Ухвала суду № 29126219, 05.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

05.02.13 Справа № 8/5014/2421/2012.

Провадження №

За позовом Приватного підприємства "Експериментальний "Тепло-Гермес"", м. Кремінна Луганської області,

до Комунальної установи "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання", м. Кремінна Луганської області, -

про стягнення 331 329 грн. 27 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

без виклику представників сторін, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за теплову енергію, спожиту у період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, у сумі 331329,27 грн., з посиланням на неналежне виконання з його боку умов наступних договорів:

№1 про надання послуг з опалення, постачання гарячої води, укладеного між сторонами 19.10.2011 року;

№329 про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між сторонами 14.11.11 року;

№53 про закупівлю послуг за державні кошти, укладеного між сторонами 07.02.12 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.12 року по справі №8/5014/2421/2012 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача, - основний борг за отриману теплову енергію у сумі 331329,27 грн., а також судовий збір у сумі 6626,59 грн.

На виконання вказаного рішення 10.12.12 року судом видано відповідний наказ від 07.12.12 року №8/5014/2421/2012.

31.01.13 року справа №8/5014/2421/2012, за апеляційною скаргою відповідача - Комунальної установи "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання", була направлена до Донецького апеляційного господарського суду.

05.02.13 року відділ державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції (далі - ВДВС) звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення (від 31.01.13 року за вих. №491), згідно якій просить: "прийняти законне рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України, яким відстрочити виконання рішення суду про стягнення з Комунальної установи "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання" (юридична адреса: 92900, Україна, Луганська область, місто Кремінна, вул. Побєди, 1-а; ідентифікаційний код 25356637) на користь Приватного підприємства "Експериментальний "Тепло-Гермес"" (юридична адреса: 92900, Україна, Луганська область, місто Кремінна, вул. Чайковського, 3; ідентифікаційний код 37076379) - основний борг за отриману теплову енергію у сумі 331329,27 грн., а також судовий збір у сумі 6626,59 грн., разом 337955,86 грн."

На обґрунтування цієї заяви ВДВС послався на те, що відповідач (боржник) є закладом комунальної власності, фінансування якого відбувається за рахунок коштів місцевого бюджету, які надходять на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби у Кремінському районі за цільовим призначенням.

Під час перевірки та підготовки даної заяви до розгляду судом встановлено, що вона подана до господарського суду Луганської області з порушенням правил, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК України), а тому підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 року №9, у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XIII ГПК тощо.

Відповідно до приписів ГПК України заява повинна відповідати формі та змісту, встановлених його розділом VІІІ.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Однак, щоб підтвердити або спростувати правильність заявленої ВДВС вимоги, суду потрібно дослідити всі обставини та докази на яких ґрунтується заявлена вимога.

У відповідності до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Такі обставини в заяві слід не лише зазначати, а й обґрунтовувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 33 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Аналогічна позиція викладена в п.п.7.2 п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 року №9, якою зазначено, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, ВДВС (заявник) повинен довести факти, якими він обґрунтовує заявлену вимогу та підтвердити їх доказами.

Згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, - однак до заяви про відстрочку виконання рішення не додано доказів, які б підтверджували доводи ВДВС (заявника), викладені в заяві (документального обґрунтування щодо порядку та обсягів фінансування боржника, достатності чи недостатності цього фінансування, - тобто кількість відсотків фінансування від 100% фактичних потреб боржника).

Також під час перевірки даної заяви, судом виявлено, що сама заява не містить дати, до якої ВДВС просить відстрочити сплату боргу.

Таким чином, встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, суд не має можливості.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 63 ГПУ України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Аналогічна думка викладена у 5 абзаці пп.3.5 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 26.12.11 року №18, зазначено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Крім того, ВДВС, подаючи вищезгадану заяву, припустився порушення приписів п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України, згідно якому до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Отже, належним доказом направлення копії заяви є лист з описом вкладення.

Проте до поданої ВДВС (заявником) заяви взагалі не додані докази про направлення копії заяви про відстрочку виконання рішення та доданих до неї документів на адресу сторін (позивача(стягувача) та відповідача(боржника)), чим порушені вимоги ст.56 ГПК України.

Пунктом 7.3 частини 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 року №9 передбачено, що заяву про надання відстрочки виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63, статті 121 ГПК, про що виноситься ухвала.

Отже, відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, заява про відстрочку виконання рішення не є достатньою для прийняття її до розгляду, оскільки порушені вимоги п.п.3,6 ч.1 ст. 63 ГПК України, яка застосовуються за аналогією, - а тому вона підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 3, 6 ч.1 ст. 63, ст. 86 та ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

у х в а л и в :

1. Повернути заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.

2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Додаток (тільки заявнику) : – на "4" аркушах.

Суддя А.П. Середа