Рішення № 29139900, 06.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р.Справа № 5017/3608/2012Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників учасників процесу:

від позивача Шульга С.М.,

від відповідача Діянова І.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства „Кюне і Нагель" до Спільного підприємства „Вітмарк-Україна" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 8239,20 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2012 р. прийнято позовну заяву Дочірнього підприємства „Кюне і Нагель", порушено провадження у справі № 5017/3608/2012, призначено її до розгляду в засіданні суду на 09.01.2013 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 09.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 06.02.2013 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника відповідача.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 06.02.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дочірнє підприємство „Кюне і Нагель" (далі - ДП „Кюне і Нагель") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення зі Спільного підприємства „Вітмарк-Україна" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СП „Вітмарк-Україна" у формі ТОВ) 8521,06 грн. заборгованості, з яких 7500,00 грн. основного боргу, 851,54 грн. пені, 169,52 грн. 3% річних, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.01.2009 р. № 01/01/2009-1 в частині оплати вартості наданих транспортних послуг.

Обґрунтовуючи позов, ДП „Кюне і Нагель" посилається на положення ст.ст.526,611,625,929-935 ЦК України, названий вище договір, товарно-транспортну накладну від 05.12.2011 р. № 0004835, акт виконаних робіт від 22.12.2011 р. № 32-8911-поз, рахунок-фактуру від тієї ж дати, акт приймання-здачі вантажу від 09.12.2011 р. № UL000004835, претензію від 18.04.2012 р. № КН - 6512 ZFJ, докази її отримання тощо.

В судовому засіданні 06.02.2013 р. позивач подав прийняту судом до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути 8239,20 грн. заборгованості, а саме 7500,00 грн. основного боргу, 169,52 грн. 3% річних, 569,68 грн. пені з підстав помилковості попереднього розрахунку останньої.

У письмових поясненнях по суті позовних вимог СП „Вітмарк-Україна" у формі ТОВ зазначає, що сторони співпрацюють досить тривалий проміжок часу, в т.ч. на підставі договору доручення на транспортно-експедиційне обслуговування від 28.03.2007 р. № КН-71-FR. При цьому за даними бухгалтерського обліку відповідача позивачу переплачено 24439,43 грн., у зв'язку з чим СП „Вітмарк-Україна" у формі ТОВ заявлено клопотання про призначення судом звірки взаєморозрахунків. Крім того, на думку відповідача, відсутні підстави для нарахування пені та 3% річних, оскільки на акті виконаних робіт відсутня дата його складання, в зв'язку з чим визначити перший день прострочення неможливо.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.

01.01.2009 р. між ДП „Кюне і Нагель" (Експедитор) та СП „Вітмарк-Україна" у формі ТОВ (Клієнт) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів № 01/01/2009-1 (Договір), згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду, визначену в ст.5 Договору, за рахунок Клієнта здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення експортного, імпортного або транзитного вантажу автомобільним транспортом на території України, СНД та інших закордонних країн... (п.1.1 Договору). Оплата виконаних Експедитором за Договором послуг здійснюється Клієнтом на протязі 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт в формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора на підставі оригіналів наступних документів: рахунок, податкова накладна, товарно-транспортна накладна з відміткою вантажоотримувача про отримання Вантажу (п.5.3 Договору). Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє на протязі одного року (п.11.1 Договору). Якщо одна зі сторін за 30 днів до спливу строку дії Договору не повідомить другу сторону в письмовій формі про розірвання Договору, строк його дії буде продовжено на наступний календарний рік (п.11.2 Договору).

Договір, строк дії якого продовжувався в т.ч. на 2011 р., підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

На виконання Договору Експедитором надано транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажу (соки та нектари) автомобільним транспортом за маршрутом с. Степанівна - м. Луганськ вартістю 7500,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 05.12.2011 р. № 0004835, актом виконаних робіт від 22.12.2011 р. № 32-8911-поз, рахунком-фактурою від тієї ж дати та актом приймання-здачі вантажу від 09.12.2011 р. № UL000004835.

Вказуючи на те, що Клієнт не оплатив вартість наданих йому послуг у сумі 7500,00 грн., Експедитор направив претензію від 18.04.2012 р. № КН - 6512 ZFJ, отримавши яку 04.05.2012 р., Клієнт залишив її без відповіді та виконання, що спричинило звернення з уточненою позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст.929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням

В ст.931 ЦК України закріплено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом; якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Господарський суд, проаналізувавши наведені приписи матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір транспортного експедирування.

При цьому ДП „Кюне і Нагель" як Експедитором організовано та проведено перевезення автомобільним транспортом за обумовленим маршрутом, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами.

В свою чергу СП „Вітмарк-Україна" у формі ТОВ у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,929,931 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, умов Договору не оплачено вартість перевезення в сумі 7500,00 грн., не дивлячись на те, що виконання цього зобов'язання відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України та домовленості, закріпленої в п.5.3 Договору, мало бути здійснено протягом 15 банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт від 22.12.2011 р. № 32-8911-поз, а саме до 16.01.2012 р. включно.

Враховуючи викладене, відсутність заперечень з боку відповідача з приводу отримання послуг, позовні вимоги в частині стягнення 7500,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Не приймаються до уваги посилання СП „Вітмарк-Україна" у формі ТОВ на договір доручення на транспортно-експедиційне обслуговування від 28.03.2007 р. № КН-71-FR як на підставу для виконання неоплачених послуг, тому що предметом цієї угоди являється організація перевезення залізничним транспортом, у той час як в даному випадку перевезення здійснювалось із залученням автотранспорту.

Твердження про існування у відповідача переплати ніяким чином не доведено. При цьому згідно представленої разом із письмовими поясненнями виписки рахунок від 22.12.2011 р. на суму 7500,00 грн. Клієнтом не оплачувався.

Щодо клопотання СП „Вітмарк-Україна" у формі ТОВ про призначення судом звірки взаєморозрахунків, то в цій частині слід відмітити, що необхідності у вчиненні такої процесуальної дії немає, адже предметом спору виступає оплата вартості одного перевезення, а не всіх відносин за Договором, тому досліджувати інші перевезення суд за потрібне не вважає.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За прострочення платежу Клієнт оплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України, діючої на період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п.6.5 Договору).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на доведення матеріалами справи прострочення Клієнтом грошових зобов'язань за Договором, господарський суд дійшов висновку, що СП „Вітмарк-Україна" у формі ТОВ має сплатити:

- 169,06 грн. 3% річних за визначений позивачем період з 22.01.2012 р. по 22.10.2012 р. (275 днів);

- 556,97 грн. пені за 179 днів з 17.01.2012 р. (перший день прострочення, а не 13.01.2012 р. як-то вказано в заяві про зменшення вимог) по 13.07.2012 р. включно (дата, визначена позивачем, в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України).

Відтак, беручи до уваги арифметичну неточність розрахунку ціни позову в частині 3% річних та невірне визначення першого дня прострочення під час встановлення суми пені, позов про стягнення 3% річних та пені слід задовольнити частково.

Помилковими є твердження відповідача про відсутність підстав для нарахування пені та 3% річних, оскільки на акті виконаних робіт відсутня дата його складання, адже день оформлення акту можна встановити з рахунку від 22.12.2011 р. та доповнення № 11 до акту виконаних робіт. До того ж будь-яких доказів складання акту та рахунку в різні дні СП „Вітмарк-Україна" у формі ТОВ не надано.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" 08.07.2011 р. № 3674-VІ (зі змінами) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір в сумі 67,50 грн., внесений під час подачі позову в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ДП „Кюне і Нагель".

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі Спільного підприємства „Вітмарк-Україна" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65007, м. Одеса, провулок Високий, 22, код 22480087) на користь Дочірнього підприємства „Кюне і Нагель" (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Садова, 26 а, код 24596990) 7500 /сім тисяч п'ятсот/ грн. 00 коп. основного боргу, 556 /п'ятсот п'ятдесят шість/ грн. 97 коп. пені, 169/сто шістдесят девять/ грн. 06 коп. 3% річних, 1606 /одна тисяча шістсот шість/ грн. 93 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) на користь Дочірнього підприємства „Кюне і Нагель" (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Садова, 26 а, код 24596990, п/р 26009010051832 в ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) 67/шістдесят сім/ грн. 50 коп. судового збору, надмірно сплаченого за платіжним дорученням від 23.10.2012 р. № 10512.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 07.02.2013 р.

Суддя Лічман Л.В.