Ухвала суду № 29140949, 30.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4585/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою відповідача - Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Вишгородтранс» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 02.02.2011 року № 0001001703/0 в частині нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 834,96 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 02.02.2011 року №0001001703/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 834,96 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ посадовою особою відповідача проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів.

За результатами вищевказаної проведеної перевірки складено Акт №22/17-3/25567096 від 02.02.2011 року (а.с. 20).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ДП «Вишгородтранс», в порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів (кількість днів затримки - 57).

На підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки №22/17-3/25567096 від 02.02.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2011 року № 0001001703/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 835,96 грн. (а.с. 21)

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що набув чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що за змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України, а тому починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена й в листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 року № 2198/11/13-11.

Отже, враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що застосування податковим органом відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за виявлені порушення можливе лише з урахуванням вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено вірний висновок про те, що нарахування ДПІ у Вишгородському районі Київської області штрафних (фінансових) санкцій здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2011 року № 0001001703/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 834,96 грн.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.