Постанова № 29149309, 06.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року справа №2а/1270/9238/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Дяченко С.П.

Білак С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 р. по справі № 2а/1270/9238/2012 (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007321600 від 14.11.2012, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007321600 від 14.11.2012р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 р. позов задоволено, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення - рішення № 0007321600 від 14.11.2012р.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного провадження відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту податкові накладні, складені ТОВ «Кронос» та ПАТ «Луганськгаз», які не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, відповідач зазначив, що його дії щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012р., не були визнані неправомірними у судовому порядку.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларацій з податку на додану вартість за вересень 2012р., за результатами якої складено акт № 1181/15-300/31995774 від 05.11.2012 та згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.11.2010р. № 0007321600 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 123449,24грн., за штрафними санкціями 30862,31грн.

Підставою для збільшення грошового зобов'язання послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковими накладними, складеними ТОВ «Кронос» та ПАТ «Луганськгаз», які не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19.10.2012р. було подано в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, факт доставлення якої до відповідача підтверджується відповідною квитанцією №2.

До складу податкового кредиту наведеної декларації позивачем було включено суму податку на додану вартість в розмірі 123449,24грн. за податковими накладними від 22.07.2012р.№23, від 23.07.2012р.№4, від 28.09.2012р.№65/2, складеними ТОВ «Кронос» та ПАТ «Луганськгаз», які не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

У наведеній нормі встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Позивачем не надано доказів на підтвердження додання до податкової декларації за вересень 2012р. відповідної заяви із скаргою на постачальників, а тому суд апеляційної інстанції погоджує висновок податкового органу про те, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту у вересні 2012р. суму податку на додану вартість за податковими накладними, складеними ТОВ «Кронос» та ПАТ «Луганськгаз», які не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем правомірно було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007321600 від 14.11.2012р.

Доводи позивача з посиланням на ті обставини, що під час самоперевірки ним самостійно виявлено помилкове включення до податкового кредиту податкових накладних, які виписані підприємствами TOB «Кронас» та ПАТ «Лугансьгаз» на загальну суму 740695,44грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ 123449,24грн., у зв'язку з чим ним було подано «Звітна нова» декларація за вересень 2012року з додатком №8, судом апеляційної інстанції не прийняті до уваги виходячи з наступного.

В матеріалах справи маються квитанції №1 згідно до яких документ - податкова декларація з ПДВ 22.10.2012р. в 09:04 та документ - дод.8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну в 09:08 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, але документ не прийнято, в зв'язку з виявленою помилкою, а саме для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з ДПСУ.

В матеріалах справи також мається уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012р., складений позивачем 02.11.2012р., який був отриманий відповідачем 05.11.2012р.,вх.№2146, що засвідчується відповідним штампом.

Відповідачем складено повідомлення №28303/18-416 від 07.11.2012р. ( надіслано на адресу позивача 08.11.2012р.) про те, що поданий уточнюючий розрахунок не визнаний як податкова звітність, оскільки не містить в собі обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а саме не скріплені підписом та печаткою.

У п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

За приписами п.49.11 ст.49 цього Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.49.15 наведеної норми податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Згідно до вимог п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: - подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; - оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

У п.49.13 наведеної статті встановлено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Позивачем не надано доказів оскарження рішення відповідача у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу, та встановлення факту неправомірної відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012р., а тому, на думку суду апеляційної інстанції , відсутні правові підстави вважати її прийнятою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.195, п.1 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202, п.2 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 р. по справі № 2а/1270/9238/2012 - задовольнити.

Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 р. по справі № 2а/1270/9238/2012.

Відмовити у задоволенні позовним вимог Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007321600 від 14.11.2012р..

Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору покласти на позивача

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.П.Дяченко

С.В. Білак