Ухвала суду № 29147276, 31.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р. Справа № 9104/147807/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Україна» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Україна», в липні 2012 року звернулося в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000072302 від 08.05.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про завищення товариством суми бюджетного відшкодування, а висновки, викладені в Акті перевірки, є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на жодних законодавчих нормах, оскільки в грудні 2011 року товариством було придбано основні засоби від нерезидента, у вигляді металевих шаф на суму 200327,06 грн. Зазначені основні засоби використовуються в господарській діяльності - по договору відповідального зберігання передає їх торговим партнерам з метою експозиції товарів. Також зазначає, що моментом фактичного здійснення імпорту є момент оформлення вантажної митної декларації, саме в цей момент виникають податкові зобов'язання по сплаті ПДВ з імпорту. Таким чином, при імпорті основних засобів, а саме при оформленні вантажної митної декларації, виникають обов'язки з митних зборів, мита, ПДВ. Базою для визначення їх розміру (крім акцизного збору) є митна вартість основних засобів, яка перераховується у гривні за курсом НБУ на дату оформлення вантажної митної декларації (момент виникнення податкових зобов'язань). В даному випадку митним органом було збільшено базу оподаткування вартості основних засобів на суму 1344835,81 грн., з якої було сплачено ПДВ до державного бюджету України. А отже, оскільки до основних фондів виробничого і невиробничого призначення законодавством віднесено виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання то дані шафи підпадають під поняття «Основні засоби» згідно пп.14.1.138 ПКУ. Сплачений митним органам ПДВ може бути віднесений до складу бюджетного відшкодування, так як відсутні обмеження, встановлені Податковим кодексом.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року в справі №2а/0370/2484/12 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу в якій, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року в справі №2а/0370/2484/12 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки придбані позивачем у «EGEN S.А.» товарно-матеріальні цінності не використані ним у господарській діяльності, тому перевіркою зроблено висновок, що право на бюджетне відшкодування по імпортованих ТМЦ виникне у разі їх реалізації, і таким чином ТзОВ «Престиж - Україна» в порушення вимог абзацу «а» пункту 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

ТзОВ «Престиж-Україна» відповідно до податкової декларації було заявлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 143857,00 грн. за січень 2012 року.

З 06.04.2012 року по 12.04.2012 року Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Престиж-Україна» у зв'язку з поданням декларації з ПДВ за січень 2012 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування більше 100 тис. грн. За результатами перевірки складено акт від 20.04.2012 року № 771/15-3/33381637.

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, перевіркою не підтверджено відображене ТзОВ «Престиж - Україна» у декларації за січень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 143857 грн. так, як товару реалізовано більше ніж придбано, та робиться посилання на дебетові та кредитові обороти по рахунку 28 «товари на складі». Встановлено порушення ТзОВ «Престиж - Україна» абз. «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення № 0000072302 від 08.05.2012 року, яким ТзОВ «Престиж Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 143857,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 35964,00 грн.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Причиною виникнення від'ємного значення є придбання у грудні 2011 року ТМЦ (плитка керамічна, вироби з корка, меблі металеві) від нерезидента - „EGEN SA." Smoluchowskiego. 1 В/ 20-474 Lublin (Польща).

Представником відповідача не заперечується той факт, що позивач під час здійснення господарських операцій не вчиняв порушень податкового законодавства, фактів продажу товарів нижче собівартості перевіркою не встановлено, відмова податкового органу підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 143857,00 грн. - є те, що придбані позивачем ТМЦ у грудні 2011 року не реалізовані, а обліковуються на рахунку 28 «Товари на складі».

Проте відповідно до наведених вище нормативних положень для формувння податкового кредиту необхідним є факт придбання товарно-матеріальних цінностей, що не заперечується відповідачем та мета - використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Факт здійснення оплати та наявності у ТзОВ «Престиж - Україна» відповідних податкових накладних, імпортних ВМД, договорів по контрагентам у Акті перевірки не заперечується.

З представлених в судовому засіданні договорів відповідального зберігання №06/12 від 06.12.2011 року, №15/12 від 15.12.2011 року, №16/12 від 16.12.2011 року, №19/12 від 19.12.2011 року, №22/12 від 22.12.2011 року, б/н від 26.12.2011 року та актів прийому-передачі до вищевказаних договорів відповідального зберігання вбачається, що ТзОВ «Престиж - Україна» передала на відповідальне зберігання виставкові стенди.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже колегія суддів вважає, що оскільки реальність мети використання товарно-матеріальних цінностей (виставкових стендів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку є поняттям оціночним то її реальність чи нереальність повинен довести відповідач. Відповідач обґрунтованих аргументів та доказів не навів.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року в справі №2а/0370/2484/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

Р.Б. Хобор

Повний текст

виготовлено та підписано 04.02.2013 року