Рішення № 29135526, 29.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.01.13 р. Справа № 5006/19/103/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит", м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 у розмірі 370 590,61 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко Н.О. за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

29.01.2013р. з 13.20 год. по 13.25 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 у розмірі 370 590,61 грн., що станом на 17.10.2012р. складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 349 500,00 грн., нараховані несплачені відсотки в сумі 6 159,00 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості в сумі 12 031,46 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом в сумі 114,46 грн., 3% річних в сумі 2 428,96 грн., індекс інфляції в сумі 356,73 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 від 11.10.2011р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних за прострочку виконання вищевказаних грошових зобов'язань та інфляційну складову кредитної заборгованості.

Ухвалою суду від 27.11.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/103/2012.

15 січня 2013р. через канцелярію суду позивачем надано заяву №04-19/67 від 11.01.2013р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 від 11.10.2011р. станом на 10.01.2013р. в сумі 385 776,90 грн., в тому числі: за кредитом - 346 930,00 грн., за відсотками за користування кредитом - 8 456,08 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 24 182,34 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 252,42 грн., 3% річних за порушення зобов'язання з повернення кредиту - 4 836,24 грн., 3% річних за порушення зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом - 50,48 грн., індекс інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання з повернення кредиту - 1 043,36 грн., індекс інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом - 25,98 грн.

Оскільки відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, справа №5006/19/103/2012 розглядається з урахуванням заяви ПАТ «Банк Національний кредит» №04-19/67 від 11.01.2013р.

В судовому засіданні 29.01.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у збільшеному розмірі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

11 жовтня 2011р. між Публічним акціонерним товариством „Банк Національний кредит" (далі - кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - позичальник) був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами.

Згідно з п.1.1.1, надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами зі сплатою 24% річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 450 000,00 грн. Погашення траншів кредиту буде здійснюватись в наступному порядку: щомісячно не пізніше 10-го числа рівними частинами в розмірі 12 500,00 грн. та кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту до 10.10.2014р. на умовах, визначених цим договором.

Сплата процентів за користування кредитів здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано проценти, на рахунок №20684069327001 в ПАТ «Банк Національний кредит», а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.5).

Відповідно до п.4.2, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та Тарифами, а також прострочення строків повернення траншів кредиту, позичальник сплачує кредитору в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором. За умовами п.4.4 кредитного договору, у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.2-3.3.17 цього договору, серед яких - сплачувати кредитору проценти та комісії, передбачені договором (п.3.3.5), та повернути кредитору в повному обсязі транші кредиту в строки, передбачені договором (п.3.3.6), протягом більше 15 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та, відповідно, позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції.

Згідно з п.7.3, цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 від 11.10.2011р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

На підставі п.1.1.1 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 від 11.10.2011р. протягом його дії позивачем здійснювалось кредитування відповідача окремими траншами в режимі невідновлювальною кредитної лінії в межах встановленого ліміту.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, зокрема, починаючи з липня 2012р. не повертав кредитні кошти відповідно до встановленого п.1.1.2 кредитного договору графіку. У зв'язку з простроченням повернення червневого траншу в сумі 12 500,00 грн. в строк до 10.07.2012р. на строк більше 15 днів, позичальник згідно з п.4.4 кредитного договору мав повернути отримані кредитні кошти в повному обсязі в повному обсязі 26.07.2012р., сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції.

Оскільки вищевказані зобов'язання також залишились не виконаними позичальником, кредитор звернувся до нього з вимогою №056.1-11/1149 від 23.08.2012р., в якій повідомив про наявну станом на 23.08.2010р. заборгованість за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 від 11.10.2011р. та попередив про можливість звернення її стягнення на предмет іпотеки за угодою, якою забезпечувалось виконання зазначеного кредитного договору. Незважаючи на отримання зазначеної вимоги позичальником, вона була залишена ним без відповіді та задоволення, доказів протилежного під час розгляду справи №5006/19/103/2012 не надано.

Як зазначає позивач, станом на 11.09.2012р. у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 346 930,00 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 8 456,08 грн. При цьому, як пояснив в судовому засіданні 29.01.2013р. представник позивача, заявлена до стягнення відсоткова заборгованість складається з простроченої заборгованості з відсотків за користування кредитом в грудні 2012р. в сумі 6 374,50 грн. та строкової заборгованості з користування кредитом у період 01-10 січня 2013р. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №5006/19/103/2012 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача простроченої заборгованості за кредитом в сумі 346 930,00 грн. та простроченої заборгованості за відсотками в сумі 6 374,50 грн.

