання-передачу державного майна з балансу на баланс» стави, що перебували на балансі державного підприємства «Укрриба» передані йому на баланс. Наказом Державного агентства рибного господарська України №88 від 15.02.2012 року «Про затвердження переліку державного майна» вказаний наказ визнаний таким, що втратив чинність, та затверджений перелік державного майна, переданого на баланс ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля".

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв»язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з урахуванням наведеного нижче.

Суд встановив, що позивач - відкрите акціонерне товариство "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" створене наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №833 від 08.12.1998 року 28.03.2000 року шляхом перетворення Хмельницького виробничого рибокомбінату та зареєстроване Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №734305).

Основними видами діяльності позивача є рибництво; надання послуг в рибництві; оптова та роздрібна торгівля непродовольчими та продовольчими товарами.

Відповідно до договору зберігання з правом користування № 10 від З 1.12.2003 року, укладеного між позивачем, як правонаступником Хмельницького виробничого рибокомбінату, та державним підприємством «Укрриба» (балансоутримувачем майна відповідно до наказів Фонду державного майна України і Міністерства аграрної політики України від 31.01.2003 р. N 156/20 "Щодо передачі державного майна" та від 06.05.2003 N 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд"), позивач прийняв в користування гідротехнічні споруди, які не увійшли до статутного фонду під час приватизації державного майна, розташовані в Староконстянтинівському, Старосинявському, Летичівському, Полонському, Хмельницькому, Волочиському, Красилівському і Ізяславському районах Хмельницької області.

На підставі розпорядження Летичівської РДА № 203/2008-р від 19.05.2008 року із змінами, внесеними розпорядженням №240/2008 року від 12.06.2008 року, якими затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання документів для надання земельних ділянок на умовах оренди, між позивачем та відповідачем 19.06.2008 року строком на сорок дев'ять років укладені договори оренди земельних ділянок водного фонду загальною площею 443,3374 га, в тому числі площею 82,3904 за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради, площею 313,0191 га за межами населених пунктів Новолабунської сільської ради, площею 32,5359 га за межами населених пунктів Онацьковецької сільської ради та площею 15,3929 га за межами населених пунктів Бражинецької сільської ради. Зазначені договори оренди зареєстровані у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру ДЗК03.07.2008 року за №040875900006, № 040875900004, №040875900007 і 040875900036 відповідно.

Невід»ємною частиною договорів оренди від 19.06.2008 року є акт приймання-передачі об»єкта оренди та належним чином затверджена технічна документація щодо інвентаризації земельної ділянки водного фонду.

Спірним розпорядженням № 230/2011-р від 02.06.2011 року "Про надання дозволу ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками" відповідач припинив право позивача користування зазначеними вище земельними ділянками загальною площею 427,9454 га (п.1), надав дозвіл ДП Селекційно-генетичному центру по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками площею 427,9454 га (п.2), та визнав таким, що втратило чинність розпорядження Летичівської РДА № 203/2008-р від 19.05.2008 року «Про передачі в оренду земельних ділянок водного фонду ВАТ «Хмельницькрибгосп» для рибогосподарських потреб» (п.3).

Спірним розпорядженням № 486/2011-р від 01.11.2011 року "Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" для рибогосподарських потреб" відповідач затвердив технічну документацію із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками водного фонду, розташованих за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради, Новолабунської сільської ради і Онацьковецької сільської ради (п.1), та передав третій особі в оренду терміном на 5 років земельні ділянки видного фонду для рибогосподарських потреб загальною площею 427,9254 га, в тому числі площею 82,3904 га на території Великоберезнянської сільської ради, площею 313,0191 га на території Новолабунської сільської ради та площею 32,5359 га на території Онацьковецької сільської ради (п.2).

В процесі судового розгляду справи відповідач прийняв розпорядження №555/2011-р від 20.12.2011 року «Про внесення змін до розпоряджень голови райдержадміністрації від 02.06.2011 року № 230/2011-р та від 02.11.2011 року № 486/2011-р», яким з розпорядження від 02.06.2011 року № 230/2011-р виключені пункти 1,3 щодо припинення права позивача на користування орендованими земельними ділянками та розірвання договорів оренди, а з розпорядження від 01.11.2011 року № 486/2011-р виключені пункти 2,3,4 і 5 щодо передачі земельних ділянок в оренду ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" для рибогосподарських потреб.

Досліджуючи правомірність спірних розпоряджень від 01.06.2011 року № 230/2011-р та від 02.11.2011 року № 486/2011-р», з урахуванням змін внесених розпорядженням №555/2011-р від 20.12.2011 року, суд враховує наведене нижче.

Статтею 2 Водного кодексу України (надалі - ВК України) передбачено зокрема, що земельні відносини, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.

За змістом ст.85 ВК України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно до ст. 93 ЗК та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі право на строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Пунктом «а» ч.1 ст.17 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин віднесене розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За змістом п.12 розділу 10 «Перехідні положення» до ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація, яка входить до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Спірне розпорядження № 230/2011-р від 02.06.2011 року прийняте відповідачем на підставі ст.ст. 17, 116,120, 123 і п. е ст.141 ЗК України у зв»язку з набуттям третьою особою права на споруди, розташовані на земельних ділянках.

В силу ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

В силу частин третьої і четвертої ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Аналогічні положення передбачені укладеними позивачем договорами оренди.

В свою чергу за змістом ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно до ст. ст. 143, 146, 149 ЗК України вилучення (викуп) та припинення права користування або права власності на земельну ділянку чи її частину за відсутності на це згоди землекористувача або власника може здійснюватись виключно в судовому порядку.

Відповідно до частини третьої ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Правовстановлюючими документами, які посвідють право позивача на тимчасове користування земельними ділянками загальною площею 443,3374 га, є укладені на підставі розпорядження Летичівської РДА № 203/2008-р від 19.05.2008 року договори оренди земельних ділянок площею від 19.06.2008 року строком на сорок дев'ять років, а саме: площею 82,3904 за межами населених пунктів Великоберезнянської сільської ради, площею 313,0191 га за межами населених пунктів Новолабунської сільської ради, площею 32,5359 га за межами населених пунктів Онацьковецької сільської ради та площею 15,3929 га за межами населених пунктів Бражинецької сільської ради, зареєстровані у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру ДЗК03.07.2008 року за №040875900006, № 040875900004, №040875900007 і 040875900036 відповідно. Невід»ємною частиною зазначених договорів є затверджена відповідачем технічна документація із землеустрою щодо складання документів для надання земельних ділянок на умовах оренди.

Суд встановив, що на дату прийняття відповідачем спірних розпоряджень, а також на дату розгляду справи, укладені позивачем договори оренди земельних ділянок загальною площею 443,3374 га строком на сорок дев'ять років від 19.06.2008 року у визначеному Законом порядку не припинені та не розірвані, а орендовані земельні ділянки перебувають у фактичному користуванні позивача. Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.05.2012 року по справі №14/5025/304/12, яким розірвані договори оренди земельних ділянок від 19.08.2008 року, не набрало законної сили у зв»язку з оскарженням в апеляційному порядку, а тому не може слугувати доказом розірвання договорів оренди та припинення права позивача на користування земельними ділянками.

В силу ч.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Визначені статтею 116 ЗК України обставини, які зумовлюють право відповідача на передачу орендованих позивачем земельних ділянок водного фонду в оренду третій особі, відсутні, на дату прийняття спірних розпоряджень та на дату розгляду судом спору земельні ділянки у позивача не вилучені.

В силу ч. 1 ст.120 ЗК України, яка є підставою для прийняття спірних розпоряджень, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Суд встановив, що на дату прийняття спірних рішень та на день розгляду справи користувачем гідротехнічних споруд, розташованих на спірних земельних ділянках за межами населених пунктів Великоберезнянської, Новолабунської, Онацьковецької та Бражинецької сільських рад Полонського району є позивач.

Укладений між позивачем та ДП «Укриба» договір зберігання нерухомого державного майна з правом користування №10 від 31.12.2003 року, відповідно до якого позивач користується нерухомими об»єктами водного фонду, в тому числі гідроспорудами та ставками, не розірваний. Додаткова угода від 1.10.2009 року про припинення договору зберігання з правом користування № 10 від 31.12.2003 року на підставі ч. 1 ст. 651 Цивільною кодексу рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року по справі №39/89 визнана недійсною.

Відтак, у відповідача не було підстав для припинення права позивача на користування спірними земельними ділянками загальною площею 427,9454 га, надання дозволу ДП Селекційно-генетичному центру по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками площею 427,9454 га та затвердження зазначеної документації.

Суд не бере до уваги посилання відповідача та третьої особи на наказ Державного комітету рибного господарства №446 від 01.11.2010 року «Про приймання-передачу державного майна з балансу на баланс», яким гідротехнічні споруди, що перебували на балансі державного підприємства «Укрриба», передані на баланс ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля", оскільки передача державного майна з балансу одного підприємства на баланс іншого не спричиняє автоматичну передачу зазначеного майна у фактичне користування останнього. За змістом ст.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 396/3689, баланс є формою бухгалтерської звітності, яка містить інформацію про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

В силу ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, до яких зокрема належить право користування нерухомим майном, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

За змістом п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно , розміщене на території України, яке належить державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право володіння, право господарського відання, право оперативного управління, право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами.

Відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно. Частиною 3 наведеної статті передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Частиною 4 цієї статті також встановлено, що права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Статею 5 зазначеного Закону визначено, що у Державному реєстрі прав реєструється зокрема споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій права на такі об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Суд встановив, що право третьої особи на користування гідроспорудами, розташованими на земельних ділянках не зареєстроване в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Суду також не надано доказів щодо фактичної передачі вказаного нерухомого майна від позивача, як користувача, майна до третьої особи.

Той факт, що на дату розгляду справи гідроспоруди перебувають в тимчасовому користуванні позивача підтвердили в судовому засіданні не тільки представники позивача, а й представник відповідача. Зазначений факт не заперечив також представник третьої особи.

В силу ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч.2. ст.95 ЗК України нопорушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Доводи відповідача та третьої особи щодо відсутності порушення спірними розпорядженнями прав та інтересів позивача, які потребують судового захисту спростовуються дослідженими судом доказами, в тому числі поясненнями представника відповідача в судовому засіданні, який повідомив суд про те, що спірні розпорядження прийняті з метою надання третій особі в оренду земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача.

Доводи відповідача суперечать також ст.123 ЗК України і 50 Закону України "Про землеустрій", за змістом яких дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є початковим етапом оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.05.2012 року по справі №14/5025/304/12, яким розірвані договори оренди земельних ділянок від 19.08.2008 року, оскільки зазначене рішення не набрало законної сили у зв»язку з його оскарженням в апеляційному порядку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрацій в межах своїх повноважень видає розпорядження.

В силу ч. 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність розпоряджень № 230/2011-р від 02.06.2011 року та № 486/2011-р від 01.11.2011 року, прийнятих з перевищенням владних повноважень, які порушують права та законні інтереси позивача, тому позовні вимоги про їх скасування підлягають до задоволення.

Керуючись Конституцією України, Водним та Земельним кодексами України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області № 230/2011-р від 02.06.2011 року "Про надання дозволу ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками" та № 486/2011-р від 01.11.2011 року "Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду ДП Селекційно-генетичний центр по рибництву "Поділля" для рибогосподарських потреб".

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2012 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя