Постанова № 29139812, 05.02.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5004/1413/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 28.11.12 р.

у справі № 5004/1413/12 (суддя Кравчук Антоніна Михайлівна )

позивач Підприємець ОСОБА_2

відповідач Публічне акціонерне товариство "Фольксбанк"

про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення неустойки в сумі 202 540,14 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Солтес Б.М. (довіреність №1196/0659/02 від 21.05.12р.).

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.11.2012 року позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення неустойки в сумі 202 540,14 грн. задоволено.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Фольксбанк" усунути перешкоди в користуванні приміщенням офісу (приміщення з №3-1 по №3-7) /літер А-3/ за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 81,4 кв. шляхом його передачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 за актом приймання-передачі.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" на користь Підприємця ОСОБА_2 202 540,14 грн. неустойки, 5 123,80 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 207 663,94 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Зокрема, апелянт та його представник безпосередньо в судовому засіданні зазначає, що господарський суд Волинської області не досліджував чи перебувало протягом спірного періоду (з грудня 2009 року по лютий 2010 року) спірне приміщення в користуванні відповідача, обмежившись при цьому посиланням на відсутність належних та допустимих доказів передачі відповідачем спірного приміщення позивачу за актом приймання-передачі. При цьому, апелянт вказує, що відсутність акту приймання-передачі не свідчить про те, що відповідач продовжував користуватися спірним приміщенням після розірвання договору оренди в квітні 2009 року.

Крім того, скаржник вважає, що місцевим господарським судом не взято до уваги рішення господарського суду Волинської області від 25.10.2010 року у справі №2/38-87, яким позовні вимоги ПАТ "Мегабанк" до Повного Товариства "Ломбард "Еталон Щербаков і компанія" задоволено; визнано відсутність у ПТ "Ломбард "Еталон Щербаков і компанія" прав на користування приміщення офісу (від №3-1 по №3-7) літер А-3 та зобов'язано останнє звільнити приміщення офісу (від №3-1 по №3-7) літер А-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач - приватний підприємець ОСОБА_2 в поясненнях на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи і вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. При цьому, від останнього через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату.

Клопотання позивача апеляційним судом відхилене як необгрунтоване, оскільки ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, таким представником може бути сам підприємець або представники на підставі доручення, які як перебувають, так і не перебувають з ним у трудових відносинах, а тому неможливість явки в судове засідання позивача, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Мегабанк" в особі заступника директора Львівської філії ВАТ "Мегабанк" Калинця В.З. листом від 30.01.2008 року за №01/109 на клопотання ОСОБА_2 надало дозвіл на передачу в оренду нежитлового приміщення площею 81,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в іпотеці ВАТ "Мегабанк", згідно з іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 31.10.2007 р. за реєстровим №8723, за таких умов: 1) термін оренди не повинен перевищувати терміну дії кредитного договору, а саме 30.10.2022 р.; 2) розірвання договору оренди у разі виникнення у ВАТ "Мегабанк" права на звернення стягнення на предмет застави;3) внесення змін до договору оренди (укладення договорів суборенди) здійснюється за узгодженням з ВАТ "Мегабанк"; 4) отримання погодження ВАТ "Мегабанк" на укладення будь-яких додаткових угод до договору оренди; 5) безперешкодний доступ до предмета застави працівниками ВАТ "Мегабанк", з метою перевірки наявності, умов використання та збереження предмета застави (а.с.55).

27 березня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець/позивач) та відкритим акціонерним товариством "Електрон Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Фольксбанк", був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір оренди, а.с.8-14), відповідно до п.п. 1.1,1.2 якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар в свою чергу прийняти у тимчасове користування нежиле приміщення, офіс (приміщення з №3-1 по №3-7)/літер А-3/ за адресою АДРЕСА_1 площею 81,4 кв. м. за плату та на обумовлений термін для здійснення господарської діяльності.

Передання приміщення орендарю в оренду і передача приміщення орендодавцю здійснюється представниками сторін на підставі двостороннього акту приймання-передачі, який повинен бути підписаний сторонами у день підписання договору оренди. Приміщення вважається переданим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі приміщення, на підставі якого приміщення повертається позивачу, підписується сторонами після фактичного звільнення приміщення відповідачем. З цього моменту дія договору припиняється (п.п. 2.1,2.2 договору оренди).

Орендар зобов'язаний, зокрема, у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні повернути протягом п'яти робочих днів позивачу приміщення в задовільному стані на підставі акту прийому-передачі (п.7.1.7 договору оренди).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 27 березня 2013 року, строк на п'ять років, а у частині взаємних розрахунків до моменту їх повного виконання. Дія договору може бути припинена, зокрема, в односторонньому порядку відповідачем за умови письмового повідомлення позивача не менш ніж за 90 календарних днів до передбачуваної дати припинення даного договору (п.п. 4.1, 4.2.4 договору оренди).

Факт передачі в користування відповідача об'єкту оренди підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі від 27.03.2008 року (а.с.110).

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань згідно договору оренди щодо повернення орендованого приіщення по акту прийому-передачі, звернувся до господарського суду Волинскої області з позовом до ПАТ "Фольксбанк" про усунення перешкод в користуванні приміщенням офісу (приміщення з №3-1 по №3-7) /літер А-3/ за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 81,4 кв. м. шляхом передачі цього приміщення позивачу за актом прийому-передачі та стягнення з відповідача 202 540,14 грн. неустойки за користування приміщенням за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року.

Місцевий господарський суд посилаючись на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів повернення майна в порядку, визначеному чинним законодавством і умовами договору, та не підтверджено виконання зобов'язання щодо повернення предмету оренди по акту-приймання передачі, задоволив позовні вимоги повністю на підставі ст.ст. 509, 526, 785, 795 ЦК України та зобов'язав відповідача усунути перешкоди в користуванні приміщенням офісу (приміщення з №3-1 по №3-7) / літер А-3/ за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 81,4 кв. м. шляхом передачі цього приміщення позивачу за актом прийому-передачі та присудив до стягнення з відповідача 202540,14 грн. неустойки за неповернення приміщення за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, договір оренди був укладений з метою розміщення в орендованому приміщенні відділення банку (п.1.4. договору оренди), а саме, в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, банком було розміщено Волинське відділення №1 ВАТ "Фольксбанк".

При цьому, згідно п.4.2.4 договору оренди, дія останнього може бути припинена в односторонньому порядку орендарем за умови письмового повідомлення орендодавця не менш ніж за 90 календарних днів до передбачуваної дати припинення даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2008 року позивачу був вручений під розписку лист за вих. №28-3/10837 з пропозицією зміни розміру орендної плати та попередженням про дострокове розірвання вказаного договору в односторонньому порядку згідно з п.4.2.4 договору оренди в разі незгоди зі зміною орендної плати (а.с.51).

Будь-яких доказів щодо згоди або відмови від вищевказаної пропозиції позивачем не надано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

В подальшому, відповідач листом від 14.01.2009 року за вих №15-3/273 повідомив позивача про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 27.03.2008 року (а.с.52-53).

Вказаний лист підписаний представником ВАТ "Фольксбанк" - заступником Голови Правління Походзяєвою І.В., повноваження якої підтверджуються наказами Голови Правління від 25.06.2008 р. №373 та від 01.12.2008 р. №766к. (а.с.75-78).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 14 квітня 2009 року правлінням ВАТ "Фольксбанк" було прийнято рішення (протокол від 14.04.2009 р. №18) про зміну місцезнаходження Волинського відділення №1 ВАТ "Фольксбанк" на нову адресу: м. Луцьк, вул. Рівненська, 107, та затверджено зміни до Положення про Волинське відділення №1 ВАТ "Фольксбанк" в частині зміни його місцезнаходження на нову адресу: м. Луцьк, вул. Рівненська, 107, що в свою чергу підтверджується наявним в матеріалах справи листом управління Національного банку України у Львівській області від 13.05.2009 року №10-051/3171 (а.с.81-87).

Доводи суду першої інстанції про те, що лист від 14.01.2009 року за вих №15-3/273 був повернутий органами зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає", а тому, відповідач міг вжити заходів для встановлення місцезнаходження підприємця ОСОБА_2 проте жодних дій не вчинив, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у відповідності до п.13.7 договору оренди, позивач зобов'язаний був в письмовій формі повідомити відповідача про зміну свого найменування та/або місцезнаходження (включаючи зміну інших реквізитів) протягом 5 робочих днів з моменту реєстрації зміни найменування (або інших реквізитів) в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Доказів того, що відповідач був повідомлений в письмовій формі про зміну місцезнаходження позивача останнім не надано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що відповідачем вчинялися дії щодо передачі орендованого приміщення у відповідності до умов договору оренди (п.п. 2.2, 7.1.7 договору оренди), що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи актами від 13.04.2009 року та від 30.04.2009 року, якими зафіксовано факт неявки ФОП ОСОБА_2 для прийняття вищевказаного приміщення та передачу цього приміщення Волинському ЦРВ "Мегабанк" (а.с. 95,97).

Згідно акту здачі-приймання від 30 квітня 2009 року ВАТ "Фольксбанк" передав Відкритому акціонерному товариству "Мегабанк" (як іпотекодержателю) в особі директора Волинського ЦРВ ВАТ "Мегабанк" Климюк О.А. нежиле приміщення - офіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 81,4 кв.м., в зв'язку з припиненням дії договору оренди нежитлового приміщення та нез'явленням ФОП ОСОБА_2 для прийняття цього приміщення (а.с.96).

Вищевказані акти від 30.04.2009, які складені між ВАТ "Мегабанк" та ВАТ "Фольксбанк" хоча і не підтверджують факт передачі відповідачем спірного приміщення позивачу за актом приймання-передачі, однак і не спростовують факту звільнення відповідачем спірного приміщення станом на 30.04.2009 року.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що звільнення нерухомого майна орендарем означає факт його вибуття з володіння і користування орендаря. Акт приймання-передачі не є правочином у випадку орендних відносин, а тому не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків у сторін. Зазначена правова позиція наведена в Узагальненні Верховного Суду України від 24.11.2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Оформлення акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна з оренди означає підтвердження орендодавцем відсутності зауважень до стану орендованого нерухомого майна після звільнення його орендарем.

Посилання позивача на те, що відповідач не передав останній ключі від спірного приміщення і це перешкоджає їй користуватися спірним приміщенням, є безпідставним і спростовуються наявними в матеріалах справи актом приймання-передачі від 27.03.2008 року та договором оренди від 27.03.2008 року, з яких вбачається, що позивач не передавав відповідачу ключі від спірного приміщення, а умовами договору оренди не передбачено обов'язку сторін передавати один одному ключі від приміщення, як у випадку передачі його в оренду, так і у випадку повернення приміщення з оренди.

Крім того, претензій щодо стану приміщення позивач не заявив, а відтак, спірне приміщення було звільнене орендарем у квітні 2009 року в тому ж стані, в якому воно було отримано в оренду.

Вищевикладені обставини та докази, наявні в матеріалах справи, підтверджують факт повідомлення банком позивача про розірвання з 12.04.2009 року договору оренди, а також фактичне звільнення банком приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в квітні 2009 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач не надав господарському суду доказів звернення до банку з вимогою повернути орендоване приміщення.

При цьому, наявні в матеріалах справи листи позивача до банку з вимогою повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі датовані 2011 роком (від 29.07.2011, 09.08.2011, 16.08.2011, 23.08.2011, 30.08.2011, 06.09.2011, 16.09.2011, 28.09.2011,13.10.2011, 26.10.2011), тобто надіслані вже після закінчення спірного періоду, за який позивач нарахував неустойку за несвочасне повернення приміщення з оренди (грудень 2009 року по лютий 2009 року) (а.с. 60, 62-70).

Крім того, як вбачається з рішення господарського суду Волинської області від 25.10.2010 року у справі №2/38-87 (а.с.21-22), нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, було передано позивачем в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_9 та з 01.04.2010 року - Повному товариству "Ломбард "Еталон "Щербаков і компанія". Будь-яких перешкод в позивача для передачі нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в оренду вищевказаним особам не було.

Тобто, вищевказане нежитлове приміщення було звільнене відповідачем та прийняте позивачем, в зв'язку з чим позивач в подальшому передав його в оренду іншим особам.

Таким чином, орендоване приміщення було передано позивачем в оренду іншим особам в 2010 році, тобто до того, як позивачем були надіслані банку вищезазначені вимоги про повернення орендованого приміщення.

При цьому, колегією суддів враховано те, що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК України, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 ГПК України щодо оцінки доказів (абз.3 п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18).

З вищевикладених обставин та матеріалів справи вбачається, що станом на 30.04.2009 року позивач знала про те, що договір оренди від 27.03.2008 року є розірваний, а приміщення - є звільнене орендарем.

Таким чином, у відповідності до умов п.6.1.9. договору оренди, позивач зобов'язаний був прийняти дане приміщення та підписати акт приймання-передачі. Невиконання, неналежне чи несвоєчасне виконання цього зобов'язання позивачем не може тягнути відповідальності відповідача, оскільки відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Оскільки матеріалами справи доведено, що відповідач звільнив спірне приміщення в квітні 2009 року та перестав ним користуватися в зв'язку зі зміною місцезнаходження відділення №1 ВАТ "Фольксбанк", а також передачею цього приміщення відповідачем за актом приймання-передачі від 30.04.2009 року ВАТ "Мегабанк", колегія суддів вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні приміщення вважає безпідставними та необгрунтованими.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що згідно ч.2 ст.785 ЦК України неустойка нараховується за користування річчю орендарем за час прострочення, а відповідач не користувався спірним приміщенням протягом спірного періоду часу, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що скаржником доведено невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на це, апеляційну скаргу відповідача слід задоволити, а рішення господарського суду Волинської області від 28.11.2012 року - скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 28.11.2012 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" (м. Львів, Галицький р-н, вул. Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 9358632) - 2561,90 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.