Постанова № 29151563, 06.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

06 лютого 2013 року 10:57 № 2а-17083/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Боронило К.А., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ»до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПСпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2012 №0005342260, від 19.11.2012 №0005352260,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2012 №0005342260, від 19.11.2012 №0005352260.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 23.10.2012 №476/22-604/31722996 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та приватним підприємством «Дагпром-Союз», прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.11.2012 №0005342260, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 190 586,00 грн. та від 19.11.2012 №0005352260, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 166 761,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 23.10.2012 №476/22-604/31722996 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень від 19.11.2012 №0005342260, від 19.11.2012 №0005352260. Так, відповідачем вказано на нікчемність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» та приватним підприємством «Дагпром-Союз» як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків за відсутності факту реальності господарських операцій.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з приватним підприємством «Дагпром-Союз» за період з 01.06.2012 по 30.06.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 127 057,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 133 409,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби складено акт від 23.10.2012 №476/22-604/31722996 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 19.11.2012 №0005342260, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 190 586,00 грн., у тому числі: 127 057,00 грн. - основний платіж, 63 529,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

від 19.11.2012 №0005352260, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток у сумі 166 761,00 грн., у тому числі: 133 409,00 грн. - основний платіж, 33 352,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС від 23.10.2012 №476/22-604/31722996 висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» та приватним підприємством «Дагпром-Союз» за договором від 01.04.2012 №120433 як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Г.АРТ» (замовник) та приватним підприємством «Дагпром-Союз» (виконавець) укладений договір надання послуг від 01.04.2012 №120433, відповідного до якого виконавець зобов'язується виконати для замовника вскришні роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання послуг від 01.04.2012 №120433 укладався товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» для реалізації своєї господарської діяльності при розробці Гартівського родовища пісків та пов'язаний з основною діяльністю товариства щодо добування піску та гравію.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію договору від 01.04.2012 №120433, копії рахунків на оплату послуг за червень 2012 року, копії податкових накладних за червень 2012 року, копії актів надання послуг за червень 2012 року, копії платіжних доручень за відповідний період, копію дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки від 01.06.2010 №1684.10.30-14.21.0, копію спеціального дозволу на користування надрами, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва від 01.07.2012, докази залучення спеціальної техніки третіх осіб до виконання робіт та ін. документи, що підтверджується матеріалами справи.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» та приватним підприємством «Дагпром-Союз», вказано на висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Дагпром-Союз» від 06.09.2012 №641/23-60/35132771, яким встановлено відсутність факту реальності господарських операцій підприємства з контрагентами та порушення підприємством податкової дисципліни.

Крім того, відповідач посилається на висновок спеціаліста від 03.09.2012 №406 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при головному управлінні МВС України в Київській області стосовно підписів громадянина ОСОБА_1

Так, висновком спеціаліста від 03.09.2012 №406 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при головному управлінні МВС України в Київській області встановлено, що підписи на рішеннях від 18.01.2012 №4 та від 02.02.2012 №5, а також на довіреності від 19.01.2012 №12-00003 від імені громадянина ОСОБА_1 виконані іншою особою.

Ознайомившись із названим висновком спеціаліста від 03.09.2012 №406 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при головному управлінні МВС України в Київській області стосовно підписів громадянина ОСОБА_1, суд встановив, що він не містить відмітки про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, висновки щодо виконання від імені громадянина ОСОБА_1 підписів стосується лише трьох документів, а саме: рішення від 18.01.2012 №4, рішення від 02.02.2012 №5, а також на довіреності від 19.01.2012 №12-00003.

Щодо первинних документів, укладених приватним підприємством «Дагпром-Союз» на виконання господарських зобов'язань за договором від 01.04.2012 №120433, висновок спеціаліста відповідних положень не містить. Доказів, що відповідний висновок стосується документів, укладених за господарськими правовідносинами між позивачем та його контрагентом, представник державної податкової інспекції суду не навів.

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Дагпром-Союз» від 06.09.2012 №641/23-60/35132771 вбачається неможливість проведення такої звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків. Разом з тим, незважаючи на неможливість проведення звірки, органом державної податкової служби робиться висновок щодо відсутності реального здійснення операцій приватним підприємством «Дагпром-Союз» з контрагентами за січень-вересень 2012 року. При цьому, жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам цього товариства із контрагентами як вбачається із названого акту перевірки органом державної податкової служби не досліджувалось.

Окрім того, під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» відповідачем не перевірявся зміст правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Дагпром-Союз», жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Натомість, із доказів, наданих представником відповідача під час судового розгляду справи, вбачається, що приватним підприємством «Дагпром-Союз» декларувались податкові зобов'язання за взаємовідносинами із позивачем.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» та приватним підприємством Дагпром-Союз» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» та приватним підприємством «Дагпром-Союз» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.11.2012 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Г.АРТ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2012 №0005342260, від 19.11.2012 №0005352260 підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС від 19.11.2012 №0005342260, від 19.11.2012 №0005352260.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 07.02.2013