Ухвала суду № 29142593, 05.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

про відмову у застосуванні заходів до забезпечення позову

05.02.13 Справа №914/206/13-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство», с.Тростянець Миколаївського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів», с.Тростянець Миколаївського району Львівської області

про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування шкоди

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Зрайка В.А. - представник (дов.№б/н від 09.01.2013р., діє до 31.12.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» про зобов'язання до вчинення дій та відшкодування шкоди.

Позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову, у якому він просить заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що можуть призвести до зміни власника чи користувача земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул.Зелена, 6 «Б», с.Тростянець Миколаївського району Львівської області, індексний кадастровий номер якої: 4623081200:12:000:0019, загальною площею 0,54 га.

У судовому засіданні 05.02.2013р. представник позивача підтримав заявлене клопотання про забезпечення позову та просить вжити заходів до забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що підстави для вжиття заходів про забезпечення позову відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У абзаці 2 пункту 3 даної постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» статтею 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до

забезпечення позову оскарженню не підлягають.

Позивачем не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання імовірного рішення суду про задоволення позовних вимог та не підтверджено доказами наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Крім того, задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (Миколаївська районна державна адміністрація). Тому заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Суддя Яворський Б.І.