Постанова № 29132508, 28.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2013 р. 12:34 Справа №2а-14400/10/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М. за участю секретаря судового засідання Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Золотий пляж»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АРК про визнання протиправними дій, спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

позивача - Янчук Андрій Петрович НОМЕР_1, довіреність № б/н від 08.10.12;

відповідача - Володькін Сергій Анатолійович посвідчення НОМЕР_2, довіреність № 3019/10-0 від 29.02.12

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Золотий пляж» (далі - Позивач, ЗАТ «Золотий пляж») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі- відповідач, ДПІ в м. Ялта) з вимогами:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення ЗАТ «Золотий пляж» від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 16713578,00 грн., в тому числі наростаючим підсумком : за півріччя 2008, в сумі 916408,00 грн., три квартали 2008- в сумі 1951239,00 грн., за 2008 - в сумі 6544813,00 грн., за 1-й квартал 2009 в сумі 8660593,00 грн., півріччя 2009 - в сумі 10592535,00 грн., три квартали 2009 - в сумі 12634240,00 грн., за 2009 - в сумі 14682228,00 грн., 1-й квартал 2010 - в сумі 16713578,00 грн., за результатами акту перевірки від 23.06.2010 № 2852/23-1/02650593/151;

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення залишку від'ємного значення ПДВ, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації ПДВ)- на суму 14236806,00 грн., за результатами акту перевірки від 23.06.2010 № 2852/23-1/02650593/151;

- зобов'язання відповідача провести по картці особового рахунку позивача розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток відповідно до податкових декларацій за півріччя 2008,9 місяців 2008, за 2008 рік, 1 квартал 2009, півріччя 2009, 9 місяців 2009, за 2009 рік, 1-й квартал 2010 року;

- зобов'язати відповідача провести по картці особового рахунку позивача розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій позивача за квітень-грудень 2008, січень -грудень 2009, січень-березень 2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені з порушенням положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.10р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на позовних вимогах, мотивуючи їх тим, що відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених в письмових запереченнях віл 19.01.2011 за вих. № 336/9/10-0, відповідно до яких зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від 23.06.2010 № 2852/23-1/02650593/151, відповідають чинному законодавству. Крім того, представник відповідача дії посадових осіб відповідача по відображенню будь-яких висновків в акті перевірки не порушують права та інтереси позивача, оскільки не породжують для позивача правових наслідків.

Також представник відповідача пояснив, що в особовому рахунку платників податків відображаються тільки податкові зобов'язання, їх сплата, недоїмка, штрафні(фінансові) санкції та пеня, а від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток в особовому рахунку не відображається, у зв'язку з чим відсутні підстави для спонукання відповідача вчиняти дії, про які позивач зазначив в адміністративному позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівникам відповідача з 31.05.2010 по 11.06.2010 було проведено планову перевірку ЗАТ «Золотий пляж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по31.08.2010, за результатами якої було складено Акт від 23.06.2010 № 2852/23-1/02650593/151 (т.1.а.с.4-48) (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків вказаного Акту відповідачем було визначено порушення з боку позивача, зокрема:

- П.п.5.32,5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями , в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкт оподаткування з податку на прибуток на суму 16713578,00 грн., в тому числі - за півріччя 2008, в сумі 916408,00 грн., три квартали 2008- в сумі 1951239,00 грн., за 2008 - в сумі 6544813,00 грн., за 1-й квартал 2009 в сумі 8660593,00 грн., півріччя 2009 - в сумі 10592535,00 грн., три квартали 2009 - в сумі 12634240,00 грн., за 2009 - в сумі 14682228,00 грн., 1-й квартал 2010 - в сумі 16713578,00 грн.;

- П.1.4 ст.1, п.4.5.1 ст. 4, п.п.7.2.1,п.п.7.2.3,п.п.7.2.6, п. 7.2, п.п.7.4.2 п.п.7.4.4,п.п.7.4.1,п.п.7.5.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, у зв'язку чим завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податного періоду (рядок 26 Декларації ПДВ) на суму 14236806, у т.ч. за 2-4 квартал 2008 - 13301191,00 грн., за 2009- 794456,00 грн., за 1-й квартал 2010 - 141159,00 грн.

Не погодившись з даними висновками, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог суд керувався нормативно-правовими актами, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Пунктом 1.3 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Порядок), передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.

Актом є службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Порядку в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку по відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо складання висновків.

Суд також враховує, що відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України , затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123 , обліку в картках особових рахунках підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Суми від'ємного значення суми податку не підлягають внесенню до карток особових рахунків, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволенню адміністративного позову й в цій частині.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволені позову повністю.

В судовому засіданні 28.01.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 04.02.12р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.