Постанова № 29156320, 06.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2013 року Справа № 812/994/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №22» про накладення арешту на кошти які знаходяться у банках..,-

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №22» про накладення арешту на кошти які знаходяться у банках.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

ТОВ «Магазин №22» зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 03.07.1996 за №839 та з 19.08.1996 перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС. Станом на 15.10.2012 підприємство має заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток в розмірі 2379,92грн. Органом державної податкової служби здійснювались заходи передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме направлено першу податкову вимогу №1/66 від 10.03.2010 та другу податкову вимогу №2/103 від 16.04.2010. Зазначає, що відповідно до отриманих відповідей з державних установ за підприємством відповідача не зареєстровано сільськогосподарської та транспортної техніки, транспортних засобів та права власності на нерухоме майно. Рішенням Краснодонської ОДПІ про результати засідання комісії з визначення сум податкового боргу, які не забезпечені майном для його погашення від 30.03.2011 №789/24-011, присвоєно стан боржнику - платник не забезпечений майном для погашення податкового боргу. За таких обставин позивач просить накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №22» що знаходяться у банках.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин №22» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 03 липня 1996 року, за адресою Луганська область, м.Краснодон, м.Молодогвардійськ, кв.Кошового,32 (а.с.5)

Відповідно до матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин №22» перебуває на податковому обліку в якості платника податків в Краснодонській об'єднаній державній податковій інспекції в Луганській області з 19 серпня 1996 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10 червня 2010 року №237/29-122 (а.с.9)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 57.2 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування

Згідно із п.57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент подання адміністративного позову, товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин №22» має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток в розмірі 2379,92грн., що визначена податковим повідомленням - рішенням від 24.02.2010 №421540, та підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача як платника податків та розрахунком податкового боргу (а.с.11,27,28)

З метою з'ясування майнового стану платника податків - товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин №22» Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби було направлено запити до обліково - реєстраційних установи з вимогою надати відомості щодо перебування у власності відповідача рухомого та нерухомого майна.

Так, відповідно до відповіді з Краснодонського ВРЕР УДАІ УМВС України в Луганській області з'ясовано, що за ТОВ «Магазин 22» транспортних засобів не зареєстровано (а.с.16)

Згідно відповіді з Комунального підприємства «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 20 червня 2012 року №1015, встановлено, що за підприємством відповідача не обліковується права власності на нерухоме майно. (а.с.17)

Листом від 10 липня 2012 року Державної інспекції сільського господарства в Луганській області підтверджується відсутність у власності відповідача сільськогосподарської та тракторної техніки (а.с.17)

30 березня 2011 року Краснодонською об'єднаною держаною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби було прийнято рішення №789/24-011 про результати засідання комісії з визначення сум податкового боргу які не забезпечені майном для його погашення, яким присвоєно стан ТОВ «Магазин 22» - платник не забезпечений майном для погашення податкового боргу (а.с.18)

Згідно з п.п 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181- III (норми якого були чинними на момент виникнення правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання зазначеної норми Закону №2181 Краснодонською ОДПІ в Луганській області було направлено ТОВ «Магазин 22» першу податкову вимогу №1/66 від 10 березня 2010 року на загальну суму 2380,00грн., та дугу податкову вимогу №2/103 від 16 квітня 2010 року на загальну суму 2380,00грн. (а.с.12,14) Зазначені податкові вимоги податковою інспекцією були направлені на адресу підприємства відповідача поштою.

В зв'язку з поверненням на адресу податкового органу вказаних листів, без вручення адресату, з відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться», Краснодонською ОДПІ було складено акти щодо неможливості вручення першої та другої податкової вимоги, відповідно до чого вказані вимоги розміщені на дощці оголошень. (а.с.13,15)

Факту оскарження відповідачем вищезазначених податкових вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважається узгодженими. Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги судом на час розгляду справи не має.

Оскільки вказані податкові вимоги, є чинними (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те що податковою інспекцією були вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, однак вони не призвели до позитивного результату, а також те що за підприємством боржника не обліковується будь-якого майна за рахунок якого можливо здійснити погашення податкового боргу, а також приписи підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими закріплено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, за таких обставин позовні вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, що обслуговують такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №22» про накладення арешту на кошти які знаходяться у банках задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №22» (94415, Луганська область, м.Краснодон, м.Молодогвардійськ, кв.Кошового,32, код 20179840) за податковим боргом з податку на прибуток в розмірі 2379,92 (дві тисячі триста сімдесят дев'ять гривень 92коп.) що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговують відповідача як платника податків до повного погашення зазначеного податкового боргу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 07 лютого 2013 року

Суддя А.М. Каюда