Постанова № 29136301, 05.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р.Справа № 5017/2460/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Муляр І.І., довіреність № 0-25, від 23.01.2013 р.

Кудинська С.К., довіреність № 0-46, від 05.02.2013 р.

від відповідача: Бурлака Р.А., довіреність № б/н, від 25.12.2012 р.

від третьої особи: представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьавтотранс"

на рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2012 р.

по справі № 5017/2460/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „С.М.Т.-ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьавтотранс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „МШК Україна"

про стягнення 137 256,00 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 05.02.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

21.08.2012 р. ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Південьавтотранс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "МШК Україна", про стягнення збитків, а саме суми завданих збитків у розмірі 137256,00 грн. та судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №01-01/11LT від 01.01.2011р., позивачем було виконано в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач свої зобов'язання щодо збереження контейнеру CRLU7203675 виконав неналежним чином та такими діями завдав позивачу збитків у розмірі 137256,00 грн., які ТОВ "С.М.Т.-ЛТД", на підставі ст. 623 Цивільного кодексу України та ст.ст. 218, 224 Господарського кодексу України, просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.12.2012 р. по справі № 5017/2460/2012 (суддя Невінгловська Ю.М.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Південьавтотранс" на користь ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" суму збитків у розмірі 137 256 грн. та судовий збір у розмірі 2 745, 12 грн. мотивуючи це тим, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання, передбаченого договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №01-01/11LT від 01.01.2011р., у позивача, згідно договору №S00032 від 01.10.2007р. перед ТОВ "МШК Україна" виникло зобов'язання зі сплати штрафу за пошкодження (конструктивне знищення) взятого під контроль позивача контейнеру CRLU7203675, в зв'язку з чим позивач зазнав збитку у вигляді витрат, зроблених управленою стороною у розмірі 137256,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "Південьавтотранс" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2012 р. по справі № 5017/2460/2012 та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ "С.М.Т.-ЛТД", посилаючись на те, що при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи. Скаржник зазначає, що позивачем не виконано належним чином умови Договору перевезення (не здійснено оплату за поставлений товар, що знаходився у контейнері СRLU 7203675), відсутність будь-якого документального підтвердження права власності Mediterranean Shipping Company (МШК) на контейнер СRLU 7203675, відсутність факту передання ТОВ "МШК Україна" контейнеру СRLU 7203675 позивачу, ліміт позивача визначений у розмірі 5000 дол. США відповідно до умов договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом №01-01/11 LT від 01 січня 2011р. Щодо порушень норм процесуального права, скаржник зазначає, що відповідач був відсутній під час винесення рішення.

01.02.2013 р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач просить залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки вважає рішення законним та обґрунтованим.

Представник ТОВ "Південьавтотранс" підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить рішення суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Представники ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" були присутні, надавали пояснення підтримували доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник ТОВ "МШК Україна" в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду справи за відсутності представника третьої особи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відстуності представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ "Південьавтотранс", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.

Як встановлено матеріалами справи, між Mediterranean Shipping Company (МШК, Принципал) та ТОВ "МШК Україна" (Агент) укладено агентську угоду, згідно якої принципал призначає ТОВ "МШК Україна" своїм лінійним агентом в Україні для всіх суден, які експлуатуються МШК, Женева, які обслуговують перевезення у всі та зі всіх місць призначення у регіоні (а.с. 44 -53, том ІІ).

01.10.2007 року між ТОВ "МШК Україна" (агент) та ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" (експедитор) також укладено договір про організацію діяльності в області транспортно-експедиторського обслуговування вантажів №S00032 (Договір 1) предметом якого є організація співробітництва сторін в сфері транспортно-експедиторського обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів в стандартних 20-ти та 40-ка футових контейнерах по території України, країн СНД та в міжнародному сполученні, та наданні відповідних послуг на умовах даної угоди.

Умовами п.п. 2.2.6 Договору 1 встановлено обов'язок експедитора у випадку втрати, пошкодження взятого під контроль контейнера безумовно сплатити вартість втраченого або витрати на ремонт у розмірі, визначеному ст. 4 даного договору, за виставленим агентом рахунком протягом 10 днів після з'ясування факту втрати, пошкодження.

Пунктом 4.3 Договору 1 передбачено, що сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов'язань за даним договором, несе перед іншою стороною за договором відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань цією третьою особою як за власні дії.

Відповідно до п. 4.4 Договору 1, експедитор несе повну матеріальну відповідальність за втрату переданих йому контейнерів в розмірі 3000 дол. США за 20-ти футовий контейнер та 5000 дол. США за 40-ка футовий контейнер. Контейнер вважається втраченим, якщо неповернутий в зазначене агентом місце протягом 30 діб з моменту його видачі експедитору, якщо його місцезнаходження невідоме.

У розділі 8 Договору 1 встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2007 р. У випадку, якщо ні одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про свій намір змінити чи розірвати договір не пізніше ніж за 2 місяця до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на наступний рік на аналогічних умовах.

Згідно умов укладеної 31.12.2010р. між ТОВ "МШК Україна" та ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" додаткової угоди до договору №S00032 від 01.10.2007р., договір №S00032 від 01.10.2007р. є продовженим до 31.12.2011р.

01.01.2011 року між ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" (експедитор) та ТОВ "Південьавтотранс" (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №01-01/11LT (надалі - Договір 2), згідно умов якого перевізник зобов'язався здійснити за замовленнями експедитора автомобільні перевезення вантажу в контейнерах по території України та СНД власними силами, власним транспортом або з залученням інших перевізників, на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору 2, покладання виконання своїх обов'язків, передбачених даним договором, повністю або частково на третю особу, не звільняє перевізника від відповідальності перед експедитором за невиконання даного договору.

Умовами п. 6.3 Договору 2 встановлено, що перевізник несе відповідальність за збереження контейнерів експедитора та не має права використовувати їх в особистих цілях без письмової згоди експедитора. У випадку неповернення порожнього контейнера у місце зазначене експедитором протягом 30-ти днів з моменту закінчення перевезення, контейнер вважається втраченим; при цьому, перевізник зобов'язаний сплатити експедитору залогову вартість контейнера з розрахунку 2500 дол. США за 20 футовий контейнер; 5000 дол. США за 40 футовий; 15000 дол. США за 20 футовий риферний контейнер; 25000 дол. США за 40 футовий риферний контейнер.

Згідно п. 9.1 Договору 2, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 9.2 Договору 2 передбачено, що договір діє протягом одного року з моменту його підписання. По спливу зазначеного строку, якщо ні одна із сторін, письмово не заявить про його припинення, за один місяць до спливу встановленого строку, договір вважається автоматично продовженим на наступний рік.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі договору №01-01/11LT від 01.01.2011р., позивачем 10.10.2011 року було направлено заявку на перевезення чотирьох 40-футових REF контейнерів CRLU7203675, CRLU1191875, MEDU9020870 та GESU94744345 з вантажем - хек свіжоморожений, що підтверджується нарядом №4753/30Б від 04.10.2011р.

12.10.2011 року відповідно до накладної СМR№675 ТОВ "Південьавтотранс" був прийнятий вантаж у контейнері CRLU7203675 та згідно якої відповідач зобов'язався здійснити перевезення зазначеного вище вантажу від місця навантаження - Одеський морський торговий порт до місця розвантаження - місто Запоріжжя. Разом з тим, СМR№675 від 12.10.2011 року містить реєстраційний номер автомобіля - ВН3809СА, реєстраційний номер напівпричепа - ВН1510ХХ та прізвище водія, який безпосередньо здійснював перевезення - Мякенко О.У.

При цьому, 01.06.2011р. між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем Морозовою Тетяною Петрівною був укладений договір № 01/06 про надання транспортно-експедиційних послуг у місцевому, міжміському та міжнародному сполученні, предметом якого є виконання Фізичною особою-підприємцем Морозовою Тетяною Петрівною для ТОВ "Південьавтотранс" транспортно-експедиційних послуг при перевезені вантажу.

Таким чином, ТОВ "Південьавтотранс" обов'язок перевезення вантажу у контейнері CRLU7203675, що виник за завданням позивача відповідно до умов договору №01-01/11LT від 01.01.2011р., передано Фізичній особі-підприємцю Морозовій Тетяні Петрівні, зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевезення вантажу 13.10.2011 року о 17:00 год. гр. Мякенко О.У. - водій Фізичної особи-підприємця Морозової Тетяни Петрівни, керуючи автомобілем "Інтернаціонал", державний номерний знак ВН3809СА з напівпричепом, державний номерний знак ВН1510ХХ, який належить Морозовій Т.П., рухаючись по об'їзній дорозі м. Одеса, не впорався з керуванням, внаслідок чого сталося перекидання. Своїми діями Мякенко О.У. порушив вимоги п. 12.1 ПДР України. Зазначені обставини та вина водія Мякенко О.У. підтверджена постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 07 лютого 2012 року по справі № 1403/177/2012, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася, був пошкоджений контейнер CRLU7203675.

Згідно інформації, наведеної у витягу Попередньої вантажної митної декларації №11200000/2011/800685 з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та СМR № 675 від 12.10.2011 року, вбачається, що після вчинення 13.10.2011р. дорожньо-транспортної пригоди вантаж було доставлено до пункту призначення іншим транспортним засобом та у іншому контейнері, оскільки, контейнер CRLU7203675 став непридатним для подальшого використання, що підтверджується листом ТОВ "МШК Україна" від 26.10.2011 року № 362/11 (а.с. 50, том І).

Відповідно до зазначеного вище листа ТОВ "МШК Україна" №362/11 від 26.10.2011 р., Debit note №125247 від 24.10.2011р., контейнер CRLU7203675 визнано конструктивно знищеним, залишкова вартість якого складає 17200 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 137256,00 грн.

Третьою особою, ТОВ "МШК Україна", що є агентом власника пошкодженого контейнера, Mediterranean Shipping Company, був виставлений рахунок ІМІNР/22690/-МSU від 26.10.2011 року, відповідно до якого ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" зобов'язане було сплатити на користь агента МSС в Україні - ТОВ "МШК Україна" суму штрафу за пошкодження контейнеру у розмірі 137 256,00 грн. Зазначений рахунок був оплачений позивачем 15.08.2012 р., згідно платіжного доручення №3963, наявного в матеріалах справи. (а.с.53, том ІІ)

06.07.2012 р. ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" надіслала на адресу ТОВ "Південьавтотранс" претензію №02-18 про неналежне виконання умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №01-01/11LT, з вимогою сплатити суму штрафу за пошкодження контейнеру CRLU7203675 у розмірі 137256,00 грн. Як вбачається із матеріалів справи, зазначена претензія була отримана відповідачем, між тим, залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином відповідач свої зобов'язання щодо збереження контейнеру CRLU7203675 не виконав, та не сплатив суму штрафу за пошкодження контейнеру CRLU7203675, у зв'язку з чим позивач звернувся с позовом про стягнення збитків у розмірі 137256,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір перевезення.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору №01-01/11LT від 01.01.2011р., позивачем 10.10.2011 року було направлено заявку на перевезення чотирьох 40-футових REF контейнерів CRLU7203675, CRLU1191875, MEDU9020870 та GESU94744345 з вантажем - хек свіжоморожений, що підтверджується нарядом №4753/30Б від 04.10.2011 р.

Частинами 2,3 статті 909 ЦК України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

З матеріалів справи вбачається, 12 жовтня 2011 року відповідно до накладної СМR № 675 ТОВ "Південьавтотранс" був прийнятий вантаж у контейнері CRLU7203675 та згідно якої відповідач зобов'язався здійснити перевезення зазначеного вище вантажу від місця навантаження - Одеський морський торговий порт до місця розвантаження - місто Запоріжжя. Разом з тим, СМR № 675 від 12.10.2011 року містить реєстраційний номер автомобіля - ВН3809СА, реєстраційний номер напівпричепа - ВН1510ХХ та прізвище водія, який безпосередньо здійснював перевезення - Мякенко О.У.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно інформації, наведеної у витягу Попередньої вантажної митної декларації №11200000/2011/800685 з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та СМR № 675 від 12.10.2011 року, вбачається, що після вчинення 13.10.2011р. дорожньо-транспортної пригоди вантаж було доставлено до пункту призначення іншим транспортним засобом та у іншому контейнері, оскільки, контейнер CRLU7203675 став непридатним для подальшого використання, що підтверджується листом ТОВ "МШК Україна" від 26.10.2011 року № 362/11 (а.с. 50, том І).

На виконання умов п.п. 2.2.6 Договору 1 ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" сплатило ТОВ "МШК Україна", що є агентом власника пошкодженого контейнера, Mediterranean Shipping Company, суму штрафу за пошкодження контейнеру у розмірі 137 256,00 грн.

Водночас, ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, в рамках зобов'язань, що виникли з договору №01-01/11LT від 01.01.2011р., укладеного між ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" та ТОВ "Південьавтотранс", відповідальність за пошкодження контейнера CRLU7203675 покладається на відповідача, оскільки останнім не виконано вимоги щодо збереження контейнеру, з огляду на порушення ТОВ "Південьавтотранс" господарського зобов'язання.

Згідно частині 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, за змістом даної статті, розуміється дві групи витрат:

1) витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі. В даному випадку мова йдеться про ті фактичні витрати, які вже зроблені особою. Це може вартість знищеної речі, інші реальні втрати, які зазнала особа у зв'язку із знищенням речі (наприклад, вартість втраченого ремонту внаслідок знищення шарового крану стояку водопостачання в квартирі та затоплення квартири) тощо.

2) витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Тут мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити. В останньому випадку його вартість має підтверджуватися відповідними розрахунками, кошторисами тощо. Також під дане визначення підпадають ті грошові штрафні санкції, які потерпілий сплатив або має сплатити у зв'язку із невиконання ним зобов'язання перед третьою особою, якщо таке невиконання є наслідком порушення його цивільного права.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як витікає з наведеного, грошова сума, яку ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" сплатило відповідно платіжного доручення №3963, суму штрафу за пошкодження контейнеру та на стягнення якої наполягає ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" є збитками, в розумінні положень статті 22 Цивільного кодексу України тобто втрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Колегія суддів дійшла висновку, що згідно договору №S00032 від 01.10.2007р. перед ТОВ "МШК Україна" виникло зобов'язання зі сплати штрафу за пошкодження (конструктивне знищення) взятого під контроль позивача контейнеру CRLU7203675, в зв'язку з чим, позивач зазнав збитку у вигляді витрат зроблених управленою стороною у розмірі 137256,00 грн.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ТОВ "С.М.Т.-ЛТД" про стягнення суми збитків у розмірі 137256,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги.

Доводи скаржника про те, що ліміт його відповідальності встановлений у розмірі 5000 дол. США, не відповідає дійсності та спростовується наступним.

Пунктом 6.3 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №01-01/11LT встановлено, що перевізник несе відповідальність за збереження контейнерів експедитора та не має права використовувати їх в особистих цілях без письмової згоди експедитора. У випадку неповернення порожнього контейнера у місце зазначене експедитором протягом 30-ти днів з моменту закінчення перевезення, контейнер вважається втраченим; при цьому, перевізник зобов'язаний сплатити експедитору залогову вартість контейнера з розрахунку 2500 дол. США за 20 футовий контейнер; 5000 дол. США за 40 футовий; 15000 дол. США за 20 футовий риферний контейнер; 25000 дол. США за 40 футовий риферний контейнер.

Відповідно до наряду №4753/30Б від 04.10.2011 р. всього 4 контейнера типу 40'REF з вантажем хек свіжоморожений, таким чином у наряді чітко зазначаються тип та розміри контейнерів.

Доводи відповідача щодо порушення умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №01-01/11LT, а саме про те, що позивач не виконує зобов'язання по оплаті перевезення, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки не заявлялось суду першої інстанції окремою вимогою до прийняття рішення, тобто не стосується предмету спору даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладене, та додаткового правого аналізу не потребують.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини справи, надав їм належну правову оцінку і тому колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2012 р. по справі № 5017/2460/2012, як прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2012 р. по справі № 5017/2460/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьавтотранс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складений та підписаний 07.02.2013 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева