Рішення № 29146185, 31.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/18413-2012 31.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ББМ-Київ"

про стягнення 146075,00 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Буряк М.Л. (Дов.)

Від відповідача: Вінник Т.М. (Дов.)

У судовому засіданні 31.01.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ББМ-Київ" 146075,00 грн. попередньої оплати за Договором № 12/09-10П на постачання залізобетонних плит перекриття від 15.09.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань згідно Договору № 12/09-10П на постачання залізобетонних плит перекриття від 15.09.2010 року щодо поставки оплаченого позивачем товару на суму 146075,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/18413-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.01.2012р.

28.01.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" надійшли витребувані судом документи.

Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Також, позивач в позовній заяві просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Слід зазначити, що заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, вимога позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.01.2013р. частково заперечив позовні вимоги, проте письмового відзиву не надав. Також представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з можливістю мирного врегулювання спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, беручи до уваги заперечення позивача щодо мирного врегулювання спору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2010р. між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено Договір № 12/09-10П на постачання залізобетонних плит перекриття за умовами якого відповідач зобов'язався поставити у порядку та на умовах визначених цим Договором залізобетонні плити перекриття марки ПК90-12-8 АтV; ПК90-15-8 АтV.

Відповідно до п. 1.2. Договору позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості, терміни і за цінами згідно із Специфікацією, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1).

Товар постачається згідно графіку постачання товару (Додаток № 2) у обсягах, асортименті, номенклатурі та упаковці, яка забезпечує його збереження під час транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт. Обсяги і асортимент поставки можуть змінюватися за попередньою згодою сторін, що оформляється протоколом, який є невід'ємною частиною даного Договору. Пунктом поставки товару за Договором є будівельний об'єкт, розміщений по вул. Проліскова, 10 -А, м. Моршин, Львівської області (п. 2.1., п.2.2. Договору).

Відповідно до графіка постачання (Додаток №2 до Договору), сторонами визначено, що поставка залізобетонних плит перекриття повинна проводитись з квітня по червень 2010 року, а також по заявкам.

Згідно п. 4.1. Договору загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим Договором, становить 146075,00 грн.

Відповідно до п.4.3. Договору оплата за товар (залізобетонні плити перекриття ) здійснюється позивачем шляхом 100% попередньої передоплати.

Згідно п.п. "а" п. 5.2. Договору позивач зобов'язаний здійснити 100% передоплату за товар згідно Договору.

Позивач, на виконання умов Договору здійсни оплату передоплати у розмірі 146075,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №271 від 20.09.2010р. та довідкою обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" №114-20-2/12 від 10.01.2012р.

Згідно п.6.3. Договору у разі не поставки товару згідно графіка поставки на термін більше одного місяця, відповідач на протязі 15 днів перераховує позивачу суму вартості непоставленого товару.

Враховуючи те, що відповідач поставки товару не здійснив, позивач звернувся до відповідача з претензію вих. № 1-03/365 від 29.10.2012 року про повернення попередньої оплати.

Відповідачем надано відповідь (вих. №79 від 12.11.2012р.) на вказану вище претензію, в якій відповідачем у зв'язку з скрутним фінансовим становищем запропоновано позивачу матеріали згідно прайс-листа. З наданого долученого до претензію прас-листа вбачається, що товар, вказаний в даному прас листі не визначений Договором.

Враховуючи, те, що відповідач товар позивачу не поставив, попередньої оплати не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 146075,00 грн. - попередньої оплати.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, відповідач порушив свої зобов'язання за Договором № 12/09-10П на постачання залізобетонних плит перекриття від 15.09.2010 року в частині поставки товару, та наявність підтвердженого факту здійснення позивачем попередньої оплати у розмірі 146075,00 грн., у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати у розмірі 146075,00 грн., у відповідності до ст. 693 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 146075,00 грн. є правомірними, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 146075,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ББМ-Київ" (юридична адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 21/71, код ЄДРПОУ 32910200, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" (юридична адреса: 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Проліскова, 10, код ЄДРПОУ 20772638) 146075 (сто сорок шість тисяч сімдесят п'ять) грн. 00 коп. попередньої оплати, а також 2921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 05.02.2013р.

Суддя О.В. Гулевець