Постанова № 29155145, 04.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.13 Справа № 5015/5290/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

За участю представників:

від позивача: Петрова Л.Ю. (довіреність б/н від 01.02.2013 року);

від відповідача: Годяк А.І. (довіреність № Д 002/13 від 08.01.2013 року);

від третьої особи-1: не з'явилися;

від третьої особи-2: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» № 11/01 від 08.01.2013 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 21.12. 2012 року

у справі № 5015/5290/12 (суддя В.М. Артимович)

за позовом Спільного українсько- польського підприємства ТОВ «Астра», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю « УКІО БАНК ЛІЗИНГ», м. Київ

за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, м. Київ

за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-польське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра» (надалі СП ТОВ «Астра»), м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « УКІО БАНК ЛІЗИНГ» (надалі - ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»), м. Київ за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, м. Київ, Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів про визнання виконавчого напису, вчиненого 17.05.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на договорі фінансового лізингу № KL 0807217 від 31.07.2008р., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.12. 2012р. у справі № 5015/5290/12 (суддя Артимович В.М.) з ініціативи суду було вжито заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 17.05. 2012 року, реєстраційний номер № 701, до набрання рішенням суду у справі № 5015/5290/12 законної сили.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції виходив із того, що були наявні фактичні обставини, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме, пред'явлення Відповідачем оскаржуваного в судовому порядку виконавчого напису до примусового виконання, то за необхідним, на думку місцевого господарського суду було вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 11/01 від 08.01.2013 року, в якій просить скасувати Ухвалу господарського суду Львівської області від 21.12.2012 року в частині вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи суду.

Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що оскаржувана ухвала була винесена місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права, принципів рівності та змагальності учасників цивільного процесу та підлягає скасуванню з таких підстав, як неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи. На думку Відповідача ухвала місцевого господарського суду прийнята без достатніх підстав, що позбавляє можливості повернення його власності, надає Позивачу можливість продовжувати використовувати майно Відповідача у своїх власних потребах та отримувати за допомогою предмета лізингу прибуток.

Також скаржник покликається на те, що не проводив реалізацію майна чи жодних підготовчих дій до його реалізації, не витрачав коштів не для здійснення розрахунків з Позивачем, не укладав договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, а звернувся до нотаріуса з метою захисту свого права і з метою повернення предмету лізингу. А, отже, крім повернення майна його власнику, зміст Виконавчого напису не передбачав накладення арешту на будь-яке майно та кошти Позивача, чи проведення інших заходів, які будь - яким чином порушували б права Позивача.

Представник Відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України не скористався, вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р. в частині подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не виконав, однак його представник в судовому засіданні заперечила проти доводів представника апелянта.

В дане судове засідання треті особи участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 06486765, №06486781.

Враховуючи ту обставину, що треті особи належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, надані у судовому засіданні, оцінивши зібрані докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.12.2012 року року у справі № 5015/5290/12 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

При перегляді ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку судовою колегією встановлено, що 31 липня 2008 року між Відповідачем та Позивачем був укладений договір фінансового лізингу № KL 0807217 ( надалі - Договір Лізингу), відповідно до якого Лізингодавець, купує і оплачує майно, вказане Лізингоодержувачем, а саме: Сідловий тягач Renault Premium 440/19 T 11, 2008 р.в., номер шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів.

17 жовтня 2008 року між Позивачем і Відповідачем були підписані Акт прийому-передачі Предмету лізингу та Уточнений графік платежів за Договором лізингу.

17 травня 2012 року третьою особою -1 вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 701, про повернення Позивачем, як Лізингоодержувачем, на користь Відповідача, як Лізингодавця, предмета фінансового лізингу за невиплачений лізинговий платіж в загальній сумі 502 925,99 грн., в тому числі 44 481,76 грн. - несплачені лізингові платежі та відсотки, 5 524,68 грн. - пеня; 104 519,90 грн. - штраф; 348 399,65 грн. - неоплачена вартість майна, який пред'явлено до виконання.

08 червня 2012 року державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису.

Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позов про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса від 17.05.2012 року №701.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.12.2012р. позовну заяву СП ТОВ «Астра» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.12.2012 року. З ініціативи суду,оскаржуваною ухвалою від 21.12.2012р., було вжито заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.

Згідно норми ст.66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони,прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Забезпечення позову допускається у будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до приписів п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом без проведення окремого судового засідання.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, із змісту зазначених норм вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення є достатньо обґрунтована ймовірність утруднення або унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до абз. 2 п.3. постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відтак, твердження Відповідача про те, що місцевим господарським судом не було досліджено фактичні обставини, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, неналежно оцінено доводи та докази позивача є необґрунтованими. Оскільки, враховуючи саме пред'явлення Відповідачем виконавчого напису, законність видачі якого наразі є предметом спору, до примусового виконання, доказом чого є постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2012 року за спірним виконавчим написом, місцевим господарським судом обґрунтовано розцінено як законну підставу для вжиття з власної ініціативи заходів до забезпечення позову .

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо на момент прийняття ймовірного рішення про задоволення позовних вимог звернення стягнення за виконавчим написом буде завершене, вказане рішення безпосередньо не призведе до відновлення прав та інтересів позивача.

Згідно приписів Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У разі вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи господарського суду відповідні дії мають бути мотивовані з урахуванням, зокрема, наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК України.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. В даному випадку господарським судом Львівської області обрано вірний захід забезпечення позову з урахуванням всіх доказів у справі та в межах предмету позовних вимог.

Щодо покликання скаржника на те, що спірний виконавчий напис вчинений виключно з метою повернення предмету лізингу Відповідачу, а отже, крім повернення майна його власнику, не передбачає накладення арешту на будь-яке майно та кошти Позивача, проведення інших заходів, які будь-яким чином порушували б права Позивача, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оскільки у разі, якщо на момент прийняття ймовірного рішення про задоволення позовних вимог звернення стягнення за виконавчим написом буде завершене, вказане рішення безпосередньо не призведе до відновлення прав та інтересів Позивача.

Вживаючи заходи забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.12.2012р., судова колегія вважає, що у місцевого господарського суду було достатньо доказів для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису приватного нотаріуса до набрання рішенням суду в даній справі законної сили.

За таких обставин, твердження апелянта про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду від 21.12.2012 року у справі №5015/5290/12 судова колегія не вбачає.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 21.12.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.12.2012 р. у справі № 5015/5290/12 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» № 11/01 від 08.01.2013 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

повна постанова складена 06.02.2013

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В