Рішення № 29129731, 04.02.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

04.02.2013

Справа № 0818/660/2012 2/335/98/2013 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Якимовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», треті особи АТ „СК „АХА Страхування", ОСОБА_2, про стягнення суми франшизи, витрат пов'язаних з правовою допомогою, витрат пов'язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», ПрАТ „СК Аско"-Донбас Північний", треті особи АТ „СК „АХА Страхування", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав наступне.

06 вересня 2011 року о 08 годині 30 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ-2115», державний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Тюленіна в м. Запоріжжя, не вибрав безпечну дистанцію руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який в свою чергу скоїв зіткнення з автомобілем "Опель", д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_8

Своїми діями громадянин ОСОБА_2 порушив п. 13.1 ПДР України та постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2011 року був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Оскільки власником транспортного засобу «Опель» є позивач, в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу «Опель» йому була нанесена матеріальна шкода, яка згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження складає 19691,16 грн., крім цього ним були понесені витрати які пов'язані з проведенням автотоварознавчої експертизи у розмірі 300 гривень.

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «ВАЗ-2115», державний номер НОМЕР_1 належав Центру "Державного земельного кадастру", з яким водій ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах, та відповідальність ДП «Центр Державного земельного кадастру» як власника автомобіля була застрахована шляхом укладення договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності із ПрАТ "СК АСКО - Донбас Північний" .

Окрім цього йому була спричинена також і моральна шкода, яка полягає в стражданнях, пережитих внаслідок завданого пошкодження мого майна. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 2000 гривень.

Відповідач відмовився добровільно відшкодовувати завдані збитки, у зв"язку з чим позивач змушений був звернутися за правовою допомогою для захисту своїх прав та інтересів, та поніс витрати пов'язаних з правовою допомогою.

В ході судового розгляду позивач втричі уточнював позовні вимоги.

У зв'язку з виплатою ПрАТ «СК АСКО - Донбас Північний» страхового відшкодування в розмірі 19 191,16 гривень, що складає вартість відновлювального ремонту за мінусом франшизи у розмірі 500 гривень, позивач просив суд залишити позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ «СК АСКО-Донбас Північний» будь яких сум, без розгляду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2013 року позовні вимоги до відповідача ПрАТ „СК АСКО-Донбас Північний" залишені без розгляду.

Як вбачається з останньої редакції уточнених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з ДП „Державного земельного кадастру" на його користь 5 300 грн. 00 коп., з яких моральна шкода у розмірі 2000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 300 грн.,суму франшизи в розмірі 500,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7. уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ДП „Центр державного земельного кадастру" - Пянтковський В.А. з позовними вимогами погодився частково, визнає стягнення суми франшизи у розмірі 500 грн., проти вимог про відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу, та витрат пов'язаних з проведенням авто товарознавчої експертизи заперечує у повному обсязі, в цій частині вимог просить суд відмовити.

Треті особи у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не спостили, належним чином сповіщались про день та час розгляду цивільної справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши учасників процесу, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 124 ч.2 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 р., яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом встановлено, що 06 вересня 2011 року о 08 годині 30 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ-2115», державний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Тюленіна в м. Запоріжжя, не вибрав безпечну дистанцію руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який в свою чергу скоїв зіткнення з автомобілем "Опель", д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_8, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби пошкоджено, до міської лікарні звернулися водії ОСОБА_6, ОСОБА_2

Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2011 року, ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно ст. 61 ЦПК України, підставою звільнення від доказування є постанова суду у справі про адміністративне правопорушення і є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільна-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій заподіяні збитки в результаті порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як вбачається з свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу «Опель», державний номер НОМЕР_3 є позивач ОСОБА_1.

Частиною 2 статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 1403 від 28 вересня 2011 року, сума матеріального збитку завданого автомобілю «Опель», державний номер НОМЕР_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди складає у розмірір 19 691 грн. 16 коп.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08.07.1994 року, №11 від 30.09.1994 року, № 15 від 25.05.1998 року) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Як встановлено судом, на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «ВАЗ-2115», державний номер НОМЕР_1 належав Центру "Державного земельного кадастру", з яким водій ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах, що встановлено постановою Ленінського районного суду від 27.10.2011 року по справі № 3-3199/11.

Згідно із ст.9 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 929 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На момент дорожньо-транспортної пригоди відповідальність ДП «Центр Державного земельного кадастру» як власника автомобіля була застрахована шляхом укладення договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності із ПрАТ "СК АСКО - Донбас Північний" за полісом №АА/ 6518511.

Як вбачається з рішення Господарського суду Запорізької області від 28 лютого 2012 року, в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія АСКО - Донбас Північний" до відповідачів Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру", м. Запоріжжя про визнання недійсним договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом відмовлено. Рішення суду набрало законної сили.

Як вбачається з платіжного доручення № 1301 від 26.09.2012 року Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія АСКО - Донбас Північний" була перерахована сума страхового відшкодування плзивачу ОСОБА_1 у розмірі 19 191 грн. 16 коп.

Відповідно до ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи те, що Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія АСКО - Донбас Північний" виплатило ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 19 191 грн. 16 коп. без урахування суми франшизи, та відповідач ДП „Центр державного земельного кадастру" в особі Запорізька регіональна Філя ДП „Центр державного кадастру" не заперечує проти відшкодування на користь позивача суми франшизи, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми франшизи в розмірі 500 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 статті 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначає позивач у позовній заяві ним були понесені витрати які пов'язані з проведенням автотоварознавчої експертизи у розмірі 300 гривень, тому просить суд стягнути дані витрати з відповідача.

Однак, наданий позивачем фіскальний чек від 10 січня 2012 року на підтвердження вимог про стягнення вартості за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 300 грн. суд не може прийняти як належний і допустимий доказ того, що саме позивачем ОСОБА_1 були понесені ці витрати, в даному фіскальному чеку не вказано ні прізвище, ні підстава цього платежу.

Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 300 грн. 00 коп. вартості за проведення автотоварознавчого дослідження, слід відмовити, у зв"язку ї їх недоведенням.

Відповідно до ст. 16 ч. 2 п. 9 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як зазначено у Методичних рекомендаціях "Відшкодування моральної шкоди", що містяться у листі Міністерства юстиції України від 13 травня 2004 року N 35-13/797, у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді. Згідно цього Листа обов`язковому з`ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та на підставі чого виникла ця сума, враховуючи вимоги розумності.

У своїй заяві позивач надав тільки перелік страждань, яки він та його сім'я понесли у зв'язку з пошкодженням його майна.

В матеріалах справи відсутній будь-який розрахунок суми моральної шкоди, тому незрозуміла матеріальна оцінка страждань позивача у розмірі 2000 гривень 00 коп., не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, на які він посилається в позовній заяві, як на підставу стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача, обгрунтовуючи вимоги в цій частині позову, також не довів належними та достовірними доказами факт спричинення ОСОБА_1 моральних страждань, а відтак заподіяння у зв"язку з цим і моральної шкоди, не надав суду належного обгрунтування характеру та обсягу заподіяних ОСОБА_1 відповідачем моральних страждань.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

При вирішенні позовних вимог позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 79 ЦПК України передбачені види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на правову допомогу належать саме до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи.

За правилами ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат па правову допомогу встановлюється законом.

Постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 2006 р. за № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справ.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача в обґрунтування цих позовних вимог наданий договір про надання юридичних послуг № 01 від 06 січня 2012 року, акт прийому-передачі виконаних робіт наданих послуг від 13 січня 2012 року, складеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжний барс" та ОСОБА_1, квитанція № 64156546 від 16 січня 2012 року про сплату позивачем на користь ТОВ „Сніжний барс" 1 000 грн., звіт про надані послуги по договору № 01 від 06.01.2012 року від 13 січня 2012 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг від 23 січня 2012 року, складеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжний барс" та ОСОБА_1, звіт про надані послуги по договору № 01 від 06.01.2012 року від 23 січня 2012 року, квитанція № 74069843 від 23 січня 2012 року про сплату позивачем на користь ТОВ „Сніжний барс" 1 500 грн.,

З договору про надання юридичних послуг № 01 від 01 січня 2012 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Снєжний барс» та позивачем ОСОБА_1, вбачається відсутність посилання на надання юридичних послуг у зв'язку с дорожньо-транспортною пригодою, що мало місце 06 вересня 2011 року. В звітах від 13 січня 2012 року та 23 січня 2013 року про надані послуг стосовно цього договору вказані консультативні послуги з питань оформлення, складання та подання до суду позовної заяви та уточнень до позовної заяви. Тобто надані послуги у розмірі 2 500 гривен 00 коп. вказані у звітах не є такими, що підлягають відшкодуванню в порядку ЦПК України та Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-VІ.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача при розгляді справи в суді за договором № 01 від 01 січня 2012 року представляла ОСОБА_7. в якості представника позивача.

Представник особи, яка бере участь у розгляді справи за дорученням або за договором (ордером), має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено ст.ст. 26, 42 ЦПК, відноситься до осіб, які приймають участь у розгляді справи, і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. ЦПК не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді.

На основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.

Керуючись ст. 55, 59, 124 Конституції України, ст.ст. 3, 8, 10, 11, 16, 57, 60, 61, 79, 147, 212, 213, 215, 380 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 929, 1167, 1192, 1187, 1292 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08.07.1994 року, №11 від 30.09.1994 року, № 15 від 25.05.1998 року), Постановою №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року, ст. 12, 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд-

В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» треті особи АТ „СК „АХА Страхування", ОСОБА_2 про стягнення суми франшизи, витрат пов'язаних з правовою допомогою, витрат пов'язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», розташованого за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 4, (р/р 26003077258001, код ЄДРПОУ 26468522, в Запорізькому РВ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249 м. Запоріжжя), на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, суму франшизи в розмірі 500 (п'ятсот) гривен.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 лютого 2013 року.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя: В.О. Макаров