Ухвала суду № 29148555, 16.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 р.Справа № 2а-9972/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. по справі № 2а-9972/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Статус Практика"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Статус Практика" звернувся до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області № 0000032201 від 07.05.2012р.;

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова Харківської області № 0001052201 від 12.07.2012р.

Стягнуто з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Статус Практика" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32,20 грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме: ч.1 ст. 203, ст.. 215, п.1 ст.216,ст.. 218 Цивільного кодексу України, п. 198.3. ст.. 198 Податкового кодексу України.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДРІ у Київському районі м. Харкова в квітні 2012 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Будівництво ПАН Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) за вересень 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт від 23.04.2012р. № 566/221/35858719 (а.с. 27-32), згідно висновків якого встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ "Будівництво ПАН Україна" за вересень 2011 року; порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 40264,0 грн. за жовтень 2011 року.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення № 0000032201 від 07.05.2012р. та № 0001052201 від 12.07.2012р. При цьому, податкового повідомлення-рішення № 0000032201 від 07.05.2012р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 50330,0 грн. (в тому числі 40264,0 грн. за основним платежем та 10066,0 грн. за штрафними санкціями. Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001052201 від 12.07.2012р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10066,0 грн. (штрафні санкції).

Судовим розглядом встановлено, що податковий орган - відповідач у справі, дійшов висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність збільшення позивачу сум грошового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій тому, що постачальником товарів (робіт, послуг) на адресу позивача у вересні 2011 року було ТОВ "Будівництво ПАН Україна", яке в 2011 році знаходилось на податковому обліку ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо якого, відповідачем від ДПІ в Московському районі отримано інформацію, згідно якої фахівцями податкового органу складено акт від 15.11.2011р. № 126/18/34859292 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво ПАН Україна", код ЄДРПОУ 34859292 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р." Згідно отриманої інформації відповідачем встановлено, що у ТОВ "Будівництво ПАН Україна" відсутній факт реального вчинення господарських операцій за перевірений період, зокрема підприємство зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

На підставі отриманої інформації відповідачем зроблено висновок про те, що угоди, укладені протягом перевіреного періоду між позивачем та ТОВ "Будівництво ПАН Україна" є такими, що не спричинили реальних змін майнового стану позивача, а у ТОВ "Будівництво ПАН Україна" відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. З огляду на наведене відповідач вважав, що позивач завищив суму податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 40264,0 грн., оскільки не мав права формування податкового кредиту за господарськими операціями по укладених з ТОВ "Будівництво ПАН Україна" договорах.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України, не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом першої інстанції зроблено вичерпні висновки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Будівництво ПАН Україна"01.07.2011р. укладено договір № 111/9 (а.с. 39-40), згідно якого ТОВ "Будівництво ПАН Україна" (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з монтажу та пусконаладки системи автоматичного зв'язку на об'єктах позивача (замовник), а позивач зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ "Будівництво ПАН Україна" на адресу позивача виписано податкову накладну від 26.09.2011р. № 252 (а.с.41). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 26.09.2011р.

Крім того, 26.07.2011р. укладено договір № 16 /9 (а.с. 43-44), згідно якого ТОВ "Будівництво ПАН Україна" (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з улаштування локальної системи автоматичного зв'язку на об'єктах позивача (замовник), а позивач зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ "Будівництво ПАН Україна" на адресу позивача виписано податкову накладну від 30.09.2011р. № 335 (а.с.45). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 30.09.2011р.

28.07.2011р. укладено договір № 193 (а.с. 47-48), згідно якого ТОВ "Будівництво ПАН Україна" (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з виміру опор ізоляції електропроводок обладнання та заземлення пристроїв побутових приміщень на об'єктах позивача (замовник), а позивач зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ "Будівництво ПАН Україна" на адресу позивача виписано податкову накладну від 15.09.2011р. № 185 (а.с.49). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 15.09.2011р.

05.09.2011р. укладено договір № 11 (а.с. 51-52), згідно якого ТОВ "Будівництво ПАН Україна" (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з виготовлення штока ІТЕК 305.311.002 СБ в кількості 350 шт., а позивач (замовник) зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ "Будівництво ПАН Україна" на адресу позивача виписано податкову накладну від 15.09.2011р. № 184 (а.с.53). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 15.09.2011р.

07.09.2011р. укладено договір № 91 (а.с. 55-56), згідно якого ТОВ "Будівництво ПАН Україна" (виконавець) бере на себе організацію виконання робіт з розточки муфти д. 525 тощо, а позивач (замовник) зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість. В зв'язку з вказаним договором ТОВ "Будівництво ПАН Україна" на адресу позивача виписано податкову накладну від 14.09.2011р. № 176 (а.с.57). Виконання договору підтверджується актом здачі - приймання від 14.09.2011р.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Матеріали справи свідчать про наявність про наявність, наданих позивачем до суду першої інстанції, належним чином засвідчених копій договорів, які складено у формі єдиного письмового документу, підписано обома сторонами та скріплено печатками, копії податкових накладних, актів виконаних робіт, якими підтверджується фактичне виконання та приймання виконаних робі. Підтвердження здійснення оплати за виконані роботи свідчать виписки установи банку про рух кошті на рахунках. Сумнівів в достовірності наданих документів під час судового розгляду не виявлено.

Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про неможливість факту реального вчинення господарських операцій з боку ТОВ "Будівництво ПАН Україна" не впливають на встановлення факту відсутності реального підтвердження виконання укладених між позивачем та ТОВ "Будівництво ПАН Україна" угод та не підтверджуються наявними у справі доказами.

Судовим розглядом також встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на весь обсяг робіт, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Крім того, згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р., що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012р., визнано неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна", на підставі якої складено акт від 15.11.2011 року № 126/18/34859292 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна"(код ЄДРПОУ 34859292), з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги відповідача, щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції, а також невірному застосуванні норм матеріального права, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи, а також невірному тлумаченню норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи фати або нові докази,які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. по справі № 2а-9972/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.