Постанова № 291317, 27.11.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.06 р. Справа № 29/338а

14 год. 50 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг” м.Горлівка

до відповідача – Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції м.Горлівка

про скасування податкових повідомлень-рішень №0000192340/1 від 24.05.2006р., №0000192340/2 від 25.07.2006р., №0000472340/3/648/9095/23-313/31534285 від 09.10.2006р.

за участю представників сторін:

від позивача – Лавренкова Л.В. – гол. бухгалтер (за довір.), Малеваний К.Г. – юрисконсульт (за довір.)

від відповідача – Петросян Г.М. - ст..держподатковий інспектор (за довір.), Димченко О.Ю. – зав. сектором документальних перевірок

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000192340/0 від 26.04.2006р.(№0000192340/1 від 24.05.2006р., №0000192340/2 від 25.07.2006р., №0000472340/3/648/9095/23-313/31534 від 09.10.2006р.) повністю.

Додатковою заявою від 20.11.2006р. позивач змінив свої позовні вимоги та просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000192340/1 від 24.05.2006р., №0000192340/2 від 25.07.2006р., №0000472340/3/648/9095/23-313/31534285 від 09.10.2006р. повністю.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” і вважає, що ним правомірно було включено до складу податкового кредиту листопада 2005р. суму податку 182039 грн. за першою із подій - дата отримання податкової накладної від 23.11.2005р., складеної ВАТ “Концерн Стирол” при продажу будівель за договором №985 від 23.11.2005р. Позивач зазначив, що за приписами п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягає включенню до складу податкового кредиту тільки сума податку, що не підтверджена податковими накладними чи митними деклараціями.За приписами п.1.4 наведеного Закону поставка товарів це - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.Позивач вважає, що оскільки договір купівлі-продажу №985 від 23.11.2005р. передбачає перехід права власності, то передача будівель за цим договором вважається продажем (постачанням), здійсненим на підставі акту приймання-передачі №1 від 23.11.2005р. Крім того, за наведеним договором здійснена державна реєстрація, що підтверджується довідкою нотаріуса від 23.11.2005р., у зв”язку з чим право власності на будівлі виникло з моменту такої реєстрації(ст.334 ГК України).

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що оспорені податкові повідомлення-рішення складені ним з додержанням вимог діючого законодавства по факту порушень, встановлених актом перевірки від 14.04.2006р. №530/23/31534285.

Відповідач зазначив, що позивачем в порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у листопаді 2005р. до складу податкового кредиту віднесено суму 182039 грн. без списання коштів з банківського рахунку в оплату товару ( основних фондів) та факту передачі прав власності на ці основні фонди. Відповідач вважає, що оскільки право власності на будинок, придбаний позивачем у ВАТ “Концерн Стирол” за договором від 23.11.2005р. підтверджено актом державної реєстрації від 29.12.2005р., а сплата за отриманий будинок була здійснена 22.12.2005р., тобто і перша і друга події відбулися у грудні 2005р., то право на податковий кредит виникає у грудні 2005р.

У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером №31534285 та як платник податків перебуває на обліку у Горлівській об’єднаній державній податковій інспекції.

Горлівською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 01.01.2006р., за результатами якої складений акт від 14.04.2006р. №530/23/31534285 та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000192340/0 від 26.04.2006р., яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податку на додану вартість в розмірі 96253 грн., у т.ч. основний платіж – 3489 грн., штрафні(фінансові)санкції в розмірі 92764 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За результатами розгляду скарги позивача рішенням Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції №4763/25-013-3 від 23.05.2006р. податкове повідомлення-рішення №0000192340/0 від 26.04.2006р. було скасовано в частині 3489 грн. податку на додану вартість і 1744,50 грн. застосованої штрафної санкції.На підставі цього рішення відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №0000192340/1 від 24.05.2006р. , яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податку на додану вартість у вигляді штрафних(фінансових)санкцій в розмірі 91019,50 грн.

Рішенням ДПА у Донецькій області від 20.07.2006р. №10079/10/25-013-5 податкове повідомлення-рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції №0000192340/1 від 24.05.2006р. залишено без змін. За результатами розгляду повторної скарги позивача відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 25.07.2006р. №0000192340/2.

За результатами подальшого оскарження (рішенням ДПА України від 29.09.2006р. №10959/6/25-0115 скарга позивача була залишена без задоволення) відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №0000472340/3/648/9095/23-313/31534285 від 09.10.2006р.

З акту перевірки вбачається, що підставою для визначення суми податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у листопаді 2005р. до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість 182039 грн. без списання коштів з банківського рахунку в оплату товару (основних фондів) та факту підтвердження передачі прав власності на ці основні фонди за податковою накладною №1011 від 23.11.2005р. ВАТ “Концерн Стирол”.

Між позивачем (Покупець) та Відкритим акціонерним товариством “Концерн Стирол” (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу будівель №985 від 23.11.2005р. на загальну суму 1092235,60 грн., у т.ч. ПДВ – 182039,27 грн. У п.4.7 цього договору зазначено, що право власності на вказане вбудоване приміщення у позивача виникає з моменту державної реєстрації згідно ст..210 Цивільного кодексу України. Державна реєстрація після підпису акту прийому-передачі.

За актом приймання-передачі №1 від 23.11.2005р. позивач прийняв зазначене у цьому договорі нерухоме майно загальною вартістю 1092235,60 грн., у т.ч. ПДВ – 182039,27 грн.

Статтею 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За приписами ст..334 цього Кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Договір купівлі-продажу №985 від 23.11.2005р. був посвідчений нотаріально 23.11.2005р. Державна реєстрація цього правочину була здійснена також 23.11.2005р. за №983325, що засвідчується відповідним витягом з Державного реєстру правочинів від 23.11.2005р.

З викладеного вбачається, що право власності на будівлі згідно договору №985 від 23.11.2005р. у позивача виникло з 23.11.2005р.

ВАТ “Концерн Стирол” на продаж зазначеного майна було складено податкову накладну №1011 від 23.11.2005р. на загальну суму 1092235,60 грн., у т.ч. ПДВ – 182039,27грн., яка була облікована позивачем у відповідному реєстрі отриманих податкових накладних – 23.11.2005р.

За приписами п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( в редакції,чинної у період, за який донарахований податок) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 наведеного Закону забороняється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Сума податку на додану вартість 182039,27 грн. при придбанні будівель підтверджена податковою накладною№1011 від 23.11.2005р., яка містить в собі всі передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” обов’язкові реквізити.Наведена податкова накладна була отримана позивачем 23.11.2005р., що засвідчується реєстром отриманих та виданих податкових накладних позивача за листопад 2005р.

Таким чином, суд вважає, що позивач документально підтвердив своє право на податковий кредит та правомірно включив суму податку на додану вартість 182039,27 грн. за наведеною податковою накладною до складу податкового кредиту у листопаді 2005р. за першою з подій.

За приписами п.п.17.1.3 п.17.1 ст..17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Враховуючи, що позивачеві не було донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, 7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.п.17.1.3 п.17.1 ст..17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг” до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000192340/1 від 24.05.2006р., №0000192340/2 від 25.07.2006р., №0000472340/3/ 648/9095/23-313/31534285 від 09.10.2006р. задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції №0000192340/1 від 24.05.2006р., №0000192340/2 від 25.07.2006р., №0000472340/3/648/9095/23-313/31534285 від 09.10.2006р.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг” (84610, м.Горлівка, вул. Горлівської дивізії,10, р/рахунок №26006005257100 у Горлівській філії АБ “Брокбізнесбанк”, МФО 394578, ЄДРПОУ 31534285) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 03грн.40коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гаврищук Т.Г.