Постанова № 29134674, 30.01.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 р. Справа № 2a-1870/9573/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М., суддів Соколов В.М., Осіпова О.О.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.

представника позивача Цуканов В.В., представника відповідача Сумцов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол" до Державної податкової інспекції у м.Сумах про визнання протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол" (далі - позивач, ТОВ «Суми-Петрол») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач) в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд визнати протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 02.12.2009 № 0001442312/0/82999, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1453692 грн. (за основним платежем 969 128 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 484 564грн.).

На думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 02.12.2009р. №0001442312/0/82999, прийняте на підставі акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Суми-Петрол" від 19.11.2009, є протиправним та недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Суми-Петрол» від 19.11.2009р. позивачем було безпідставно віднесено до валових витрат витрати на паливо-мастильні матеріали, що придбавались ним з ціллю їх подальшої реалізації за ціною, яка є нижчою ціни придбання, і тому позивач отримав не прибуток, а збиток, а згідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку на прибуток, маючи право розпоряджатися своїм товаром відповідно до Закону та Статуту, мав право на віднесення до складу валових витрат тільки ті витрати по придбанню таких товарів, які придбаваються платником ПДВ для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно Статуту ТОВ "Суми-Петрол" предметом діяльності Товариства є купівля та продаж, здавання в оренду і суборенду юридичним та фізичним особам будівель, споруд квартир, землі та іншого нерухомого та рухомого майна всі види послуг в цій галузі; оптова та роздрібна торгівля нафтопродуктами, газом та продуктами їх переробки, в тому числі з АЗС або пересувної АЗС за готівку та по безготівковому розрахунку та інші види діяльності.

За таких обставин, позивач зазначає, що не мав наміру отримати збитки від купівлі-продажу нафтопродуктів у ТОВ "Садаліт", ТОВ "Оптіма Трейд", які в подальшому було продано ТОВ "Нафтова торгова компанія". Придбані паливно-мастильні матеріали позивач планував реалізувати через мережу АЗС, які були надані в оренду філії № 15 Сумська ТОВ НК "НК Альфа-Нафта". Про це, як зазначає представник позивача, була домовленість між директором ТОВ "Суми-Петрол" Юхименко М.П. та директором філії № 15 Сумська ТОВ НК "НК Альфа-Нафта" ОСОБА_4

Придбані та в подальшому реалізовані нафтопродукти знаходились на зберіганні ВАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору №2912/08-5 зберігання від 29.12.2008 року. Фактичне приймання передача нафтопродуктів на зберігання підтверджуються наданими суду актами прийому-передачі та податковими накладними.

В зв'язку з потребою в грошових коштах ТОВ "Суми-Петрол" дійсно реалізувало вищезазначене паливо по ціні нижче закупівельних, оскільки набутній покупець товару, з яким була усна домовленість про подальше придбання даного товару, відмовився придбавати паливо-мастильні матеріали.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. Звертав увагу суду на те, що позивач уклав договір поставки нафтопродуктів №12/08-9 від 30.12.2008 з ТОВ "Содаліт" на постачання дизельного палива в кількості 815,893 т. на суму 4944311,58 грн. в т.ч. ПДВ 824051,93 грн. Згідно вказаного договору ТОВ "Содаліт" поставило ТОВ "Суми-Петрол" дизельне паливо в кількості 815, 893 т. на загальну суму 4944311,58 грн. в т.ч. ПДВ 824 051,93 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Крім того, ТОВ "Суми - Петрол" уклало договір поставки нафтопродуктів №515/2009-СП від 02.03.2009р. з ТОВ "Оптіма Трейд" на постачання бензину А-95 в кількості 1834,60 т. на суму 13231135,20 грн. в т.ч. ПДВ 2205189,20 грн. Згідно вказаного договору ТОВ "Оптіма Трейд" поставило ТОВ "Суми-Петрол" бензин А-95 в кількості 1834,60 т. на суму 13231135,20 грн. в т.ч. ПДВ 2205189,20 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Отриманий бензин ТОВ "Суми - Петрол" зберігало на ВАТ"Дніпронафтопродукт" згідно договорів на зберігання нафтопродуктів, тобто фактично товар, визначений договорами поставки, ТОВ «Суми-Петрол» не отримував.

Також відповідач зазначає, що придбані паливно-мастильні матеріали від постачальників ТОВ "Содаліт" та ТОВ "Оптіма Трейд", ТОВ "Суми - Петрол" в якості Продавця уклало договір №03/09-11 від 31.03.2009р. з ТОВ "Нефтяна торгівельна компанія" на постачання даних нафтопродуктів.

По вказаному договору ТОВ "Суми - Петрол" реалізувало ТОВ "Нефтяна торгівельна компанія" бензин А-95 в кількості 1834,60 т. та дизельне паливо в кількості 815,893 т., які раніше були придбані у ТОВ "Оптіма Трейд" та ТОВ "Содаліт". Таким чином, складається ситуація, при якій позивач реалізовує паливо ТОВ "Нефтяна торгівельна компанія" за нижчою ціною ніж та ціна, за яку придбавалося паливо у ТОВ "Оптіма Трейд" та ТОВ "Содаліт", тим самим проводячи завідомо збиткову операцію.

Відповідач зазначає, що вже наступного дня після реалізації палива по збитковим цінам, а саме 01.04.2009 позивач знов закуповує паливо за цінами значно вищими ніж ті, по яким він реалізував паливо 31.03.2009, а саме укладає договір на поставку палива з ТОВ "Вест - Траст".

Таким чином, 31.03.2009 позивач реалізовує паливо за ціною 4127,50 грн. за 1 т., а 01.04.2009 закуповує паливо за ціною 5772,50 грн. за 1 т., тобто свідомо завдає собі збитки.

На думку відповідача, не можливо встановити розумної ділової мети з боку позивача, адже реалізуючи за збитковими для себе цінами продукцію, наступного дня закуповує аналогічні паливно-мастильні матеріали за цінами значно вищими, що свідчить знову про збиткову направленість діяльності підприємства та відсутності основної мети ведення діяльності-отримання доходу.

Також, на думку відповідача, неможлива діяльність підприємства без одержання прибутку, так як утримання основних фондів, трудових ресурсів і т.д. вимагає певних видатків, які саме і повинні покриватися за рахунок прибутку. Протягом всього перевіряємого періоду позивач декларує збитки, а саме:2 півр.2006р. в сумі 1565,2 тис. грн., 2007 р. в сумі 6569,3 тис.грн., 2008р. в сумі 5811,5тис. грн.,1 півр.2009р. в сумі 10431,1 тис.грн.

Представник відповідача також звертав увагу суду на те, що філія № 15 Сумська ТОВ НК "НК Альфа-Нафта" також не мала на меті отримання прибутку, оскільки в той час також декларувала збитки.

Як вбачається із заперечень відповідача, внаслідок укладених вищевикладених договорів та здійснених відповідно до них операцій з реалізації паливно-мастильних матеріалів за цінами, нижчими ніж ціни придбання ТОВ "Суми - Петрол" отримав при цьому збиток в сумі 4 846 771,80 грн., тобто підприємство не використало придбані паливно-мастильні матеріали з ціллю отримання прибутку, а використав їх для отримання збитку в сумі 4 846 771,80 грн.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем було порушено норми податкового законодавства, а саме п. 5.1 ст. 5 та п. 1.32 ст. 1 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в зв'язку із чим було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.1999р. позивач зареєстрований як юридична особа, включений до ЄДРПОУ, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копією довідки серії АА № 145901 з ЄДРПОУ (а.с. 7, 8-9т.1).

Судом встановлено, що в листопаді 2009 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Суми-Петрол» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, про що складено відповідний акт від 19.11.2009 № 8058/2312/30497520/102 (а.с. 10-72 т. 1), яким встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 969 128 грн. 00 коп., в тому числі: за грудень 2008 року на суму 208 486 грн. 00 коп., січень 2009 року - 35 815 грн. 00 коп., лютий 2009 року - 34 100 грн. 00 коп., березень 2009 року - 690 727 грн. 00 коп.

За результатами перевірки відповідачем видано податкове повідомлення-рішення від 02.12.2009, яким визначено податкове зобов`язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 1 453 692 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем - 969 128 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 484 564 грн. 00 коп. (а.с. 73 т. 1).

Правовою підставою визначення зобов'язань був висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (діючий на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів без мети їх подальшого використання у межах господарської діяльності, направленої на отримання доходу.

Суд не погоджується із висновками податкового органу, виходячи із наступного.

Відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 30.12.2008 № 12/08-9 позивачем придбано у ТОВ "Содаліт" дизельне пальне марки С на загальну суму 4 944 311, 58 грн., в тому числі податку на додану вартість 824 051, 93 грн.( а.с.74-79 т. 1).

В податковому обліку сума ПДВ в розмірі 616 625,0 грн. врахована підприємством у складі податкового кредиту за грудень 2008 року, сума ПДВ в розмірі 106 325,73 грн. врахована підприємством у складі податкового кредиту за січень 2009 року, сума ПДВ в розмірі 101 101,0 грн. врахована підприємством у складі податкового кредиту за лютий 2009 року. Дані обставини представниками сторін не оспорювалися.

Отримане дизельне паливо ТОВ "Суми-Петрол" зберігало на ВАТ "Дніпронафтопродукт" (код 03481879, м. Дніпронетровськ) згідно договору № 2912/08-5 від 29.12.2008 на зберігання нафтопродуктів.

Факт отримання пального підтверджується видатковими накладними (а.с. 80-82 т. 1).

Відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 02.03.2009 № 515/2009-СП позивачем придбано у ТОВ "Оптіма Трейд" (код 30414863, м. Дніпропетровськ) бензин А-95 в кількості 1 834, 60 тон, на загальну суму 13 231 135, 20 грн., в тому числі податку на додану вартість 2 205 189, 20 грн. по ціні 6010, 00 грн. за тону (а.с. 83-85 т. 1).

В податковому обліку сума ПДВ в розмірі 2 205 189, 20 грн. врахована підприємством у складі податкового кредиту за березень 2009 р.

Отриманний бензин ТОВ "Суми-Петрол" зберігало на ВАТ "Дніпронафтопродукт" (код 03481879, м. Дніпропетровськ) згідно Договору № 2912/08-5 від 29.12.2008 на зберігання продуктів.

Із пояснень представника позивача вбачається, що придбані нафтопродукти (бензин) знаходилися у ВАТ "Дніпронафтопродукт" на зберіганні.

Факт отримання пального підтверджується видатковими накладними (а.с. 86-87 т. 1). Представником позивача надані оборотно-сальдові відомості щодо розрахунків з контрагентами: ТОВ "Содаліт", ТОВ "Оптіма-Трейд", ТОВ "Нефтяна торгівельна компанія" (а.с. 219-229 т.2).

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи. Касаційна інстанція, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, в ухвалі від 18.10.2012р. зазначила, що суди при первісному розгляді справи зробили висновок, що позивач мав на меті придбання та продаж нафтопродуктів протягом нетривалого часу за нижчою ціною від ціни їх придбання без певних економічних на те причин, що випливають із звичайного комерційного ризику, а отже, така діяльність не може бути визначена як господарська, але даний висновок є передчасним та зазначила, що судами не надано належної правової оцінки твердженням позивача, що не знайшовши змоги реалізувати нафтопродукти придбані у ТОВ "Вест-Траст"з достатньою націнкою, позивач домовився з ТОВ "Вест-Траст"про повернення придбаного товару (а.с. 21-24т.3)

При розгляді справи встановлено, що протягом всього перевіряємого періоду позивач декларує збитки, а саме: 2 півр.2006р. в сумі 1 565, 2 тис. грн., 2007 р. в сумі 6 569, 3 тис. грн., 2008 р. в сумі 5 811,5 тис. грн., 1 півр.2009 р. в сумі 10 431,1 тис. грн., що не заперечується і самим позивачем.

У судовому засіданні 30.01.2013р. був допитаний свідок - ОСОБА_4, який на час спірних правовідносин займав посаду директора філії № 15 Сумського ТОВ НК "НК Альфа-Нафта". Свідок пояснив, що між підприємствами тривалий час здійснювалися господарські операції, придбавалися паливо-мастильні матеріали, дійсно між ним та директором ТОВ "Суми-Петрол" Юхименко М.П. велись усні переговори стосовно придбання ним паливно-мастильних матеріалів, для подальшої реалізації, проте на час підписання відповідної угоди сторони не домовились стосовно ціни на зазначений товар, підприємство не було змозі оплатити товар за ціною, запропонованою ТОВ «Суми-Петрол».

Під час судового розгляду справи, позивачем було надано перелік АЗС (АГЗС) ТОВ "Суми-Петрол" з доданими договорами купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, реєстраційних посвідчень на АЗС, АГЗС з відповідними витягами (а.с. 106-175 т.2). Існуючі майнові комплекси (АЗС, АГЗС, нафтобази) ТОВ "Суми-Петрол" здавало в оренду ТОВ НК "НК Альфа-Нафта" в особі філії № 15. Ця обставина підтверджується копіями договорів оренди автозаправної станції та таблицею з переліком ООО "Суми-Петрол" (а.с. 82-105 т. 2).

Крім того, позивачем в судовому засіданні надано документи в підтвердження фактичного приймання нафтопродуктів на зберігання, а саме: акти прийомки-передачі по договору зберігання від 29.12.2008 № 2912/08-5, акти здачи-прийомки виконаних робіт по договору зберігання від 29.12.2008 № 2912/08-5, податкові накладні постачальника нафтопродуктів та зберігача (а.с. 179-195 т. 2).

Судом встановлено, що дійсно, 31.03.2009 р. позивачем укладено договір поставки нафтопродуктів № 03/09-11 з ТОВ "Нафтова торгова компанія", відповідно до якого позивачем ТОВ "Нафтова торгова компанія" було поставлено дизельне пальне марки С в кількості 815, 893 тон, за ціною 3342, 50 грн. за тону та бензин А-95 в кількості 1 834, 60 тон, за ціною 4 127, 50 грн. за тону, що підтверджується копією договору та специфікацією до нього та видатковою накладною (а.с. 88-92 т. 1), які раніше були придбані у ТОВ "Оптіма Трейд" та ТОВ "Содаліт".

Таким чином, позивач реалізував паливо за нижчою ціною ніж та ціна, за яку придбавалося паливо у ТОВ "Оптіма Трейд" та ТОВ "Содаліт".

ТОВ «Суми-Петрол» укладено договір із ТОВ «Вест-транс» про поставку нафтопродуктів №143-2009/П від 24.03.2009р. , але як вбачається з пояснень представника позивача, ТОВ «Суми-Петрол» в зв'язку із відсутністю покупців товару та відсутності можливості реалізації нафтопродуктів, придбаних у ТОВ "Вест-Траст" з достатньою націнкою, було укладено договір з ТОВ "Вест-Траст" про повернення придбаного товару від 22.06.2009р., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, договором поставки нафтопродуктів № 143-2009/П від 24.03.2009р., угодою про розірвання договору, актами прийомки-передачі по договору, податковими накладними, актами прийомки - передачі по договору зберігання, розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних (а.с. 196-207 т.2).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97 (далі - Закон № 283/97) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 1. 32 ст. 1 Закон № 283/97 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, відповідно до п. 5.1 ст. 5 та п. 1.32 ст. 1 Закону № 283/97 платник податку на прибуток, маючи право розпоряджатися своїм товаром відповідно до Закону та Статуту, мав право на віднесення до складу валових витрат тільки ті витрати по придбанню таких товарів, які придбаваються платником ПДВ для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 22.05.1997 р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 2.1 статуту ТОВ "Суми-Петрол" метою господарської діяльності Товариства є розвиток сучасної високоефективної системи обслуговування суб'єктів народногосподарського комплексу та населення в різних сферах на основі використання прогресивних технологій, задоволення потреб в послугах та продукції промислового, виробничо-технічного призначення, а також реалізація на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників та членів трудового колективу Товариства.

За приписами ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч.1 ст. 19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Стаття 62 Господарського кодексу України передбачає, що господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно ст.42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже законодавством визначена господарська діяльність як самостійна, на власний ризик діяльність з метою одержання прибутку (отримання доходу).

Тобто одержання прибутку (отримання доходу) є лише метою господарської діяльності.

Таким чином, закон допускає можливість і не отримання доходу від господарської діяльності в результаті тих чи інших господарських операцій. Сам по собі факт не отримання доходу у конкретному звітному періоді не свідчить про порушення норм податкового законодавства. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не повязана з господарською діяльністю ТВО «Суми-Петрол», оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції

Дана позиція суду також узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 28.02.2011р. по справі №21-13а11, відповідно до якої господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності

Згідно із частиною 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Сумах, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності висновків акту перевірки та прийнятого на підставі нього спірного податкового повідомлення-рішення, в зв'язку із чим позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол" до Державної податкової інспекції у м.Сумах про визнання протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001442312/0/82999 від 02.12.2009р.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С. М. Гелета

Судді В.М.Соколов

О.О.Осіпова

Постанову складено у повному обсязі та підписано 04.02.2013 року.

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета