Постанова № 29130603, 31.01.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. Справа № 2а-5326/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Комадовського Д.П.,

представника відповідача - Зеленіної С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД (далі - позивач, ТОВ фірма "Алеф" ЛТД) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012 р. № 0001191504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року на 11213 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 5606,50 грн., № 0001201504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року на 188138 грн., № 0001211504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 603494,75 грн., з яких за основним платежем на 402329,83 грн., за штрафними санкціями на 201164,92 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказавши на наявність у позивача всіх необхідних первинних документів на підтвердження здійснених господарських операцій з постачальниками ТОВ "Херсон ПАК", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южтехмонтаж". Відповідач здійснював перевірку лише по поставкам товару по другому, третьому та четвертому ланцюгах проходження товару, до яких позивач не має відношення, не досліджуючи товарні операції між ТОВ фірмою "Алеф" ЛТД та її безпосередніми контрагентами, у зв'язку з чим висновки податкової інспекції, викладені в акті перевірки, є незаконними. Зазначає, що не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Чинним законодавством не надано право ДПІ у м.Херсоні робити висновок про встановлення порушень норм цивільного законодавства.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, вказавши на те, що висновки акту перевірки ТОВ фірма "Алеф" базуються на актах перевірок контрагентів позивача у березні, квітні, травні 2012 року ТОВ "Херсон ПАК", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южтехмонтаж", якими встановлено нікчемність правочинів, вчинених даними підприємствами з контрагентами-постачальниками та покупцями. По ланцюгах проходження товару не встановлено реальність здійснення господарських операцій. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

ТОВ фірма "Алеф" ЛТД є юридичною особою, платником ПДВ, основною діяльністю товариства є закупівля сільськогосподарської продукції та подальша її реалізація, в тому числі за межі митної території України.

В період з 05.12.2012 р. по 07.12.2012 р. податковою інспекцією проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ фірма "Алеф" ЛТД з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Херсон ПАК", ЗЕТОВ "Інтервес" за березень 2012 року та ТОВ "Южтехмонтаж" за квітень, травень 2012 року, та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів ТОВ фірма "Алеф" ЛТД за червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 06.12.2012 р. № 2838/15-4/23140525.

У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено:

1. на порушення ст.198 ПК України підприємством завищено суму податкового кредиту: у березні 2012 року - на 188138 грн., у квітні 2012 року - на 68235,18 грн., у травні 2012 року - на 216447,63 грн.;

2. на порушення п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у червні 2012 року на 11213 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) у квітні 2012 року на 70491 грн.;

3. на порушення ст.198, п.п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду: в квітні 2012 року - на 185882,20 грн., в травні 2012 року - на 216447,63 грн.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на відомостях інших актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ "Херсон ПАК" від 20.07.2012 р. № 100/15-3/36580048, ЗЕТОВ "Інтервес" від 13.09.2012 р. № 1851/22-4/01194779, ТОВ "Южтехмонтаж" від 28.09.2012 № 1981/22-4/24956520, від 13.09.2012 р. № 1857/22-4/24956520.

При перевірці ТОВ "Херсон ПАК" відповідач зазначив про неможливість встановлення місцезнаходження директора, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт здійснення фінансово-господарської діяльності. ГВПМ ДПІ у м.Херсоні інформує про можливість того, що керівник ТОВ "Херсон ПАК" Войтович В.В. формально виконує обов'язки директора та взаємовідносини, які виникли з контрагентами, носять формальний характер. У січні-лютому 2012 року основним постачальником ТОВ "Херсон ПАК" було ТОВ "Макс-Метал", яким податкову декларацію з ПДВ за січень 2012 року не надано, ТОВ "Херсон ПАК" формує кредит від самого себе. Враховуючи вищевикладене та те, що ТОВ "Херсон ПАК" не має основних фондів, складських приміщень, автотранспорту, не встановлено, які саме проводились фінансово-господарські розрахунки та обставини їх здійснення, підприємство має неосновний стан, неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності та згідно ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України угоди, укладені між ТОВ "Херсон ПАК" та його покупцями у січні-лютому 2012 року мають ознаки нікчемності. Одним із таких покупців у січні 2012 року було ТОВ фірма "Алеф" ЛТД на суму ПДВ - 17564,60 грн. (включено до податкового кредиту в березні 2012 року суму ПДВ 8215,70 грн.). У зв'язку з тим, що звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Херсон ПАК" із контрагентами-постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р., ТОВ фірма "Алеф" ЛТД завищено суму податкового кредиту та, як наслідок, суму від'ємного значення по декларації з ПДВ за березень 2012 року.

Перевіряючи ЗЕТОВ "Інтервес", податкова інспекція встановила нікчемність укладених правочинів товариства з контрагентами: ТОВ "Южтехмонтаж", постачальниками якого були ФГ "Дід-Ух", ТОВ "Глобал Консалтинг ЛТД", ПП "Салон Юкрейн", ПМП "Мария"; та ТОВ "ЯНА-ЛТД", постачальниками якого були ТОВ "СІТІБУД Україна", ПП "ФОРМАТ-59", у яких відсутні складські приміщення, основні фонди, транспортні засоби, трудові ресурси. По ланцюгу постачання від ФГ "Дід-Ух", ТОВ "Глобал Консалтинг ЛТД", ПП "Салон Юкрейн", ПМП "Мария" на адресу ТОВ "Южтехмонтаж", а також по ланцюгу ТОВ "СІТІБУД Україна", ПП "ФОРМАТ-59" на адресу ТОВ "ЯНА-ЛТД" та далі на контрагентів-покупців, одним із яких є ЗЕТОВ "Інтервес" (безпосередній постачальник ТОВ фірма "Алеф" ЛТД) не встановлено руху фактичного товару та операцій з даним товаром.

По постачальнику позивача ТОВ "Южтехмонтаж" податкова інспекція зазначила про відсутність необхідних матеріальних та трудових ресурсів у постачальників ТОВ "Южтехмонтаж" - ПП "Тайс-Ойл", ПМП "Мария", а тому зазначила про безтоварність операцій між ТОВ фірма "Алеф" ЛТД та ТОВ "Южтехмонтаж".

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 14.12.2012 р.:

- № 0001191504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року на 11213 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 5606,50 грн.,

- № 0001201504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року на 188138 грн.,

- № 0001211504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 603494,75 грн., з яких за основним платежем на 402329,83 грн., за штрафними санкціями на 201164,92 грн.

Відповідно до положень ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За приписами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ, в тому числі наявність належним чином оформленої податкової накладної.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В той же час будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Херсон ПАК" у січні 2012 року виникли відносини, за якими ТОВ "Херсон ПАК" надав позивачу послуги з сертифікації пшениці фуражної на загальну суму 105387,60 грн., в тому числі ПДВ - 17564,60 грн. Факт надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт від 19.01.2012 р. №№ ХП-1712-2, податковими накладними від 19.01.2012 р. №№ 28, 29.

01.03.2012 р. між ТОВ фірма "Алеф" ЛТД та ЗЕТОВ "Інтервес" укладено договір на поставку продукції № 01032012. На виконання даного договору ЗЕТОВ "Інтервес" поставило ТОВ фірма "Алеф" ЛТД жмих соняшника на загальну суму 1079533,73 грн., в тому числі ПДВ - 179922,29 грн., були виписані видаткові накладні від 01.03.2012 р. № РН-005, від 02.03.2012 р. № РН-006, від 03.03.2012 р. № РН-007, від 04.03.2012 р. № РН-010, від 05.03.2012 р. № РН-012, від 06.03.2012 р. № РН-014, податкові накладні від 01.03.2012 р. № 1, від 02.03.2012 р. № 2, від 03.03.2012 р. № 3, від 04.03.2012 р. № 6, від 05.03.2012 р. № 8, від 06.03.2012 р. № 11.

Також позивач 20.04.2012 р. уклав з ТОВ "Южтехмонтаж" договір на поставку продукції № 20042012. Згідно цього договору ТОВ "Южтехмонтаж" поставило позивачу жмих соняшника на загальну суму 979340,88 грн., в тому числі ПДВ - 163223,48 грн., були виписані видаткові накладні від 22.04.2012 р. № РН-00135, від 25.04.2012 р. № РН-00141, від 26.04.2012 р. № РН-00142, від 26.04.2012 р. № РН-00144, від 28.04.2012 р. № РН-00147, від 28.04.2012 р. № РН-00148, від 29.04.2012 р. № РН-00151, від 30.04.2012 р. № РН-00152, від 05.05.2012 р. № РН-00158, від 06.05.2012 р. № РН-00159, від 07.05.2012 р. № РН-00163, від 08.05.2012 р. № РН-00166, від 09.05.2012 р. № РН-00167, від 10.05.2012 р. № РН-00175, від 11.05.2012 р. № РН-00169, від 12.05.2012 р. № РН-00170, від 13.05.2012 р. № РН-00171, від 16.05.2012 р. № РН-00180, податкові накладні від 22.04.2012 р. № 43, від 25.04.2012 р. № 49, від 26.04.2012 р. № 50, від 26.04.2012 р. № 52, від 05.05.2012 р. № 7, від 06.05.2012 р. № 8, від 07.05.2012 р. № 12, від 08.05.2012 р. № 15, від 09.05.2012 р. № 16, від 10.05.2012 р. № 24, від 11.05.2012 р. № 18, від 12.05.2012 р. № 19, від 13.05.2012 р. № 20, від 16.05.2012 р. № 29.

Транспортування жмиху соняшникового здійснювалося із залученням сторонніх осіб згідно товарно-транспортних накладних, в яких зазначені прізвища водіїв та державні номери автомобілів, якими здійснювалось перевезення продукції, замовник (платник) та вантажовідправник, якими зазначено ТОВ "Южтехмонтаж" та вантажоодержувач - ТОВ "Інтервес" (для ТОВ "Алеф" ЛТД), назва продукція та інша інформація.

Розрахунки між ТОВ фірма "Алеф" ЛТД та ТОВ "Херсон ПАК", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южхетмонтаж" здійснені у безготівковому порядку на повну суму наданих послуг, поставлених товарів, що підтверджується реєстром платіжних документів.

Крім того, суд приймає до уваги, що ТОВ фірма "Алеф" ЛТД в подальшому реалізовувала отриманий товар ТОВ "ПТК-Юг", продовжуючи тим самим ведення своєї господарської діяльності та фіксування її результатів в податковій звітності.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Суд також зазначає, що ТОВ "Херсон ПАК", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южтехмонтаж" включено до податкових зобов'язань ПДВ за операціями з позивачем.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що одним з беззаперечних доказів безтоварності спірних господарських операцій є відсутність у ТОВ "Херсон ПАК", ЗЕТОВ "Інтервес", ТОВ "Южтехмонтаж" необхідних умов для здійснення господарської діяльності, оскільки ці обставини не перевірялись та не надано обґрунтувань, які умови відповідач вважає обов'язковими для здійснення господарської діяльності.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.

Відповідач при проведенні перевірки мав врахувати те, що за своєю специфікою торгівельно-постачальницька діяльність може будуватись на використанні найманих складських приміщень, при цьому перехід права власності на товар не означає обов'язкового переміщення товару, а економічним зиском посередника є націнка за перепроданий товар. Ця обставина не підтверджена та не спростовна відповідачем під час перевірки позивача та його контрагентів.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, наданих послуг, належним чином оформлені та здані до ДПІ у м.Херсоні податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновку ДПІ у м.Херсоні про визнання нікчемними правочинів між зазначеними контрагентами в ланцюгу постачання.

За змістом акту перевірки податковий орган зробив висновок про нікчемність правочинів, оскільки ці правочини, на думку контролюючого органу, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, зазначені правочини є оспорюваними і можуть бути визнані недійсними лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.

Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки ДПІ у м.Херсоні, викладені в акті перевірки щодо зазначених правочинів, є протиправними.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч.2 ст.71 КАС України ДПІ у м.Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 14.12.2012 р. №№ 0001191504, 0001211504, 0001201504.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД (код ЄДРПОУ 23140525) судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 лютого 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.6