Рішення № 29135712, 05.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-38/18405-2012 05.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Мегабуд»ДоТовариство з обмеженою відповідальністю «Форум - ДС і КО»Простягнення 71358,08 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивача Кириченко Т.А.Від відповідача Ковригіна В.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 39268,00 грн.та пені в сумі 32090,08 грн., а всього 71358,08 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.13р. припинено провадження в частині стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 10000,00 грн. в зв'язку зі сплатою вказаної суми Відповідачем.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим повинен сплатити Позивачу суму основного боргу та пеню за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 22.01.13р. У судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.12р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №1209/ГП поставки гранітної продукції, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позивач зобов'язався передавати у власність (поставляти), а Відповідач прийняти та оплатити гранітну продукцію, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру яких визначена сторонами у специфікації, форма яких встановлена в додатку №1 до цього договору та які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину.

Відповідно до п.2.1 договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.2.3. договору ціна товару містить вартість доставки до місця призначення вказаного у заявці Відповідача.

Згідно з п.3.1. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Позивача (у разі транспортування товару за рахунок Позивача) здійснюються в безготівковому порядку на протязі 2-х (двох) днів з моменту фактичного отримання товару, якщо інше не передбачено додатками до даного договору.

Відповідно до п.3.2. договору оплата здійснюється шляхом переказу Відповідачем грошових коштів на поточний рахунок Позивача, що визначений у цьому договорі або окремо вказаний Позивачем у відповідному рахунку і фактурі чи видатковій накладній.

Згідно з п.3.3. договору розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється Відповідачем на підставі належним чином оформлених актів прийомки-передачі товару та/або товарно-транспортних (видаткових) накладних та/або залізничних накладних (в залежності від умов поставки товару) і рахунків-фактур Позивача (в залежності під умов поставки).

Відповідно до п.4.3. договору датою поставки товару рахується дата оформлення документів на відвантаження продукції (товаротранспортна накладна, квитанція про приймання вантажу до перевезення станцією відправлення).

Згідно з п.3.5. договору сторони узгоджують, що під датою відвантаження (а також датою виконання Позивачем встановлених цим договором зобов'язань з поставки товару, на приведених в п. 4.2 цього договору базисних умовах поставки) розуміється дата, яка зазначена у відбитку календарного штампа залізничної станції відправлення «Укрзалізниці» на залізничній накладній, що свідчить про приймання вантаж) до перевезення.

Відповідно до п.5.1. договору право власності на товар виникає у Відповідача: у випадку самостійного вивезення автотранспортом Відповідача (базис поставки ЕXW) в момент передачі йому товару, що фіксується в товарно-транспортних (видаткових) накладних, які є документом, що підтверджують факт приймання-передачі товару; у випадку поставки автотранспортом Позивача (базис поставки СРТ) - в момент передачі товару Відповідачу, що фіксується накладною про прийомку товару або актом прийомки-передачі товару.

Згідно з п.6.2. договору в разі порушення Відповідачем термінів оплати поставленої продукції і транспортних витрат, передбачених відповідним додатком до договору, Позивач має право вимагати від Відповідача сплати пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

12.09.12р. між Позивачем та Відповідачем була підписана специфікація №1, додаток до договору №1209/ГП, відповідно до якої сторонами було погоджено ціна та асортимент продукції за договором: карьер ТОВ «ККНК Технобуд» фракція 5*20 за ціною 140,00 грн. за 1 тн та фракція 5*8 за ціною 143,00 грн.

На виконання умов договору Позивач поставляв Відповідачу товар, а Відповідач отримував цей товар та оплачував його, проте робив це не повністю та несвоєчасно, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 29268,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, виписками по рахунку та іншими матеріалами справи.

22.11.12р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про сплату заборгованості по договору №1209/ГП, в якому просив виконати зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 39268,00 грн. та сплатити пеню в сумі 32090,08 грн., яку Відповідач залишив без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як встановлено судом 12.09.12р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №1209/ГП поставки гранітної продукції, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позивач зобов'язався передавати у власність (поставляти), а Відповідач прийняти та оплатити гранітну продукцію, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру яких визначена сторонами у специфікації, форма яких встановлена в додатку №1 до цього договору та які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину. Відповідно до п.2.1 договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до п.2.3. договору ціна товару містить вартість доставки до місця призначення вказаного у заявці Відповідача. Згідно з п.3.1. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Позивача (у разі транспортування товару за рахунок Позивача) здійснюються в безготівковому порядку на протязі 2-х (двох) днів з моменту фактичного отримання товару, якщо інше не передбачено додатками до даного договору. Відповідно до п.3.2. договору оплата здійснюється шляхом переказу Відповідачем грошових коштів на поточний рахунок Позивача, що визначений у цьому договорі або окремо вказаний Позивачем у відповідному рахунку і фактурі чи видатковій накладній. Згідно з п.3.3. договору розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється Відповідачем на підставі належним чином оформлених актів прийомки-передачі товару та/або товарно-транспортних (видаткових) накладних та/або залізничних накладних (в залежності від умов поставки товару) і рахунків-фактур Позивача (в залежності під умов поставки). Відповідно до п.4.3. договору датою поставки товару рахується дата оформлення документів на відвантаження продукції (товаротранспортна накладна, квитанція про приймання вантажу до перевезення станцією відправлення). Згідно з п.3.5. договору сторони узгоджують, що під датою відвантаження (а також датою виконання Позивачем встановлених цим договором зобов'язань з поставки товару, на приведених в п. 4.2 цього договору базисних умовах поставки) розуміється дата, яка зазначена у відбитку календарного штампа залізничної станції відправлення «Укрзалізниці» на залізничній накладній, що свідчить про приймання вантаж) до перевезення. Відповідно до п.5.1. договору право власності на товар виникає у Відповідача: у випадку самостійного вивезення автотранспортом Відповідача (базис поставки ЕXW) в момент передачі йому товару, що фіксується в товарно-транспортних (видаткових) накладних, які є документом, що підтверджують факт приймання-передачі товару; у випадку поставки автотранспортом Позивача (базис поставки СРТ) - в момент передачі товару Відповідачу, що фіксується накладною про прийомку товару або актом прийомки-передачі товару.

12.09.12р. між Позивачем та Відповідачем була підписана специфікація №1, додаток до договору №1209/ГП, відповідно до якої сторонами було погоджено ціна та асортимент продукції за договором: карьер ТОВ «ККНК Технобуд» фракція 5*20 за ціною 140,00 грн. за 1 тн та фракція 5*8 за ціною 143,00 грн.

Як встановлено судом, на виконання умов договору Позивач поставляв Відповідачу товар, а Відповідач отримував цей товар та оплачував його, проте робив це не повністю та несвоєчасно, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 29268,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, виписками по рахунку.

Як встановлено судом, 22.11.12р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про сплату заборгованості по договору №1209/ГП, в якому просив виконати зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 39268,00 грн. та сплатити пеню в сумі 32090,08 грн. до 30.11.12р. На день вирішення спору у Відповідача відсутня заборгованість перед Позивачем за фактично поставлений за договором товар, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

За вказаних обставин суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за товар в сумі 29268,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.6.2. договору в разі порушення Відповідачем термінів оплати поставленої продукції і транспортних витрат, передбачених відповідним додатком до договору, Позивач має право вимагати від Відповідача сплати пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 1315,17 грн. за розрахунком суду виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, заявлений Позивачем.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача судових витрат в розмірі 15,00 грн. відшкодування комісії МСБ про оформлення та підтвердження доручення по перерахунку держмита та 50,00 грн. відшкодування комісії МСБ про надання довідки про рух коштів Відповідача не можуть бути покладені судом на Відповідача, оскільки вказані суми не відносяться до судових витрат відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум - ДС і КО» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1; код 37226541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Мегабуд» (11201, Житомирська обл., Ємільчинський район, с.м.т. Ємільчине, вул. Блюхера, буд. 2, кв. 6; код 35285888) борг в сумі 29268 (двадцять дев'ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп., пеню в сумі 1315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) грн. 17 коп. та судовий збір в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 81 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 06.02.2013 р.