Ухвала суду № 29136298, 05.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

05.02.13 Справа № 5015/2419/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Бойко С. М.

Костів Т. С.

при секретарі судового засідання А. Филистин

за участю представників сторін:

від прокурора (апелянта) - Яворський Я. Т. - старший прокурор

від позивача - Туранська Х. В. - заступник начальника юридичного відділу

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради, м. Львів № 51-2486 від 12.12.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 16.08.2012 р. (суддя Козак І. Б.)

у справі № 5015/2419/12

за позовом Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, м. Буськ, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Буська міська рада, м. Буськ, Львівська область

про визнання недійсною додаткової угоди від 16.12.2009 р. № 1 до договору купівлі-продажу від 19.08.2009 р. № 38 та стягнення 150 000 грн.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2012 р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради, м. Львів на рішення господарського суду Львівської області від 16.08.2012 р. До апеляційної скарги прокурором додано документи в обґрунтування позовних вимог. У своїй апеляційній скарзі прокурор також просить накласти арешт на все нерухоме майно відповідача, а також належні йому грошові кошти в банківських установах. Розгляд матеріалів справи в апеляційному порядку призначено на 05.02.2013 р.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві (ч. 1 ст. 67 ГПК України).

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо.

У заяві про забезпечення позову слід указати відомості, необхідні для виконання ухвали про забезпечення позову. Так, у заяві про накладання арешту на кошти слід зазначити номери рахунків і найменування установ банків, де розміщено кошти; в заяві про накладання арешту на майно слід зазначити місцезнаходження цього майна, його ознаки тощо.

Крім цього, при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене.

Беручи до уваги наведене, а також те, що прокурор не обґрунтував належними та допустимими доказами неможливість чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому, не вказав необхідних реквізитів майна та коштів, на які слід накласти арешт, апеляційна інстанція не вбачає підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

При цьому, клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини.

05.02.2013 р. відповідачем 2 через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із участю в іншому судовому засіданні. В підтвердження цього відповідачем долучено повістка про виклик до суду.

Присутні у судовому засіданні представники сторін не заперечували проти даного клопотання, а у судовому засіданні подали клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів.

Враховуючи наведене, а також з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладення її розгляду.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 20, 22, 66, 67, 77, 86 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Продовжити строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.

2. У задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради відмовити.

3. Розгляд апеляційної скарги відкласти на 10 год. 30 хв. 05.03.2013 року у приміщенні Львівського апеляційного господарського суду за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 81, в залі судового засідання № 3.

4. Сторонам у справі - подати належно засвідчену копію (оригінал для огляду) протоколу засідання тендерної комісії.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Судді Бойко С. М.

Костів Т. С.