Ухвала суду № 29155670, 28.01.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Головуючий суду першої інстанції:Шукальський В.В.№ провадження: 22-ц/190/683/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.

"28" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Летягіної О.В. Суддів:Горбань В. В. Макарчук Л. В. При секретарі:Востріковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 21 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона та відповідач проживають в спільному будинку, який розділено на дві окремі частини. Проте, відповідач постійно намагається її образити, то кидає камінням, то висловлюється на її адресу нецензурною лайкою.

29.07.2012 року відповідач зруйнував спільну стіну між його кухнею та її гаражем та на її неодноразові вимоги відремонтувати стіну не реагує.

Раніше у 2010 році відповідач вже притягувався до відповідальності за спричинення їй тілесних ушкоджень, але продовжує свою поведінку.

У зв'язку із наведеним, просила зобов'язати ОСОБА_7 відновити та відремонтувати суміжну стіну між його кухнею та її гаражем та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 21 листопада 2012 року позовну заяву ОСОБА_6 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_7 відремонтувати суміжну стіну між приміщенням кухні ОСОБА_7 та гаражу ОСОБА_6, шляхом заповнення пройму спільної стіни між гаражем та кухнею від її обрізу до межі перекриття крівлі. В іншій частині позову відмовлено.

На зазначене рішення суду позивачка подала апеляційну скаргу, в який просить змінити рішення суду першої інстанції, задовольнивши позов в частині стягнення моральної шкоди, в іншій частині рішення залишити без змін.

Зокрема посилається на те, що суд помилково вказав у рішенні про відсутність доказів спричинення шкоди її здоров'ю. Вона є літньою людиною, у зв'язку зі своїм віком та станом здоров'я не може спокійно сприймати протиправну поведінку відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи з положень статті 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряв рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_6, яка оскаржує рішення тільки у частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, та позовних вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення сум у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надані суду докази заподіяння їй душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача та доказів погіршення здоров'я позивачки через протиправні дії відповідача.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що сторони проживають у спільному будинку по АДРЕСА_1, який фактично складається з двох відокремлених частин.

Актом міжвідомчої комісії, яка складалася зі спеціалістів Красногвардійської райдержадміністрації, відділу градобудівництва та архітектури, головного санітарного лікаря Красногвардійського району та інших, 12 листопада 2012 року було проведено обстеження домоволодіння АДРЕСА_1

Комісією було встановлено, що розбирання стіни кухні виконано ОСОБА_7 з ціллю ремонту фронтальної стіни належній йому частини домоволодіння. Конструктивні елементи вказаної фронтальної стіни за роки експлуатації прийшли у критичне становище (прогресуючи крізні тріщини по всій висоті), що несе загрозу цілісності всього жилого будинку. До того ж встановлено, що ОСОБА_7. не має вільного доступу до конструктивних елементів належної йому частини будинку для проведення огляду та ремонту, що ущемляє його права на володіння вказаною часткою домоволодіння.

Оглядом комісії також було встановлено, що осадка та осідання конструкцій будівлі гаражу ОСОБА_6, прибудованого до домоволодіння ОСОБА_7, негативне впливають на цілісність та збереження несучих стін квартири одноповерхового будинку НОМЕР_1, належного ОСОБА_7

Висновками комісії було зазначено те, що роботи, проведені ОСОБА_7, не несуть загрози порушення гаражу ОСОБА_6 Разом з тим, комісія послалася на необхідність заповнення пройму стіни загальної між гаражем та кухнею сторін і ОСОБА_7. погодився взяти на себе матеріальні розходи по заповненню даного прийому стіни (а.с.50-51).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7. неодноразово звертався з заявами до голови сільської ради с. Рівне Красногвардійського району АР Крим про дозвіл на реконструкцію стіни його будинку, яка через прогнивши дерев'яні балки стала просідати та дала тріщини, що визиває аварійну обстановку, погрожує життю його та його сім'ї ( а.с.13,15).

Крім того, з матеріалів справи слідує, що між сторонами існують тривалі неприязні стосунки.

Дані факти підтверджуються численними зверненнями до правоохоронних органів, матеріалами про відмову у порушенні кримінальних справ, з яких більшу частку складають звернення ОСОБА_7 на протиправну поведінку ОСОБА_6 та її доньки ОСОБА_9, відносно нього та членів його сім'ї.

Підтвердили факт тривалих неприязних стосунків та постійних сварок між сторонами свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, допитані у суді першої інстанції, які пояснили, що сварки в основному між сусідами були, через встановлення паркану та через неможливість вільного проходу до будинку.

З пояснень ОСОБА_7, як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції слідує, що у нього п'ятеро дітей, двоє з яких є інвалідами. Оскільки іншого проходу до будинку, як через загальний вхід, немає, то між його сім'єю та ОСОБА_6 постійно виникають сварки відносно проходу через двір. Під час сварок позивачка постійно ображає його та його дітей.

Статтею 1167 ЦК України, на яку посилається позивачка в обґрунтування свого позову, передбачається, що моральна шкода, завдана фізичної або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пленумом Верховного Суду України у п.5 постанови №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» роз'яснюється, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинний з'ясовувати, чим підтверджується заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин по справі та з аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів заподіяння ОСОБА_6 моральної шкоди протиправними діями ОСОБА_7 не встановлено.

Підстав вважати, що діями відповідача з розбирання стіни своєї кухні позивачці була заподіяна моральна шкода не має, оскільки з вищевказаного акту та інших матеріалів справи вбачається, що метою ОСОБА_7 було зберігання загального будинку від руйнування.

Необґрунтованими, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 відносно того, що відповідачем навмисно зруйнована стіна кухні, яка є сумісною зі стіною її гаражу, щоб заподіяти їй моральну шкоду, також і відносно того, що відповідач постійно ображає її, не дає їй спокійно жити, для того щоб погіршити стан її здоров'я.

Судом першої інстанції встановлено, що проведення реконструкції стіни викликано необхідністю усунення аварійної ситуації, щоб уникнути руйнування всього будинку. Доказів того, що це було зроблено з ціллю заподіяння шкоди позивачці, суду надано не було.

Не убачається доказів протиправної поведінки ОСОБА_7 відносно заподіяння ОСОБА_6 моральної шкоди нанесенням образ, заподіянням фізичного болю, які б потягли за собою погіршення через це її здоров'я.

Частиною 1 статті 308 ЦПК України передбачається. що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 21 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді