Рішення № 29135840, 05.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5019/1977/12

Суддя Заголдна Я.В.,

розглянувши справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудбазальт" про стягнення заборгованості в сумі 11 915,30 грн.

в судове засідання з'явились представники :

від позивача: Мельник О.П. (довіреність №06 від 15.04.2011 року)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудбазальт" про стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 11 915,30 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19 грудня 2012 року по справі №5019/1977/12 порушено провадження по справі, розгляд справи призначено до слухання в судовому засіданні на 15 січня 2013 року.

Ухвалою від 15.01.2013 року розгляд справи відкладено на 05.02.2013року в зв'язку з нез'явленням представників сторін.

05.02.2013 року через канцелярію господарського суду Рівненської області представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог. Із поданої заяви вбачається, що, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за активну електроенергію в сумі 7 984,96 грн., 4 592,05 грн. заборгованість за спожиту реактивну електроенергію, пені в сумі 288,85 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

В судовому засіданні 05.02.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Конверти з ухвалами суду направлені відповідачу за адресою наданою позивачем та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 35040, Рівненська обл., Костопільській район, село Злазне, вул.. Колгоспна, 84, повернуто до суду поштою з приміткою: "адресат відсутній неможливо вручить".

У п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на, зокрема, закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце проведення судових засідань.

Нез'явлення Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "АЕС Рівнеобленерго"(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудбазальт" (надалі відповідач, боржник) було укладено договір про постачання електричної енергії № 270031917 (надалі договір), відповідно до предмету якого постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 700,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору(п. 1 Договору).

Згідно з п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Крім того, згідно п. 1 Додатку 7.1 до Договору, відповідач повинен проводити оплату за втрати в силовому трансформаторі ТП-373.

Пунктом 2.3.4. Договору також передбачено, що споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком №8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п. 8.1. договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені додатком №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Відповідно до п. 1 Додатку №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" до договору про постачання електричної енергії від 10.08.2011 року №270031917 розрахунковий період -період часу, який починається в 00-00 год. 21 числа кожного місяця і триває до 00-00 год. 21 числа наступного місяця, і за який проводиться розрахунок вартості відпущеної Електроенергії. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

Відповідно до п. 10.4. договору - договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012 року. Договір вважається продовженим щорічно на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Судом встановлено, що докази розірвання договору постачання електроенергії в матеріалах справи відсутні, а тому суд прийшов до висновку, що дію договору про постачання електричної енергії № 270031917 було продовжено відповідно до п. 10.4. договору.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електроенергії, не нарахування коштів за використану електроенергію та втрати в трансформаторі утворилась дебіторська заборгованість Відповідача перед Позивачем за серпень - грудень 2012 року та січень 2013 року за договором від 10.08.2011 року № 270031917, сума заборгованості за активну електроенергію складає - 7 984,96 грн. та заборгованість за перетікання реактивної електроенергії складає - 4 592,05 грн.

Сума заборгованості підтверджується рахунками за активну електроенергію та за реактивні перетоки за серпень - листопад 2012 року (а.с.22-37) та рахунками за активну електроенергію та за реактивні перетоки за грудень 2012 року - січень 2013 року (а.с.57- 58).

Проте, доказів розрахунку за вказану заборгованість відповідач суду не надав.

Отже, станом на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за активну електроенергію в сумі 7 984,96 грн. та заборгованість за перетікання реактивної електроенергії в сумі 4 592,05 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України ).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором на постачання електричної енергії № 270031917 від 10.08.2011 р., яка складає за активну електроенергію в сумі 7 984,96 грн. та заборгованість за перетікання реактивної електроенергії складає - 4 592,05 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Разом з тим відповідно до ст. 3 ЗУ "Про відновлення за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Керуючись зазначеним пунктом договору та чинним законодавством позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 288 грн. 85 коп. за період з 30.08.2012 р. по 11.12.2012 року.

Оскільки розмір нарахованої вказаної штрафної санкції, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 288,85 грн. пені підлягає задоволенню.

За змістом статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію в сумі 7 984,96 грн., 4 592,05 грн. заборгованість за перетікання реактивної електроенергії та пені в сумі 288,85 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудбазальт" (33040, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Злазне, вул.. Колгоспна,84, Код 36950665) на користь Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (33000, м.Рівне, вул.Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) заборгованість за активну електроенергію в сумі 7 984,96 грн., 4 592,05 грн. заборгованість за перетікання реактивної електроенергії, пеню в сумі 288,85 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.02.2013 року.

Суддя Заголдна Я.В.