Рішення № 29136162, 05.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р.Справа № 922/237/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" до Закритого акціонерного товариства "Автоторгова Група "Спецтехніка", м. Харків про стягнення 491000 грн. за участю представників сторін:

позивача - Колмакова В.В., довіреність № 03-5/50 від 14.01.2013 р.;

відповідача - Плужник О.О., довіреність № 32 від 25.01.2013 р.;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Автоторгова Група "Спецтехніка", м. Харків, 491000 грн. помилково перерахованих коштів та судового збору, посилаючись на те, що відповідач не повернув позивачу помилково перераховані ним кошти.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 січня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29 січня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 січня 2013 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти Закритого акціонерного товариства «Автоторгова група «Спецтехніка» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 111, код ЄДРПОУ 30884849), що знаходяться на п/р № 26005036109806 в АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351006) в межах 491000,00грн.

29 січня 2013 року відповідача надав клопотання, в якому просив суд залучити Старшого державного виконавця ВДВС Управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В., оскільки прийняття рішення по даній справі вплине на права та обов"язки щодо обох сторін даної справи. Крім того відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дані грошові кошти потрапили на рахунок відповідача через халатне відношення до своїх службових обов"язків працівників товариства позивача.

В судовому засіданні 29 січня 2013 року було оголошено перерву до 05 лютого 2013 року.

05 лютого 2013 року позивач надав заяву про виправлення описки в ухвалі суду від 21.01.2013 р., зазначивши вірний розрахунковий рахунок відповідача - 26005036109805.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши клопотання відповідача про залучення у справі старшого державного виконавця ВДВС Управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідач не зазначив, яким чином рішення з господарського спору може вплинути на його права та обов"язки.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", м. Маріуполь було помилково перераховано на поточний рахунок Закритого акціонерному товариству "Автоторгова Група "Спецтехніка", м. Харків, № 26005036109806, відкритий в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, 491000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8157 від 27.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом № 04-3052/1 від 27.12.2012 р. з вимогою повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 491000 грн.

Відповідач у своєму листі № 13/1 від 05.01.2013 р. відповів позивачу, що не може повернути помилково перераховані кошти у сумі 491000 грн., у зв"язку з тим, що ці кошти надійшли на рахунок, який був арештований виконавчою службою 24.04.2012 р. згідно наказу № 58/73-10 від 30.06.2010 р.

Таким чином, відповідач помилково перераховані позивачем кошти йому не повернув, що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов"язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільний прав та обов"язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Пунктом 2.3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 від 21.01.04 р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.04 р. за № 377/8976 передбачено, що кошти, помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, повинні повертатися в термін, встановлений законодавством, за порушення якого неналежний одержувач несе відповідальність.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про заходи по нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.95 р. № 227/95, підприємство незалежно від форм власності повинні повертати в п"ятиденний термін платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Згідно ч. 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка придбала майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов"язано повернути це майно.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача помилково перерахованих грошових коштів в сумі 491000 грн. правомірна та обгрунтована, така що не спростована відповідачем, оскільки він не надав суду жодного доказу, який би свідчив про повернення грошових коштів.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, враховуючи заяву позивача, в якій він просить судові витрати покласти на позивача, з урахуванням цього, суд покладає судові витрати на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ч.2 ст.1071, ч. 2 ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Автоторгова Група "Спецтехніка" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 111, код ЄДРПОУ 30884849, п/р № 26005036109805 в АТ "Укрсиббанк" м. Харкова, МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (87515, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 16, п/р № 26005962493249 в ПАТ "ПУМБ" м. Донецька, МФО 334851, код ЄДРПРУ 03361135) 491000 грн. помилково перерахованих коштів.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.02.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.