Постанова № 29126207, 04.02.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2013 року Справа № 5013/1601/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Білецька Л.М.

при секретарі: Мацекос І.М.

за участю представників

позивача Григоренко В.В.

відповідача не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації, смт. Олександрівна Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2012р. у справі № 5013/1601/12

за позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кіровоград

до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації, смт. Олександрівна Кіровоградської області

про стягнення 18 393,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року ПАТ "Кіровоградобленерго" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту в січні-серпні 2012 року пільговими категоріями споживачів електричну енергію в розмірі 18 393,83 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2012р. у справі № 5013/1601/12 (суддя Мохонько К.М.) позов задоволено повністю; з відповідача на користь позивача стягнуто 18 393,83 грн.

Рішення мотивоване тим, що за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню позивачеві пільг з оплати за спожиту у період січень-серпень 2012 року електроенергію працівниками міліції, членами їх сімей та працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років в сумі 18 393,83 грн.; відшкодування пільг за спожиту даною пільговою категорією споживачів електроенергію відповідачем в повному обсязі не здійснено; наявність заборгованості доведено наданими сторонами документами та розрахунками.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати зазначене рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильність висновку про надання працівникам міліції та членам їх сімей 50% знижки на весь обсяг спожитої електричної енергії на підставі ст. 22 Закону України „Про міліцію", оскільки в зазначеній нормі чітко не вказано надається знижка з урахуванням норм споживання чи без урахування.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Скаржник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, позивачем протягом січня-серпня 20012 року на підставі укладених договорів здійснювалося постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, визначених Законом України "Про міліцію".

Статтями 22, 24 Закону України „Про міліцію" встановлено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією вказаних положень, здійснюється за рахунок коштів Державного і місцевих бюджетів. Видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Питання пільгової оплати за спожиту електричну енергію врегульовано п. 31 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 N 1357, згідно якого споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт.

Відповідно до п. 10, 11 "Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.

Управління праці і соціального захисту населення щомісяця:

1)звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2)після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:

-реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають

послуги та реєстр розрахунків;

-акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги.

Також, відповідно ч. 2 п. 12 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2004р., погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.

Згідно означеного порядку саме скаржник є розпорядником коштів місцевого бюджету, що веде персоніфікований облік отримувачів за видами пільг та здійснює розрахунки з постачальниками послуг.

Позивачем було дотримано вимоги правил, встановлених Порядком, зокрема, в частині подання до уповноваженого органу розрахунків вартості послуг наданих пільговикам згідно з формою "2-пільга", однак, згідно існуючих актів звірки, відшкодування за поставлену електроенергію громадянам - пільговим категоріям споживачів, відбувались не в повному обсязі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 18 393,83 грн.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Посилання скаржника на те, що обсяг спожитої електроенергії, на який надається 50% знижка в оплаті, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.96р. № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" повинен бути обмежений нормами, є безпідставним, оскільки виключно діючим законодавством визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг та критерії їх надання (ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"). Обсяг електричної енергії, на який надається 50% знижка в оплаті відповідно до ст. 22 Закону України „Про міліцію", не обмежується нормами, відтак, знижка надається на весь обсяг спожитої електричної енергії.

За вказаних обставин господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються безпідставними і задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, внаслідок чого не можуть бути прийняті до уваги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації залишити без задоволення

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2012р. у справі № 5013/1601/12 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.В. Тищик

Суддя О.М. Виноградник

Суддя Л.М. Білецька