УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2013 р.Справа № 2а-11381/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-11381/12/2070
за позовом Приватної фірми "Олімп"
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 по справі №2а-11381/12/2070 адміністративний позов приватної фірми "Олімп" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішенням задоволено в повному обсязі.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 10.05.2012 року № 0000741530, прийняте відносно приватної фірми "Олімп".
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. ст. 76, 184, 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та норми ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, які вимагають необхідність застосування судом повного та об*єктивного розгляду по справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ПФ "Олімп" з податку на додану вартість за лютий 2012 року, за результатами якої 19.04.2012 р. було складено акти перевірки № 547/15-315/24278993, де були зафіксовані порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: заниження позивачем суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий в розмірі 17473,00 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за лютий 2012 р., на 17473,00 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 року № 0000741530 на загальну суму податкового зобов'язання за платежем: ПДВ - 26 209,50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, в яких позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів у сфері публічно-правових відносин. Висновки осіб, які проводили перевірку, що викладені в акті перевірки не підтверджені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
В акті перевірки № 547/15-315/24278993 зазначається, що ПФ "Олімп" до складу податкового кредиту, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року та в додатку № 5 до декларації за лютий 2012 року, віднесено суму ПДВ -17473 грн. по наступним контрагентам: ТОВ "Промспец консалтинг" (код 37091549) та ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055).
Відповідно до наданого ДПІ реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2012 року податкові накладні, виписані ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Промтехноопт", включені ПФ "ОЛІМП" до складу податкового кредиту.
У даному акті перевірки, також зазначається, що згідно даних реєстру платників податку на додану вартість ТОВ "Промспец консалтинг" свідоцтво платника податку на додану вартість від 03.08.2010 р. № 10029573 анульовано 14.10.2011 р. та ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) свідоцтво платника податку на додану вартість від 06.08.2012 р. №100296388 анульовано 24.01.2012 р., що і стало підставою для встановлення відповідачем порушень позивачем вимог податкового законодавства.
ДПІ також зазначає, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: заниження суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий в розмірі 17473,00 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за лютий 2012 р. на 17473,00 грн., на що суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
П. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що право на віднесення сум податкового кредиту надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу.
Укладені позивачем та його контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані недійсними.
Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи відповідними документами.
Твердження податкового органу про те, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Промспец Консалтинг" анульоване 14.10.2011 року та ТОВ "Промтехноопт" анульовано 24.01.2012 є безпідставним та спростовується наступним.
Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р., яка залишена без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року в адміністративній справі № 2а-14157/11/2070, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ "Промспец Консалтинг" та зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Промспец Консалтинг".
Також, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 р., яка залишена без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 року в адміністративній справі № 2а-973/12/2070, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 1/15-02-36 від 24.01.2012 року про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ "Промтехноопт" та зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Промтехноопт".
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що має місце в даному випадку.
Отже, ТОВ "Промспец Консалтинг" та ТОВ "Промтехноопт" на момент вчинення господарських операцій з позивачем, тобто станом на лютий 2012 року мали право, згідно п. 201.8 ст. 208 Податкового кодексу України, на нарахування податку та складання податкових накладних, а тому мали право у лютому 2012 р. виписати податкові накладні, що вказані у акті камеральної перевірки позивача по відносинам із даними контрагентами, а тому ПФ "Олімп" мала право включити до складу податкового кредиту зазначені податкові накладні.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідачем не дотримано вимоги закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст. ст. 76, 184, 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та норми ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, які вимагають необхідність застосування судом повного та об*єктивного розгляду по справі, висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справ суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з*ясував дійсні обставини справи , дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-11381/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.
Судове рішення № 29148602, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11381/12/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: