Постанова № 29137348, 07.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2013 року Справа № 812/827/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Дибова О.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1426,45 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1426,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

ОСОБА_1 зареєстрований Красно луцьким виконкомом 17.02.2005 року за № 23800050002000593 та взятий на податковий облік в ДПІ в м. Красний Луч Луганської області про що свідчить довідка від 21.02.2005 року №84.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання за відповідачем, станом на 14.01.2013 року утворився податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 1426,45 грн., у тому числі з орендної плати з фізичних осіб у розмірі основного платежу 1426,45 грн. Відповідно до декларації з плати за землю № 1425 від 15.02.2012 року сума боргу складала 2631,33 грн. Відповідачем частково самостійно сплачено 1204,88 грн., тому непогашеною сумою заборгованості, станом на 30.06.2012 року, залишається 1426,45 грн. Позивач посилаючись на норми Податкового кодексу України, зазначає, що ним було направлено на адресу ОСОБА_1 направлена податкова вимога від 03.07.2012 року №113, яка була отримана особисто платником.

За таких обставин позивач просить стягнути податковий борг з відповідача в розмірі 1426,45 грн. в судовому порядку.

Ухвалою від 23 січня 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 та повернулась до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Красно луцької міської ради Луганської області 17.02.2005 року за № 23800000000000593 (а.с.12) та знаходиться на податковому обліку з 21.02.2005 року відповідно до довідки від 21.02.2005 року №433 (а.с.8).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1. ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ).

Пунктом 286.5. ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1. статті 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5. ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п.288.7. ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Проте, у зв'язку з тим, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

24 жовтня 2005 року між Краснолуцькою міською радою Луганської області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки житлової та громадської забудови (а.с.15)

На час виникнення спірних в даній адміністративній справі правовідносин порядок справляння плати за землю в Україні встановлювався Законом України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю" (який був чинним до 01.01.2011) .

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю" (який був чинним до 01.01.2011) передбачалося, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст.14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII "Про плату за землю" (який був чинним до 01.01.2011) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII "Про плату за землю"(який був чинним до 01.01.2011) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII "Про плату за землю"(який був чинним до 01.01.2011)).

Судом встановлено, що в зв'язку з несвоєчасною сплатою орендної плати відповідачем згідно договору від 24 жовтня 2005 року укладеного з Краснолуцькою міською радою Луганської області Державною податковою інспекцією в Луганській області ДПС відносно ОСОБА_1 було прийнято податкову вимогу від 03.07.2012 року №113, відповідно до якого відповідачу нарахована сума податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 110,77 грн. грн. (а.с. 25)

Зазначену податкову вимогу від 03.07.2012 року №113 було вручено особисто відповідачу про що свідчить особистий підпис на корінці податкової вимоги (а.с. 9)

Даних про оскарження у встановленому законодавством порядку вищезазначених податкової вимоги відповідачем, судом на час розгляду справи не встановлено, заборгованість ОСОБА_1 становить 1426,45 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Наявність податкового боргу відповідача з орендної плати за землю в сумі 1426,45 грн. підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку (а.с.20) та податковою декларацією з плати за землю за №1425 від 15.02.2012 року (а.с.13-14).

Відповідно до п. 87.11. ст.87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю в розмірі 1426,45 грн., який в добровільному порядку не сплачено, а тому, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 коштів у рахунок погашення податкового боргу, дотримані вимоги податкового законодавства, за таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1426,45 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ін. код НОМЕР_1) суму податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 1426,45 грн. (одна тисяча чотириста двадцять шість гривень 45 коп.) на користь Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби (р/р 614101000008/0 в УДК в Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013, і.к. 21763720).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Дибова