Рішення № 29135994, 06.02.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.13 Справа № 920/56/13.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста»,

м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 21 541 грн.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Алексеєнко Л.Л.

від відповідача: не прибув

За участю секретаря судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 21 541 грн. 00 коп., з яких 21 000 грн. 00 коп. основного боргу, 541 грн.00 коп. 3 % річних, а також судові витрати.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не подав.

Ухвала суду від 09.01.2013р. про порушення провадження у справі направлена відповідачу 09.01.2013р. під вих. № 202 та ухвала суду від 22.01.2013р. направлена відповідачу 22.01.2013р. під вих. № 760 на адресу відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві, а саме : 40021, АДРЕСА_1.

06.02.2013р. позивачем подано суду клопотання про долучення до матеріалів даної справи додаткових документів, зокрема копія витягу за № 15708496 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача - ОСОБА_1 станом на 28.01.2013р. Згідно зазначеного витягу місце проживання відповідача вказано як: 40021, АДРЕСА_1. Таким чином, копії ухвал суду від 09.01.2013р. та від 22.01.2013р. направлені відповідачу на адресу, що зазначена у Витязі з ЄДРПОУ, що відповідно до вимог ст. 65 Господарського процесуального Кодексу є належним повідомленням відповідача про час і місце проведення судового засідання.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, справа № 920/56/13-г на підставі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

27.01.2012р. між позивачем - «Веста» та відповідачем - Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладені замовлення - договори № ЗМВ-006 та № ЗМВ-007 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Як підтверджується матеріалами даної справи, на виконання умов вказаних договорів позивачем (перевізником) за вантажно-митними накладними № 104162, № 052187 (а.с. 21-22) поставлено відповідачу вантаж на умовах і в строки, що погоджені сторонами і обумовлені в замовленнях - договорах.

На адресу відповідача були направлені позивачем рахунки №№ СФ-0000023, СФ - 0000022 від 08.02.2012р., акти виконаних робіт, які отримані відповідачем 29.02.2012р. згідно поштового повідомлення про вручення (а.с 23).

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з розділом «Вартість перевезення» замовлень-договорів оплата за виконані роботи повинна відбуватись протягом 7-14 банківських днів після надання рахунку, акту виконаних робіт, тобто не пізніше 14.03.2012р.

Оскільки відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем за надані послуги, за ним утворилась заборгованість в сумі 32 000грн. 00 коп.

З метою врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 20.04.2012р. та 09.11.2012р., які залишені відповідачем без відповіді.

Відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 11 000,00 грн., але з простроченням строку виконання зобов'язань по оплаті виконаних належним чином послуг перевізником; так, 24.04.2012р. відповідачем сплачено 3 000,00 грн. (з простроченням на 41 день), 31.05.2012р. - 5 000,00 грн. (з простроченням на 78 днів), 04.07.2012р. - 3 000,00 грн. (з простроченням на 112 днів).

Станом на 12.12.2012р. заборгованість відповідача за двома замовленнями - договорами складає 21 000,00 грн., що підтверджується матеріалами даної справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем не подано суду ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 21 000 грн. 00 коп. суми основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 541 грн. 00 коп. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання; за період з 15.03.2012р. по 24.04.2012р. в сумі 107 грн. 84 коп. (41 день прострочення), за період з 25.04.2012р. по 31.05.2012р. - 88 грн. 19 коп. (37 днів), за період з 01.06.2012р. по 04.07.2012р.- 67 грн. 07 коп. (34 дня), за період з 05.07.2012р. по 12.12.2012р. - 278 грн. 00 коп. (161 день).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 541 грн. 00 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40021, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста» (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Горького, 34, код ЄДРПОУ 24230880) 21 000 грн. 00 коп. боргу, 541 грн. 00 коп. 3 % річних, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 07.02.2013р.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