Постанова № 29132537, 06.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 р. Справа № 2а-5040/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1), в якому просить стягнути з відповідача до державного бюджету податковий борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2010,46 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що узгоджене податкове зобов'язання не сплачено в добровільному порядку, а тому такий борг підлягає примусовому стягненню за рішенням суду. Станом на 07.12.2012р. за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом у вказаній сумі, яка виникла у зв'язку із не сплатою узгодженого податкового зобов'язання у добровільному порядку. Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути податковий борг з відповідача.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Згідно підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Судом встановлено, що відповідач у відповідності до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, є платником податку на доходи фізичних осіб.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в виконавчому комітеті Херсонської міської ради 24.06.2002р. № 9761/491 як суб'єкт підприємницької діяльності та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання - 73003, АДРЕСА_1

Відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні з 25.06.2002р. № 15386та обрав загальну систему оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 06.02.2012р. надав до ДПІ у м. Херсоні розрахунок № 272744 про податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік та визначив розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету в сумі 1111,26 грн.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, який передбачає, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПК України).

Відповідно до пп.177.5 та 177.5.1 ст.177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Відповідно до наданої суду довідки про стан заборгованості перед бюджетом та відповідно до зворотнього боку облікової картки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 станом на 07.12.2012р. має заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 2010,46 грн., авансовий платіж не здійснював. Дана заборгованість виникла 15.05.2012р. в результаті наданих розрахунків податкових зобов'язань від 06.02.2012р. № 272744 з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності.

Згідно положень пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Таким чином, наявність заборгованості підтверджується наданими суду розрахунком податкового зобов'язання, довідками та зворотнім боком облікової картки платника. Відповідачем доказів сплати боргу до суду не надано.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 6 ПК України передбачає обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Даний обов'язок відповідачем у визначені законодавством строки не виконаний. Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 57. 1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошове зобов'язання з сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2010,46 гривень, у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженим.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 2010,46 гривень узгодженого грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб утворює податковий борг відповідача, в цьому розмірі, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За наведених обставин та з урахуванням положень ст.ст. 11, 71, 86 КАС України, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1, на суму 2010( дві тисячі десять) грн. 46 (сорок шість) копійок по податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження гсподарської діяльності, код платеж 5011010502 до місцевого бюджету. Отримувач: УДКСУ у м. Херсоні, Херсонської області, код 37959779, ГУДКСУ, МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.1.5