Постанова № 29142256, 04.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2013 р. (09:50) Справа №801/730/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., при секретарі судового засідання Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АРК

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення 4984,67 грн.

За участю представників сторін - не з'явилися.

Суть справи:

Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 974, 37 грн., а також заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за 2011 рік у розмірі 4010, 30 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI та на Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування й недоїмка з єдиного соціального внеску за 2011р., самостійно нарахована відповідачем у справі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.2013р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

01.02.2013р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшло клопотання від позивача про розгляд справи у відсутність його представників за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги позивач відповідно до наданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, письмові заперечення проти позову не надав.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2007р. ОСОБА_1 була зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради як фізична особа - підприємець, про що свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 9).

Відповідно до заяви відповідача, остання була взята на облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним №14-11-14265.

Згідно з преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №1058 відповідач вважався платником страхових внесків.

Частиною 1 статті 19 Закону України №1058 було передбачено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються, зокрема, для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Частиною 6 статті 20 Закону №1058 було обумовлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

При цьому, підпунктом 2 пункту 8 Розділу ХУ Прикінцеві положення Закону №1058 було передбачено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року):

- особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України.

Отже, наведена норма визначає, що відповідач, як фізична особа-підприємець, мав сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та на умовах Закону №1058 та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, розмір внесків має становити не менше мінімального страхового внеску.

Сума страхового внеску встановлювалася зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які брали участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебували з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до річного звіту про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за 2010р., відповідачем були нараховані таки внески в розмірі 2296,80 грн., які були сплачені відповідачем в розмірі 1322,43 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунком позовних вимог та карткою особового рахунку відповідача.

Частиною 2 ст. 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.5,6 п.7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI від 08.07.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р. стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 передбачено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом.

Згідно із частиною 4 статті 25 Закону 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2011р. позивачем була винесена вимога №1141 на 974,37 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р., які залишилися несплаченими відповідачем.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 10.05.2011р., про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення (а.с. 11).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як визначено пунктами 4, 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464 , максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з частиною 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (далі Інструкція).

Підпунктом 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 Інструкції встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування передбачений пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції.

Відтак, платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та приписи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.

За змістом статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 року № 2857-VI мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2011 року становила 941 гривня, з 1 квітня 2011 року - 960 гривень, з 1 жовтня 2011 року - 985 гривень, з 1 грудня 2011 року - 1004 гривні.

Порядок подачі звітності з 01 січня 2011 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309 (далі Порядок)

У відповідності до п. 3.2. Порядку ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до самостійно наданого відповідачем звіту-розрахунку про сплату єдиного соціального внеску за 2011 року - загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становила 4010,30 грн. (а.с. 6). У зв'язку з несплатою відповідачем сум єдиного внеску, Управлінням ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим була винесена вимога №1175у від 01.05.2012р. на суму недоїмки - 4010,30 грн., яка була отримана відповідачем відповідно до поштового повідомлення 15.05.2012р. (а.с. 12).

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Матеріалами справи не підтверджується оскарження відповідачем вищезазначених вимог у встановленому законом порядку та їх скасування.

За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим щодо стягнення недоїмки зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р. в розмірі 974,37 грн. та єдиного соціального внеску за 2011р. в сумі 4010,30 грн. підлягають задоволенню, оскільки не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 07.02.2013р.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з ОСОБА_1 (95034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 125-б), р/р 2560570445712 в ВАТ "Державний ощадний банк України", м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930, 974,37 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (95034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 125-б), р/р 2560570445712 в ВАТ "Державний ощадний банк України", м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930, 4010,30 грн. заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.