Постанова № 29136429, 31.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа №2а/0570/16977/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі Заднепровської В.О.,

за участі представника відповідача Чернишова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Автоматизація» до Східної митниці про визнання неправомірними та відміну картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску або пропуску товарів №700120801/2012/00031 від 16 листопада 2012 року, рішення про корегування митної вартості товарів №700120801/2012/000010/1 від 16 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Автоматизація» звернулось до суду з позовною заявою до Східної митниці про визнання неправомірними та відміну картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску або пропуску товарів №700120801/2012/00031 від 16 листопада 2012 року, рішення про корегування митної вартості товарів №700120801/2012/000010/1 від 16 листопада 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14 листопада 2012 року представниками ТОВ «ВДТ-Автоматизація» у відповідності до ст. 257 Митного кодексу країни, приказу Державної митної служби України №631 від 30 травня 2012 року до Державної митної служби Східної митниці на т/п «Азов-порт» була подана вантажна митна декларація (далі ВМД) №700120801/2012/008705 від 14 листопада 2012 року та декларація митної вартості (далі ДМВ) на вантаж - електрообладнання, яке прибуло з м. Вергберг (Німеччина) по авіа накладній 769901079 від 05 листопада 2012 року, а саме: шасі ControlLogix, 13 слотів, каталожний номер 1756-А13, у кількості 3 шт., митною вартістю 344,80 євро за шт.; джерело живлення для контролеру серії 1756, живлення 85-265В змінного струму, 13А, каталожний номер 1756-РА75, у кількості 5 шт., митною вартістю 522,70 євро за шт.; модуль зв'язку для мережі Ethernet IP, покращеної пропускної спроможності, каталожний номер 1756-EN2T, у кількості 4 шт., митної вартості - 1340,50 євро за шт..; розширений модуль зв'язку Modbus Master/Slave для контролерів ControlLogix, каталожний номер MVI56E-MCM, у кількості 3 шт., митною вартістю 1499,60 євро за шт.; дискретний модуль вводу ControlLogix, 32 входу, живлення 24В постійного току, каталожний номер 1756-ІВ32, в кількості 8 шт., митною вартістю 222,05 євро за шт. Для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом був наданий вичерпний пакет документів, вказаний в гр.44 ВМД та гр.4 ДМВ. В свою чергу робітниками митниці відповідно до запису ДМВ, було виставлена вимога про пред'явлення додаткових документів для підтвердження митної вартості. Листом від 16 листопада 2012 року позивачем була надіслана необхідна інформація. 16 листопада 2012 року відповідачем, після перевірки всіх наданих документів, в тому числі й додаткових, було прийняте рішення про невизнання задекларованої позивачем митної вартості за основним методом та її корегування за другим методом 2а №700120801/2012/000010/1. У відповідності до прийнятого рішення була виписана картка відмови у прийнятті ВМД №700120801/2012/00031 від 16 листопада 2012 року. У зв'язку з тим, що позивачу необхідно було отримати можливість вільного розпорядження товаром, була подана нова ВМД №700120801/2012/008839 від 16 листопада 2012 року з урахуванням ст. 55 Митного кодексу України, відповідно до якої товар був випущений у вільний обіг з урахуванням корегування митної вартості та сплати всіх необхідних платежів. Рішення відповідача про корегування митної вартості №700120801/2012/000010/1, картку відмови в прийнятті ВМД №700120801/2012/00031 позивач вважає незаконними та необґрунтованими й таким, що підлягають скасуванню.

На підставі вищезазначеного, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить суд розглянуть справу за його відсутністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та надав заперечення на позовну заяву в яких зазначає, що згідно вимог ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Однак, на момент митного оформлення жодним платіжним та/або бухгалтерським документом не підтверджено вартість товару. Окрім того, відповідач зазначає, що під час контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що заявлена митна вартість значно нижча в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено самим позивачем за тим же самим контрактом. За результатами проведених консультацій з декларантом позивача (про що свідчить відповідний запис на зворотному ДМВ-1 та особистий підпис), обрано метод визначення митної вартості на підставі наявної у митного органу інформації про вартість ідентичних товарів - другорядний метод 2а згідно ст.59 МКУ.

Відповідач звертає увагу суду на те, що в рамках ст.55 МКУ, у випадку незгоди декларанта або уповноваженого ним особи з рішенням митного органу про корегування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ. Однак, позивач не скористався наданим йому правом і здійснив митне оформлення спірного товару без надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ, тобто визначив митну вартість на рівні, скоригованої митним органом відповідно до спірних рішень. Виходячи з положення п.5 ч.2 ст.55 МКУ, у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом. Отже, відповідач приходить до висновку, що позивач погодився з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Автоматизація» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 02 червня 2005 року №12741020000002332, ідентифікацій код юридичної особи 33560139, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.22), виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.24-25), довідки АБ №453297 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (а.с.27-28). Перебуває на обліку у Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 09 червня 2005 року за №2332, про що свідчить Довідка про взяття на облік платника податків від 15 травня 2012 року №40 (а.с.29), зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.26). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.8-21).

03 січня 2012 року між позивачем та фірмою «VDT Industrie Automatisierung GmbH» був укладений контракт №003/12/01 IMP (далі контракт) на поставку товару відповідно до додатків та доповнень, які є невід'ємною частиною цього контракту (а.с.106). У відповідності з Додатком №25 до контракту, продавець продасть, а покупець придбає на умовах поставки DAP-Маріуполь за Інкотермс-2010 товар відповідно до додатку №25.

Платіж за товар здійснюється сплатою 100% суми прямим банківським переводом на рахунок продавця протягом 60 днів з дати його пред'явлення прямим банківським переводом на рахунок продавця. (а.с.112-114)

Позивачем до відповідача була подана вантажна митна декларація №700120801/2012/008705 від 14 листопада 2012 року та декларація митної вартості №700120801/2012/008705 від 14 листопада 2012 року. На підтвердження заявленої митної вартості були надані наступні документи: інвойс АТ120025.003.ВА від 29 жовтня 2012 року, Контракт 003/12/01 IMP від 03 січня 2012 року, додаткові угоди №1 від 24 квітня 2012 року, №2 від 21 травня 2012 року, Додаток №25 від 29 жовтня 2012 року та декларація експортера MRN 12DE705366569976E9 від 05 листопада 2012 року.

Митна вартість товарів декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Відповідачем для підтвердження задекларованої митної вартості товару запропоновано надати додаткові документи: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем відповідачу було надано лист, в якому позивач зазначив наступне:

договору з третіми особами не існує, поставка товару здійснюється на умовах DAP-Маріуполь, участь третіх осіб, відповідно до контракту не передбачається;

надати прайс-листи виробника не можливо, оскільки відповідно до листа постачальника (а.с.137) є комерційною таємницею;

оскільки товар не є сировиною, не котується та не продається на біржах, є високотехнологічним та постачається під конкретні проекти за комерційними пропозиціями, тому висновків про якісні та вартісні характеристики товару не передбачаються.

Крім того, відповідно до листа, позивачем надані додаткові документи, а саме: платіжне доручення №36 від 30 жовтня 2012 року (а.с.133) про передплату 19,5% (10920,30 євро) від загальної суми додатку №25 від 29 жовтня 2012 року; виписка банку №31 від 30 жовтня 2012 року (а.с.135), сертифікат походження №L392105від 29 жовтня 2012 року (а.с.136), комерційна пропозиція №AG122662 від 18 жовтня 2012 року з указаною проектної знижкою.

Як видно із зворотного боку декларацій митної вартості, які містяться в матеріалах справи, митним органом проведена процедура консультації з декларантом позивача. За результатами проведеної консультації, обраний метод визначення митної вартості другорядний на підставі ст.59 МКУ - 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів митне оформлення яких вже здійснено). Позивач з позицією митниці не згоден, про що є відповідна відмітка (а.с.34).

У зв'язку з неповними відомостями про митну вартість товару (у тому числі невірно визначено митну вартість), відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 16 листопада 2012 року №700120801/2012/00031 (а.с.33), згідно з якою повідомляється про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, зазначено необхідність здійснення коригування митної вартості товару згідно з митною оцінкою відділу контролю митної вартості.

Східною митницею прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 16 листопада 2012 року № 700120801/2012/000010/1, яким визначено митну вартість імпортованого товару, з урахуванням наявності у митного органу інформації про митну вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а саме:

шасі ControlLogix, 13 слотів, каталожний номер 1756-А13, виробник Rockwell Automation (США);

джерело живлення для контролеру серії 1756, живлення 85-265В змінного струму, 13А, каталожний номер 1756-РА75, виробник Rockwell Automation (Мексика);

модуль зв'язку для мережі Ethernet IP, покращеної пропускної спроможності, каталожний номер 1756-EN2T, виробник Rockwell Automation (США);

розширений модуль зв'язку Modbus Master/Slave для контролерів ControlLogix, каталожний номер MVI56E-MCM, виробник ProSoft (США);

дискретний модуль вводу ControlLogix, 32 входу, живлення 24В постійного току, каталожний номер 1756-ІВ32, виробник Rockwell Automation (США).

Після прийняття відповідачем вказаного рішення, уповноваженою особою декларанта здійснено митне оформлення імпортованого товару за вантажно-митною декларацією №700120801/2012/017824 від 16 листопада 2012 року за ціною, що визначена відповідачем у спірному рішенні (а.с.32).

Правомірність прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 16 листопада 2012 року №700120801/2012/000010/1, якими визначено митну вартість імпортованого товару, а також картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є спірним питанням цієї справи.

Прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

За приписами пункту 2 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582/2011 Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582/2011 основними завданнями Держмитслужби України є внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері державної митної справи; реалізація державної політики у сфері державної митної справи; забезпечення захисту економічних інтересів України. Держмитслужба України відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого: організовує та забезпечує здійснення регіональними митницями, митницями контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законом порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України, у тому числі й після завершення операцій митного контролю та митного оформлення; здійснює контроль за: своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на митні органи; класифікацією за товарною номенклатурою Митного тарифу України товарів, поданих до митного оформлення тощо.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI визначено поняття митного контролю. Це - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно частини 8 наведеної статті Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, серед інших, такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; відомості про найменування країн відправлення та призначення; відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

За приписами статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексу України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Із наведеного вбачається, що до виключної компетенції митних органів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

Позивачем відмовлено у надані висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, оскільки даний товар не котирується та не продається на біржах, але не зазначено причин відмови в наданні підготовлених спеціалізованих експертними організаціями. Щодо заперечення позивача про відсутність договорів з третіми особами, то з товаросупровідних документів вбачається, що виробником товарів є Rockwell Automation, країна походження товарів США Мексика, контрактоутримувачем та відправником є VDT Industrie Automatisierung Gmbh (Німеччина), що обумовлює можливість існування договорів з третіми особами.

Згідно частини 2 статті 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

10 квітня 2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994). Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Відповідно до приписів статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідач при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів скористався наступними ВМД:

ВМД від 27 квітня 2012 року №700120805/2012/002369 - шасі ControlLogix, 13 слотів, каталожний номер 1756-А13, виробник Rockwell Automation (США), у кількості 3 шт. та джерело живлення для контролеру серії 1756, живлення 85-265В змінного струму, 13А, каталожний номер 1756-РА75, виробник Rockwell Automation (Мексика) (а.с.81);

ВМД від 27 квітня 2012 року №700120805/2012/002369 та ВМД від 15 серпня 2012 року №700120801/2012/005959модуль зв'язку для мережі Ethernet IP, покращеної пропускної спроможності, каталожний номер 1756-EN2T, виробник Rockwell Automation (США), у кількості 4 шт. та розширений модуль зв'язку Modbus Master/Slave для контролерів ControlLogix, каталожний номер MVI56E-MCM, виробник ProSoft (США)(а.с.86);

ВМД від 15 жовтня 2012 року №700120801/2012/007683 дискретний модуль вводу ControlLogix, 32 входу, живлення 24В постійного току, каталожний номер 1756-ІВ32, виробник Rockwell Automation (США) (а.с.97).

Таким чином, враховуючи суперечливість наявних документів та недостатність інформації щодо формування ціни імпортованого товару, що дозволили б застосувати перший метод визначення митної вартості, Східною митницею правомірно було застосований метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів митне оформлення яких вже здійснено) для визначення митної вартості товару. Таке обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Автоматизація» до Східної митниці про визнання неправомірними та відміну картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску або пропуску товарів №700120801/2012/00031 від 16 листопада 2012 року, рішення про корегування митної вартості товарів №700120801/2012/000010/1 від 16 листопада 2012 року - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 січня 2013 року в присутності представника відповідача.

Постанова у повному обсязі складена 05 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.