Постанова № 29140981, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19085/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Соловіцькій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011 року № 0008732303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідача просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, з 22.09.11р. по 02.11.11 р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку TOB «Елін» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09 р. по 30.06.11 р., за результатами якої складено акт №6795/23-322-32770988 від 09.11.11 р.

02.12.11 р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва розглянула заперечення та доповнення на вищевказаний акт перевірки і надала відповідь № 30261/10/23-311, в якій висновки акту перевірки №6795/23-322-32770988 від 09.11.11 р. виклала в наступній редакції: ТОВ «Елін» порушено пп. 7.2.3, п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 185, п.п. 198,1, 198,2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 655 047 грн.

На підставі акту перевірки №6795/23-322-32770988 від 09.11.11 р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення - рішення №0008732303 від 07.12.11 p., податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 2 655 047,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 663 739,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що TOB «Елін» мало господарські відносини із контрагентами TOB «Будопт 2008», TOB «Монкур», TOB «Квадробуд», TOB «Флореаль Арт», TOB «Мотіон», TOB «Технолітбуд».

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало те, що на момент проведення перевірки TOB «Будопт 2008» має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 263 613,40 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК TOB «Будопт 2008» не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за липень 2009 року на суму 58 280,20 грн., за серпень 2009 року на суму 73 623,40 грн., за вересень 2009 року на суму 131 709,80 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.09.09 p.; TOB «Монкур», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 18 120 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» TOB «Монкур», не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за липень 2009 року на суму 9 060,00 грн. та за серпень 2009 року на суму 9 060,00 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.09.10 р.; ТОВ «Квадробуд», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 1 494 070,96 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» TOB «Квадробуд», не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за березень 2010 року на суму 387 661,23 грн., за квітень 2010 року на суму 333 018,53 грн., за травень 2010 року на суму 353 149,68 грн. та за червень 2010 року на суму 420 241,52 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.01.11 p.; TOB «Флореаль Арт», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 45 300,00 грн. згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» TOB «Флореаль Арт», не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за березень 2010 року на суму 18 120,00 грн., за квітень 2010 року на суму 9 060,00 грн., за травень 2010 року на суму 9 060,00 грн. та за червень 2010 року на суму 9 060,00 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.10.10 p.; TOB «Мотіон», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на суму ПДВ 79 066,21 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» TOB «Мотіон», не задекларовано та не відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за жовтень 2010 року на суму 79 066,21 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.05.11 p.; TOB «Технолітбуд», має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» на загальну суму ПДВ 754 782,67 грн. (згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК» TOB «Технолітбуд», не задекларовано та m відображено податкові зобов'язання по TOB «Елін» за листопад, 2010 року на суму 649 1.33 грн. та за грудень 2010 року на суму 105 720,34 грн.). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 17.10.11 р.

Відповідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) і вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку...

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: «дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)».

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Також, відповідно до пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення зобов'язань продавця відповідно датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з дій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт "(послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.»

Таким чином вищевказаними нормами визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітній період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Технолітбуд» має розбіжності згідно бази даних АІС співставлення ПЗ та ПК» на суму ПДВ 10 093,89 грн.

ТОВ «Технолітбуд» на задекларовано та невідображеного податкові зобов'язання з ТОВ «Елін» за січень 2011 року.

Також встановлено, що ТОВ «Технолітбуд» має стан «припинено», але не знято з обліку, свідоцтво платника ПДВ анульовано за податковою адресою не знаходиться. Встановити місцезнаходження ТОВ «Технолітбуд» не виявилось можливим, оскільки з пояснень директора ПП «Вінер» підприємство надає в оренду приміщення де за податковою адресою знаходиться ТОВ «Технолітбуд», договір про оренду не укладався.

Станом на 16.03.2011 року ТОВ «Технолітбуд» встановлено відсутність підприємства за податковою адресою (м. Запоріжжя, вул.. Космічна,22)

Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Додаток К1 до декларацій з податку на прибуток до органів ДПС надавався без кількісних показників у Таблиці 2 «Розрахунок амортизаційних відрахувань». Крім того декларації з податку на прибуток подані з „нульовим показниками" у р.7 «амортизаційні відрахування».

Згідно листа ВПМ ДПІ у Жовтневому районі від 16.03.2011р. №1518/7/26-31, за TOB «ТЕХНОЛІТБУД» транспортні засоби не значаться.

Загальна чисельність працюючих на TOB «ТЕХНОЛІТБУД» складає 0 осіб.

Відповідно до ст.ст. 626, 629 ЦК України, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

За ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, з викладеного вбачається, що моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Враховуючи вищевикладене, правочини, нібито укладені між TOB «ТЕХНОЛІТБУД» та підприємствами, постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходячи із наступного.

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."

Відповідно до п.2. ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

З матеріалів справи не вбачається наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТЕХНОЛІТБУД» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Отже, зазначені правочини, відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХГУ (із змінами та доповненнями), встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями).

Однак, первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТЕХНОЛІТБУД» (код ЄДРПОУ 34535187) за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011р. посадовими особами підприємства не надано.

Виходячи з вищенаведеного, TOB «ТЕХНОЛІТБУД» (код ЄДРПОУ 34535187) здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у TOB «ТЕХНОЛІТБУД» (код ЄДРПОУ 34535187) відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Відповідно до пп. 201.14, пп.201.15 ст.201 Податкового Кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із ст. 196 та звільнених від оподаткування згідно із ст. 197 цього Кодексу. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма та порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному чи електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Згідно п. 14.1 ст.14, ст.191 Кодексу, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та ін. цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання та ін.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податків, з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, база оподаткування операцій з поставки товарів ,(послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається, в порушення п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість (за січень 2011р.) на загальну суму 10 094 грн.

Також, перевіркою встановлено, що на порушення пп.7.2.6. п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, TOB «Елін» сформовано податковий кредит в листопаді 2010 року на загальну суму ПДВ 186 461 грн., на підставі податкових накладних, виписаних TOB „Квадробуд" в минулих періодах.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого, нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 9.2 п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажно-митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних датою отримання зазначених документів.

А тому, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі - Реєстр), затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005р. №244 «Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних» із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 244), та за умови виконання норм пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість в поточному періоді.

Оскільки податкова накладна згідно із пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997р. №799 (далі -Порядок №799) звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Враховуючи викладене вище, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно з п.10 Порядку №799, у містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень висилаються адресатам під розписку (пункт 11 Порядку № 799).

Також, п. 6 Порядку №799, передбачено, що відправнику надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату.

Таким чином, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включені до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону №168/97-ВР щодо формування податкового кредиту).

В ході проведення перевірки встановлено, що вищезазначені податкові накладні включені до реєстрів та складу податкового кредиту без документального підтвердження про отримання їх у періоді віднесення до податкового кредиту.

Згідно з пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Жодних заяв до цього питання від TOB «Елін» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва протягом 2010 року не надходило.

Таким чином, вищевказані податкові накладні, які були виписані в період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р., включені до складу податкового кредиту в листопаді 2010року, не можуть бути включені до реєстру отриманих податкових накладних за відповідні періоди.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0008732303 від 07.12.2011 року, винесене правомірно та з додержанням чинного законодавства, оскільки в порушення пп. 7.2.6. п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", TOB «Елін» було завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 186 461 грн.

А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановлениям нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2011 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю.Коротких

О.Г.Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.