Беручи до уваги, що згідно з п.2.5 кредитного договору сплата процентів за користування кредитів здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано проценти, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості з відсотків за користування кредитом у січні 2013р. в сумі 2 081,58 грн. передчасними, оскільки на момент вирішення спору відповідачем не прострочено виконання зазначеного грошового зобов'язання.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 від 11.10.2011р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 346 930,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 6 374,50 грн. є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем визнані в судовому засіданні 04.12.2012р., вони підлягають задоволенню судом в обґрунтованій частині

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, позивачем відповідно до приписів вищевказаних норм та п.4.2 договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 24 182,34 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 252,42 грн. Проаналізувавши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку про їх відповідність приписам закону та умовам договору.

Однак, у відповідності до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом взято до уваги, що відповідач виконував зобов'язання по сплаті відсотків, така сплата відбулася також у ході розгляду справи. Фактично допускається прострочено виконання зобов'язань по сплаті відсотків за один місяць, які погашаються поступово. За змістом кредитного договору остаточний строк погашення заборгованості за кредитом становить 10 жовтня 2014 року. Підставою для дострокового звернення стягнення всієї заборгованості стало невиконання чергових платежів по кредиту за липень та серпень 2012 року. Тобто на час розгляду справи простроченої заборгованості за кредитом є 87500 грн. (щомісячний платеіж за сім місяців). Фактично саме на повернення цих грошових коштів мав розраховувати Банк з метою подальшого їх розміщення, можливо под більш високу ставку, що складає збитки банку у вигляді упущеної вигоди. Оскільки відповідач сплачує відсотки за користування кредитними коштами, допускаючи незначне порушення строків уплати відсотків, суд приходить до висновку про тре, що штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, у зв'язку з чим суд користується правом наданим йому ст.233 ГК України та зменшує розмір пені за несвоєчасну сплату кредиту на 50 %.

Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково. Враховуючи те, що зменшення розміру штрафних санкцій відбулося за ініціативою суду, а підставами нарахування штрафних санкцій стало невиконання боржником вимог договору, суд при розрахунку розміру судового збору , який повинен бути відшкодований позивачеві , не приймає зазначене зменшення штрафних санкцій, та покладає збір в цієї частині на відповідача (ч.2 ст. 49 ГПК України ).

Крім того, за приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеної норми позивачем заявлено до стягнення інфляційну складову заборгованості за кредитом в сумі 1 043,36 грн., інфляційну складову заборгованості за відсотками в сумі 25,98 грн., 3% річних за порушення зобов'язання з повернення кредиту в сумі 4 836,24 грн. та 3% річних за порушення зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом - 50,48 грн.

Проаналізувавши надані позивачем розрахунки зазначених сум, судом встановлено, що при розрахунку 3% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом у період жовтень-грудень 2012р. позивачем помилково визначено дату виникнення прострочки без урахування положень п.2.5 кредитного договору. При розрахунку інфляційної складової заборгованості за відсотками позивачем помилково застосовано індекс інфляції за вересень 2012р. до заборгованості, що виникла в жовтні 2012р., та індекс інфляції за грудень 2012р., до заборгованості, частина якої в сумі 2 156,60 грн. виникла 17.12.2012р., а залишок якої в сумі 7 217,84 грн. виник 09.01.2013р. При розрахунку інфляційної складової заборгованості за кредитом позивачем необґрунтовано застосовано індекс інфляції за жовтень 2012р. до заборгованості в сумі 348 930,00 грн., яка виникла 22.10.2012р.

З огляду на наведені обставини, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення інфляційної складової та 3% за неправомірне користування чужими коштами в обґрунтованій частині та стягує з відповідача інфляційну складову заборгованості за кредитом в сумі 693,86 грн., 3% річних за порушення зобов'язання з повернення кредиту в сумі 4 836,24 грн. та 3% річних за порушення зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 39,30 грн. та відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової заборгованості за відсотками в сумі 25,98 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.1, 4, 22, 25, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит", м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 у розмірі 385 776,90 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, ЄДРПОУ 20057663) за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №221ю/2011/05-5410/2-1 від 11.10.2011р. заборгованість за кредитом в сумі 346 930,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 6 374,50 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 12 091,17 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 252,42 грн., інфляційну складову заборгованості за кредитом в сумі 693,86 грн., 3% річних за порушення зобов'язання з повернення кредиту в сумі 4 836,24 грн. та 3% річних за порушення зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 39,30 грн., судовий збір в сумі 7 666,18 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 29.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 04.02.2013р.

Суддя Демідова П.В.