Рішення № 29126571, 04.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.13 р. Справа № 5006/23/85/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Іскра», м. Львів.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський І К», м. Єнакієве

3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стен», м. Тернопіль

про стягнення 3 729,83грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Байова Х.Ю. - за дов.

відповідача: Купріянов П.П. - юр.

3-ї особи:

Публічне акціонерне товариство «Іскра» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» про стягнення 3 536,38грн, у тому числі:

- 2 500.00грн. заборгованості;

- 655,50грн. інфляційних за період квітень 2009р. - квітень 2012р.;

- 244,14грн. - 3% річних за період з 04.04.2009р. по 20.04.2012р.;

- 136,74грн. пені за період з 04.04.2009р. по 04.10.2009р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.07.2012р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2012р., в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2012р. з посиланням, зокрема, на те, що:

· „суд першої інстанції доказів отримання вантажу вантажоодержувачем не дослідив, обмежившись твердженням про відсутність підпису особи щодо одержання вантажу ТОВ «Стен». А відтак залишилась не з'ясованою та обставина, чи був фактично доставлений зазначений вантаж, чи позивачем не виконано своє зобов'язання з перевезення та доставки вантажоодержувачу вантажу";

· "відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі, суд першої інстанції помилково не звернув уваги на те, що ТОВ «Мединський і К» здійснив часткову оплату на користь позивача за транспортні послуги згідно рахунку від 13.03.2009р. за № Т-00000030 на суму 1000грн., що є підтвердженням договірних відносин";

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. та рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2012р. скасовано, а справу передано до місцевого господарського суду на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем як експедитором своїх зобов'язань за заявкою № 7012 від 11.03.2009р. щодо оплати вартості перевезення вантажу автомобільним транспортом за товарно-транспортною накладною № ЛГ0002546 від 12.03.2009р.;

- направлення на адресу відповідача 23.03.2009р. всіх документів, необхідних для здійснення оплати і оплатою останнім 08.10.2009р. тільки 1 000,00грн.;

- ст.ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За твердженням позивача датою виникнення заборгованості з урахуванням часу доставки поштової кореспонденції слід вважати 04.04.2009р.

Відповідач вимоги позивача не визнав з посиланням на те, що:

- позовні вимоги ґрунтуються на заявці про перевезення вантажу автомобільним транспортом, а не на майново-господарському зобов'язанні, яким відповідно до ст.179 Господарського кодексу України є договір;

- позивачем не доведений факт надання послуг з перевезення вантажу, оскільки акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Т-00000030 від 13.03.2009р. зі сторони відповідача не підписаний;

- річний строк позовної давності сплинув ще в березні 2012р.

Заяви про застосування строку позовної давності, як це передбачено ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, не подав.

Також на думку відповідача позивач до матеріалів позову не додав належного розрахунку інфляційних, 3% річних і пені.

Ухвалою від 18.06.2012р. господарський суд Донецької області за клопотанням позивача на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вантажоодержувача за спірним перевезенням - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стен" м. Тернопіль.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стен" на стадії розгляду справи 1-ю судовою інстанцією, ні апеляційним судом не підтвердило, але і не спростувало факт отримання вантажу за спірним перевезенням. В той же час позивачем до Вищого господарського суду України був надісланий лист ТОВ "Стен" № 629 від 27.09.2012р., у якому вантажоодержувач підтвердив факт отримання вантажу за товарно-транспортною накладною № ЛГ0002546 від 12.03.2009р., але у меншій кількості, ніж було зазначено у рахунку, виставленого йому продавцем (фактично було отримано 2 678м2 гіпсових комбінованих панелей, а в рахунку було зазначено 2 732м2). Про факт нестачі на загальну суму 601,17грн.було складено акт № 2 приймання продукції за кількістю від 14.03.2012р., а також зазначено в ТТН.

На питання суду, поставлене в ухвалі від 25.12.2012р., а саме: «Яка кількість вантажу була завантажена у автомобіль за товарно-транспортною накладною № ЛГ0002546 від 12.03.2009р. і яка кількість вантажу була доставлена (видана) одержувачу?», сторони відповіли:

- позивач: «... враховуючи наявність акту №2 від 14.03.2009р., кількість вантажу, яка була прийнята до перевезення, становить 2 678м2 гіпсових комбінованих панелей»;

- відповідач: «Документи на підприємстві не збереглись, а тому пояснити кількість вантажу, прийнятого до перевезення, не представляється можливим».

У дійсності згідно товарно-транспортної накладної № ЛГ0002546 від 12.03.2009р. у автомобіль було завантажено 2 732м2 гіпсових комбінованих панелей на суму 38 185,31грн.

Щодо іншого питання «Чи впливає факт нестачі за спірним перевезенням на розрахунки між сторонами по справі за здійснене перевезення?» сторони відповіли, що факт нестачі на розрахунки між сторонами за перевезення не впливає.

Листом від 9.01.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стен" на виконання вимог суду підтвердило направлення позивачу листа № 629 від 27.09.2012р. і факт отримання вантажу за спірним перевезенням, але у меншій кількості проти даних ТТН і рахунку.

Відповідач у засіданні 14.01.2012р. заявив, що зауважень до розрахунку позивача щодо інфляційних за період квітень 2009р. - квітень 2012р. і 3% річних за період з 04.04.2009р. по 20.04.2012р. не має. В той же час він вважає вимоги позивача у частині стягнення пені безпідставними з огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу України і відсутність обов'язку щодо сплату пені у заявці.

Заявою від 05.01.2013р. позивач збільшив розмір позовних вимог і окрім вищевказаних сум просить стягнути з відповідача:

- 55,27грн. 3% річних за період з 21.04.2012р. по 14.01.2013р.;

- 138,18грн. пені за період з 21.04.2012р. по 14.01.2013р.

Таким чином загальна сума позову складає 3 729,83грн, у тому числі:

- 2 500.00грн. заборгованості;

- 655,50грн. інфляційних за період квітень 2009р. - квітень 2012р.;

- 299,41грн. - 3% річних за період з 04.04.2009р. по 14.01.2013р.;

- 274,92грн. пені за період з 04.04.2009р. по 04.10.2009р. і 21.04.2012р. по 14.01.2013р.

Також заявою про збільшення позовних вимог позивач просить:

· стягнути з відповідача 1 497,96грн. збитків, понесених ним у зв'язку з необхідністю відновлення свого порушеного права у судовому порядку (витрати на проїзд до суду 18.06.2012р. і 07.11.2012р. та добові);

· залучити до участі у справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з додатковою відповідальністю "Лафарж Гіпс Україна" м. Артемівськ Донецької області, яке є правонаступником замовника перевезення - ЗАТ "Лафарж Гіпс".

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми збитків, які виникли у зв'язку із відрядженням у судове засідання у розмірі 1 497,96грн., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вимоги позивача щодо стягнення суми збитків у розмірі 1 497,96грн. не є збільшенням розміру позовних вимог в розумінні ст.22 Господарського процесуального кодексу України, а є фактично частковою зміною предмету позову (заявлення нових вимог, які при поданні позову не заявлялись). Господарським процесуальним законодавством права сторонам заявляти нові (додаткові) вимог не надане, а тому у цій частині заява позивача до розгляду не прийнята.

В той же час суд констатує, що позивачем не заявлялось про відшкодування йому цієї суми (витрат, які виникли у зв'язку із відрядженням у судові засідання) як судових витрат в порядку ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач не зміг пояснити яким чином рішення по даній справі вплине на права і обов'язки відповідача щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Лафарж Гіпс Україна", яке буцімто є правонаступником замовника перевезення - ЗАТ "Лафарж Гіпс", у зв'язку з чим його клопотання залучити до участі у справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з додатковою відповідальністю "Лафарж Гіпс Україна" судом залишене без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

11.03.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Іскра», надалі перейменованим у Публічне акціонерне товариство «Іскра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» було узгоджено договір-замовлення № 7012 від 11.03.2009р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до умов якого відповідач замовив у позивача транспортні послуги з перевезення вантажу (гіпсокартону) автомобільним транспортом за маршрутом Артемівськ-Тернопіль. У вищевказаній заявці закріплені також наступні умови перевезення:

- дата завантаження та вивантаження - 12.03.2009р. та 13.03.2009р. відповідно;

- форма оплати - 3 500 грн. з ПДВ;

- адреса вивантаження - м. Тернопіль, згідно ТТН;

- транспорт - MAN ВС 3765 АР, напівпричіп ВС 5798 ХХ;

- водій - Возняк Богдан;

- оплата здійснюється протягом 12-14 банківських днів після надання оригіналів ТТН, заявки на перевезення вантажу, рахунку, акта виконаних робіт та податкової накладної.

На виконання умов замовлення, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобілем із державним номером ВС 3765 АР/ ВС 5798 ХХ за маршрутом Артемівськ-Тернопіль на загальну суму 3 500,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № ЛГ0002546 від 12.03.2009р. і листом ТОВ "Стен" (вантажоодержувач) № 629 від 27.09.2012р., у якому останній підтвердив факт отримання вантажу за товарно-транспортною накладною № ЛГ0002546 від 12.03.2009р., але у меншій кількості, ніж було зазначено у рахунку, виставленого йому продавцем (фактично було отримано 2 678м2 гіпсових комбінованих панелей, а в рахунку було зазначено 2 732м2). Про факт нестачі на загальну суму 601,17грн.було складено акт № 2 приймання продукції за кількістю від 14.03.2012р., а також зазначено в ТТН.

Відповідачем факт надання позивачем автопослуг не спростовано.

13.03.2009р. відповідачеві був виставлений рахунок-фактура №Т-00000030 на загальну сумі 3 500,00грн. з ПДВ, а також надані документи, необхідні для здійснення оплати автопослуг, який відповідачем 08.10.2009р. був оплачений частково у сумі 1 000,00грн..

01.02.2012р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 80/12ю з вимогою перерахувати суму у розмірі 2 500,00грн., яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.

На час розгляду справи заборгованість у сумі 2 500,00грн. відповідачем не погашена, доказів цього суду надано не було.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

· позивач надав ТОВ "Мединський і К" автопослуги з перевезення вантажів на суму 3 500,00грн.;

· факт надання послуг підтверджується товарно-транспортною накладною № ЛГ0002546 від 12.03.2009р.;

· згідно ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

· згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

· ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

· відповідно до замовлення, оплата здійснюється протягом 12-14 банківських днів після надання оригіналів ТТН, заявки на перевезення вантажу, рахунку, акта виконаних робіт та податкової накладної;

· у разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди;

· відповідно д ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом,

· боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

· інфляційні нарахування за період квітень 2009р. - вересень 2009р. від суми боргу 3 500,00 грн. складають 106,06грн., за період жовтень 2009р. - квітень 2012р. - 455,86грн. (разом 561,92грн.), тоді як позивачем заявлена більша сума - 655,50грн.;

· 3% річних за період з 03.04.09р. по 08.10.2009р. від суми боргу 3 500,00грн. складають 54,08грн., позивачем заявлена така ж сума, за період з 09.10.2009р. по 14.01.2013р. від суми боргу 2 500,00грн. складають 245,14грн., тоді як позивачем заявлена більша сума - 245,33грн.,

господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані транспортні послуги підлягають задоволенню у повному обсязі, а вимоги щодо стягнення 3% річних і інфляційних - частково у вищезазначеній сумі.

В частині стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що:

- відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою;

- правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недотримання письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання тягне за собою нікчемність такого правочину (ч.1 ст.547 ЦК України);

- заявкою № 7012 від 11.03.2009р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, прийнятою позивачем до виконання, не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань і не визначений її розмір.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (86400, м. Єнакієво Донецької області, пр. Гірників, 42, п/р 260097005 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 330576, код ЄДРПОУ 32276975) на користь Публічного акціонерного товариства «Іскра» (79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14, п/р 26000013891980 в філії ЗРУ ПАТ Банк «Фінанси і кредит», МФО 325923, код ЄДРПОУ 00214244) 2 500,00грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів, 561,92грн. інфляційних, 299,22грн. - 3% річних, 1 450,40грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 04.02.2013р.

Надруковано примірників:

1 - у справу;

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - 3-й особі.

Вик:

Тел.381-91-18