Постанова № 29140094, 31.01.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. Справа № 809/41/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М

за участю:

представника позивача Юрківа В.В.,

представника відповідача Раковецької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод"

до відповідача: Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправними постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство (далі-ВАТ) "Калуський молокозавод" (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанов № 454-ПР-1-Е, № 455-ПР-1-Е та № 456-ПР-1-Е від 09.11.2012 року. Позовні вимоги мотивувало тим, що оскаржувані постанови відповідачем прийняті в порушення вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів посадовою особою Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі-Комісії) прийнято постанови № 454-ПР-1-Е, № 455-ПР-1-Е та № 456-ПР-1-Е від 09.11.2012 року, якими застосовані фінансові санкції в загальному розмірі 5100,00 грн. за допущені позивачем порушення вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", а саме: неопублікування регулярної річної інформації за 2011 рік в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; неподання регулярної річної інформації за 2011 рік до Національної комісії з цінних паперів та фондоваго ринку; нерозміщення регулярної річної інформації за 2011 рік в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії про ринок цінних паперів. Однак, в зв'язку з тим, що ВАТ "Калуський молокозавод" знаходиться в процедурі санації ще з 2006 року, останнє було позбавлене можливості виконати вимоги ст.11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", оскільки згідно ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керуючий санацією не наділений повноваженнями скликати збори акціонерів, приймати рішення від їх імені, чи заміняти такі рішення власним. При цьому, представник позивача зазначив, що факт неможливості виконання позивачем вищезгаданих вимог відповідача щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів також підтверджений рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року. За таких обставин вважає, що в діях Товариства склад правопорушення відсутній, а відтак постанови про накладення фінансових санкцій від 09.11.2012 року прийняті відповідачем неправомірно та підлягають скасуванню. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала. Суду пояснила, що зазначені постанови є такими, що прийняті Комісією в межах повноважень контролюючого органу по відношенню до емітентів, наданих їй чинним законодавством. Тому на підставі ст.11 Закону України "Про державне регулювання на ринку цінних паперів" за допущені порушення на ринку цінних паперів до ВАТ "Калуський молокозавод" штрафні санкції застосовано правомірно. Крім того на переконання відповідача застосування Комісією штрафних санкцій до емітента, який порушив вимоги законодавства на ринку цінних паперів, є можливим і в тому випадку, коли відносно такого емітента порушено справу про банкрутство. За таких обставин вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що Прикарпатське територіальне управління є структурним підрозділом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та діє в межах повноважень наданих Комісії Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (далі Закон).

Відповідно до статті 5 Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Серед повноважень, покладених на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, визначених статтею 8 Закону, належить право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників.

Згідно статті 39 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Так, п.3 глави 1 Розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 р., №1591 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2007 р., №97/13364 (далі Положення) встановлено, що обов'язок здійснювати розкриття річної інформації поширюється на осіб, які станом на 31 грудня звітного року є емітентами.

Судом встановлено, що ВАТ "Калуський молокозавод" являється емітентом цінних паперів у якого зареєстрований випуск акцій.

Пунктом 1 статті 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачено, що регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Також пунктом 4 цієї ж статті встановлено, що річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом: розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів, опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 6 статті 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачено, що строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Порядок розкриття регулярної річної інформації встановлено п.1 гл.7 Розділу V Положення, яким передбачено, що розкриття річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування у офіційному друкованому виданні, розміщення на сторінці в мережі Інтернет та подання до Комісії.

Відповідно до вимог Положення розкриття річної інформації здійснюється у такі строки: розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; опублікування у офіційному друкованому виданні - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; подання до Комісії - не пізніше 1 червня року, наступного за звітним. Дана інформація перевіряється після подання річного звіту до територіального органу Комісії, тобто після 1 червня року наступного за звітним.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ВАТ "Калуський молокозавод" в порушення вимог ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та вимог Положення не було розкрито регулярну річну інформацію (річний звіт) за 2011 рік - неопубліковано в офіційному друкованому виданні, не розміщено у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та не подано до територіального управління.

Пунктами 5, 6, 7 частини 1 статті 11 Закону передбачена відповідальність юридичних осіб: за неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії про ринок цінних паперів - у розмірі до тисячі неоподаткованих мінімумів громадян; за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Комісії - у розмірі до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5, 6, 7 ч.1. ст. 11 Закону та пп. 1.5, 1.6, 1.7 п.1 Розділу XVII Правил розгляду справ про порушення на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.07 №2272 за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ВАТ "Калуський молокозавод" винесено постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №454-ПР-1-Е від 09.11.2012 року,- за неопублікування, №455-ПР-1-Е від 09.11.2012 року - за неподання до територіального управління та № 456-ПР-1-Е від 09.11.2012 року - за нерозміщення регулярної річної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних комісії.

Однак, при винесенні оскаржуваних постанов відповідачем не враховано ту обставину, що нормами розділу 5 Господарського Кодексу (далі-ГК) України встановлено підстави та порядок відповідальності суб'єктів господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій є адміністративно-господарські санкції, які відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

При цьому при визначенні наявності підстав для застосування до учасника господарських відносин адміністративно-господарських санкцій слід враховувати приписи ч.1 ст. 218 ГК України, якими визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, а отже, і накладення адміністративно-господарських санкцій (в тому числі штрафних санкцій), є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Тобто при прийнятті рішення щодо застосування до ВАТ "Калуський молокозавод" штрафної санкції відповідач повинен був виходити із загальнотеоретичних норм права щодо відповідальності за порушення зобов'язань і пошуку в діях (чи бездіяльності) підприємства складу правопорушення з метою застосування до нього юридичної відповідальності у вигляді штрафних санкцій. Одним із обов'язкових елементів складу господарського правопорушення є вина підприємства у його вчиненні.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових доказів господарським судом Івано-Франківської області 02.10.2006 року винесено ухвалу про введення процедури санації ВАТ "Калуський молокозавод". В подальшому вказана процедура продовжена.

Згідно наданої суду копії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року в справі за позовом Івано-Франківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до ВАТ "Калуський молокозавод" про стягнення штрафних санкцій судом апеляційної інстанції встановлено, що в зв'язку із введенням процедури санації та відповідно припиненням повноважень органів управління Товариства, останнє не мало можливості виконати вимоги законодавства, яке регулює обіг цінних паперів в Україні, та подати таку інформацію в порядку та строки, передбачені законодавством.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, факт неможливості подати таку інформацію в порядку та строки, передбачені законодавством, доказуванню не підлягає.

Отже, оскільки в діях ВАТ "Калуський молокозавод" склад правопорушення відсутній, то на переконання суду у відповідача не було правових підстав для застосування до вказаного суб'єкта господарювання штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість свого рішення, то суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, а відтак постанови Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №454-ПР-1-Е, №455-ПР-1-Е та №456-ПР-1-Е від 09.11.2012 року - визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи дане положення, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Калуський молокозавод" 107,30 грн. судового збору, сплаченого згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення за №81 від 20.12.2012 про сплату судового збору в загальному розмірі 510,00 грн. Надміру сплачену суму судового збору за даним платіжним дорученням в розмірі 402,70 грн. повернуто позивачу згідно ухвали суду від 31.01.2013 року.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Постанови Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 454-ПР-1-Е, № 455-ПР-1-Е та № 456-ПР-1-Е від 09.11. 2012 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод" судові витрати в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 05.02.2013 року.