Постанова № 29130645, 29.01.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. 15 год. 20 хв.Справа № 821/167/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Лосєвичевої О.В.,

представників відповідача - Гончарова С.С., Кулдишевої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Чумак"

до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Чумак" (далі - ПрАТ "Чумак", позивач) звернулось до суду з позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - Каховська ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 8 січня 2013 р. № 0000022200, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 137 530,50 грн., в тому числі за основним платежем на 91 687,00 грн. та за штрафними санкціями на 45 843,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги і пояснила, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне рішення. Це рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин ПрАТ "Чумак" з ФОП ОСОБА_4, яка полягає у визнанні недійсним та нікчемним правочину щодо поставки цукру між цими контрагентами. За даними відповідача, ФОП ОСОБА_4 документував придбання цукру від продавців ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та ПАТ "Теофіпольський цукровий завод", але фактично його не отримував, а отже, не міг поставляти позивачу.

Позивач стверджує, що відповідно до договору придбавав у ФОП ОСОБА_4 цукор, який використовується в господарській діяльності ПрАТ "Чумак" при виробництві кетчупів, соусів та майонезу. Визнання відповідачем правочину нікчемним у зв'язку з тим, що правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, не відповідає закону, оскільки з цих підстав договір може бути визнаний недійсним виключно за рішенням суду, а такого рішення не існує. ПрАТ "Чумак" виконано всі вимоги ПК України щодо відображення податку на додану вартість за вказаними операціями у складі податкового кредиту, вони підтверджені податковими накладними та бухгалтерськими документами.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні. Відповідач вважає, що для формування податкового кредиту у перевіреному періоді позивач використав безтоварні операції з поставки товарів від ФОП ОСОБА_4, оскільки мало місце лише документальне оформлення господарських операцій. Відсутність фактичних поставок товарів не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні податкового кредиту.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ "Чумак" як платник податків перебуває на податковому обліку в Каховській ОДПІ.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 25.12.2012 р. № 551/22/24106105, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ФОП ОСОБА_4 за серпень 2012 р. (далі - акт перевірки № 551).

За змістом акта перевірки № 551 в перевірений період ПрАТ "Чумак" декларувало придбання товарів у ФОП ОСОБА_4 За цими операціями позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 91 687,00 грн. Каховська ОДПІ вважає цей податковий кредит та відповідні дані, наведені у деклараціях з ПДВ за серпень 2012 р. (з урахуванням уточнюючих розрахунків), про обсяги придбання недійсними та робить висновок (стор.17 акту) про порушення позивачем таких норм податкового та цивільного законодавства:

- п. 185.1 ст. 185, пункти 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України та ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. ст. 215, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ПрАТ "Чумак" при придбанні та продажу товарів, так як товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655 та 656 ЦК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2012 року на 91 687 грн.;

- ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), в результаті чого вчинено правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, в серпні 2012 року на загальну суму ПДВ 91 687 грн., зазначені правочини відповідно до п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 1, 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В основу акта № 551 (перевірка ПрАТ "Чумак") покладено акт від 06.11.2012 р. № 480/17-2/2692309194 (далі - акт № 480) про перевірку ФОП ОСОБА_4 та дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу.

Так, відповідно до акта № 480 податковий орган вважає, що в серпні 2012 р. ФОП ОСОБА_4 не мав необхідних умов для здійснення операції відвантаження товарів (цукру), оскільки їх не придбавав. Фактично реалізація цукру відбулася протягом січня-квітня 2012 р., що, на думку Каховської ОДПІ, підтверджується актом інвентаризації залишків продукції на складах ФОП ОСОБА_4, проведеної 6 квітня 2012 р.

У зазначеному акті відображено, що при проведенні аналізу формування податкових зобов'язань контрагентів ФОП ОСОБА_4 згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 по податковим деклараціям з ПДВ за серпень 2012 р. встановлено, що підприємствами ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" до складу податкових зобов'язань віднесено суму ПДВ у розмірі 179 183,33 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4, але останнім вони не включені до складу податкового кредиту за серпень 2012 р. та не підтверджені документально. В липні 2012 р. ФОП ОСОБА_4 не відображено взаємовідносини з зазначеними підприємствами у податковій звітності та не віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 91 686,67 грн. та не підтверджено документально факт придбання продукції від постачальників для її подальшої реалізації.

Тобто, фактично підставами для висновку податкового органу про нікчемність та недійсність правочинів, як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, між ПрАТ "Чумак" та ФОП ОСОБА_4 стали такі обставини:

- не відображення ФОП ОСОБА_4 у складі податкового кредиту господарських операцій з його постачальниками ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" (виробниками цукру),

- інвентаризація залишків продукції на складах ФОП ОСОБА_4, проведена в квітні 2012 р.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та приписи законодавства.

Порядок формування податкового кредиту передбачений п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

За загальним правилом датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст. 198 ПК України).

Дослідивши господарські операції між позивачем та його контрагентом-постачальником - ФОП ОСОБА_4, суд дійшов висновку, що вони носять реальний характер та не мають ознак фіктивності.

За актом перевірки № 551 ПрАТ "Чумак" фактично здійснює діяльність у сфері перероблення та консервування овочів та фруктів.

За актом № 480 ФОП ОСОБА_4 є посередником у сфері здійснення оптової торгівлі цукром та надання послуг з перевезення вантажів.

В серпні 2012 р. ФОП ОСОБА_4 поставив ПрАТ "Чумак" цукор на суму ПДВ 91 687,00 грн., що підтверджується, зокрема:

- договором поставки цукру від 23.03.2011 р. № 000057;

- приймальними квитанціями;

- видатковими накладними;

- податковими накладними;

- витягами з Єдиного реєстру податкових накладних;

- договором від 03.01.2012 р. № 12009 про надання послуг з організації вантажних автоперевезень в межах України і транспортно-експедиційного обслуговування, укладеним між ОСОБА_4 та ПрАТ "Чумак";

- товарно-транспортними накладними, що свідчать про переміщення товару від ФОП ОСОБА_4 до ПрАТ "Чумак";

- платіжними дорученнями як доказами оплати за цукор та послуг вантажоперевезень.

Використання придбаних товарів ПрАТ "Чумак" в господарській діяльності підтверджується карткою руху товару.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на акт інвентаризації залишків продукції на складах ФОП ОСОБА_4, проведеної 6 квітня 2012 р.

По-перше, спірні господарські операції між ПрАТ "Чумак" та ФОП ОСОБА_4 мали місце в серпні 2012 р., тобто приблизно через чотири місяці після інвентаризації. Відповідачем не надано суду доказів, що протягом цього часу ФОП ОСОБА_4 не здійснював господарських операцій з придбання цукру з метою його подальшого продажу.

По-друге, відповідачем не враховано, що ФОП ОСОБА_4 є посередником, а не виробником. Відповідач при проведенні перевірки мав врахувати те, що за своєю специфікою торгівельно-постачальницька діяльність може будуватись на використанні найманих складських приміщень, при цьому перехід права власності на товар не означає обов'язкового переміщення товару, а економічним зиском посередника є націнка за перепроданий товар. Ця обставина також не підтверджена та не спростовна відповідачем під час перевірки позивача та його контрагента.

Щодо посилання відповідача на не відображення ФОП ОСОБА_4 у податковому кредиті податку на додану вартість за господарськими операціями з ПрАТ "Чумак", то воно не має жодного правового обґрунтування.

Суд звертає увагу, що віднесення сум податку до податкового кредиту є виключно правом, а не обов'язком платника податку. Використати таке право платник податку може не тільки в тому податковому періоді, коди відбулася господарська операція, але і наступних податкових періодах в межах строків, визначених податковим законодавством.

Крім того, зазначивши в акті перевірки № 480 ФОП ОСОБА_4 ті обставини, що його контрагентами ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" до складу податкових зобов'язань віднесено суму ПДВ у розмірі 179 183,33 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4, але останнім вони не включені до складу податкового кредиту за серпень 2012 р. та не підтверджені документально, відповідач фактично спростовує свої висновки щодо нікчемності і не досліджує реальність поставки зазначеними контрагентами ФОП ОСОБА_4.

Не відображення позивачем податкового кредиту по зазначеним господарським операціям в серпні 2012 року є його правом, а не обов'язком, а щодо неналежного відображення в бухгалтерському обліку зазначених операцій, то за це можливе притягнення до адміністративної відповідальності, а не застосування штрафних санкцій.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання. Крім того, в даному разі таких порушень ні відповідачем, ні його контрагентом ФОП ОСОБА_4 не допущено.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновку позивача про визнання нікчемними правочинів між ПрАТ "Чумак" та ФОП ОСОБА_4

За змістом акту перевірки податковий орган зробив висновок про нікчемність правочинів між названими контрагентами, оскільки ці правочини, на думку контролюючого органу, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, зазначений правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.

Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки Каховської ОДПІ, викладені в акті перевірки, щодо зазначених правочинів є протиправними.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України Каховська ОДПІ як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин суд повністю задовольняє позовні вимоги ПрАТ "Чумак" та скасовує податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Каховської ОДПІ від повідомлення-рішення від 8 січня 2013 р. № 0000022200.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Чумак" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 8 січня 2013 р. № 0000022200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Чумак" (ідентифікаційний код 24106105) судовий збір у сумі 1 375,31 грн. (одна тисяча триста сімдесят п'ять гривень тридцять одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 лютого 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1