Рішення № 29125946, 14.01.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

14.01.2013

Справа № 1519/17935/2012

Провадження № 2/521/1392/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Бобуйка І.А.,

при секретарі -Паламарчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Науково -виробничого підприємства «НИВА»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «НВП «Нива»звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яким просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 477606,78 гривень та стягнути з відповідача ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 882820,8 гривень, посилаючись на те, що протиправними діями відповідачів підприємству було завдано матеріальну шкоду у вигляді втрати товарно-матеріальних цінностей.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав суду заяву, якою просив розглянути справу за його відсутності, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалив розглянути справу заочно, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 08.02.2008 року був призначений на посаду комерційного директора НВП «НИВА», що вбачається з наказу по підприємству № 7-К від 8 лютого 2008 року.

8 лютого 2008 року між ТОВ НВП «НИВА»та ОСОБА_2 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого ОСОБА_2, як працівник, робота якого пов'язана з продажем (відпуском) товарно-матеріальних цінностей підприємства, взяв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження матеріальних цінностей підприємства.

5 січня 2010 року ОСОБА_2 було надано доручення № 7, відповідно до якого він має право дозволяти самостійно відпуск готової продукції зі складу підприємства лише на суму, що не перевищує 20000 (двадцять тисяч) гривень по кожній партії товару. Якщо вартість відповідної партії товару перевищує 20000 (двадцять тисяч) гривень ОСОБА_2 зобов'язаний отримати письмовий дозвіл у директора ТОВ «НВП «НИВА»на відпуск зазначеного товару зі складу.

Посадовою інструкцією комерційного директора ОСОБА_2 було передбачено, що він зобов'язаний:

- Забезпечити схоронність готової продукції. У разі втрати готової продукції відшкодувати матеріальну шкоду спричинену підприємству у розмірі вартості такої продукції.

- Здійснює відвантаження продукції згідно оформлених відповідним чином документів.

- Забезпечує виконання правил оформлення та здачі прибутково-видаткових документів.

- Аналізуючи фінансовий стан Покупців (Дистриб'юторів) готової продукції шляхом відстеження через Єдиний державний реєстр судових рішень наявність або відсутність позовів заявлених до Покупців, при виявленні комерційних ризиків комерційний директор зобов'язаний прийняти міри по припиненню поставок продукції таким Покупцям. У разі неприйняття мір по припиненню поставок Покупцям, які находяться в скрутному фінансовому становищі та мають непогашену дебіторську заборгованість перед іншими кредиторами, комерційний директор самостійно несе перед підприємством матеріальну відповідальність та усі ризики пов'язані з не оплатою (несвоєчасною оплатою) Покупцями (Дистриб'юторами) поставленої продукції та/або неможливістю стягнення дебіторської заборгованості з таких Покупців.

- Не пізніше дня наступного за днем відвантаження партії товару відповідному Покупцеві комерційний директор зобов'язаний передати в бухгалтерію підприємства по акту приймання -передачі первинні документи, що підтверджують факт поставки продукції Покупцеві, а саме видаткову накладну з печатками і підписами сторін, товарно-транспортну накладну з печатками та підписами сторін, оригінал доручення Покупця на отримання ТМЦ. У разі порушення правил встановлених цим пунктом комерційний директор на вимогу підприємства зобов'язаний відшкодувати останньому повну вартість товарно-матеріальних цінностей на які не надані та/або відсутні вказані документи.

22 листопада 2010 року ОСОБА_2 був звільнений з посади комерційного директора ТОВ НВП «НИВА», згідно наказу по підприємству № 1072-К від 21 листопада 2010 року.

В період з 5 січня 2010 року по 17 лютого 2010 року ОСОБА_2 дозволив відвантаження зі складу ТОВ НВП «НИВА»готової продукції на адресу ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 477 606,78 (чотириста сімдесят сім тисяч шістсот шість) гривень. 78 копійок, в тому числі ПДВ, що підтверджується:

1. Видатковою накладною від 05.01.2010 р. № НИ -00000036;

2. Видатковою накладною від 16.01.2010 р. № НИ -00000140;

3. Видатковою накладною від 22.01.2010 р. № НИ -00000220;

4. Видатковою накладною від 02.02.2010 р. № НИ -00000318;

5. Видатковою накладною від 17.02.2010 р. № НИ -00000521;

6. Видатковою накладною від 17.02.2010 р. № НИ -00000522;

Тобто, дозволяючи відпуск вищевказаної готової продукції зі складу НВП «НИВА»ТОВ ОСОБА_2 перевищив повноваження надані йому дорученням від 5 січня 2010 року № 7, оскільки отримав письмовий дозвіл директора підприємства.

До теперішнього часу будь-яких розрахунків між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ НВП «НИВА» за поставлений товар не відбулося.

Незважаючи на вимоги та претензії ТОВ «НВП «Нива»будь-яких пояснень відповідач ОСОБА_2 не надав.

Відповідач ОСОБА_1 працював на посаді комерційного директора ТОВ «НВП «НИВА»з 23 листопада 2012 року, згідно наказу по підприємству № 1074-К від 23 листопада 2010 року.

23 листопада 2010 року між ТОВ «НВП «НИВА» та ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого ОСОБА_1, як працівник, робота якого пов'язана з продажем (відпуском) товарно-матеріальних цінностей підприємства, взяв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження матеріальних цінностей підприємства.

5 січня 2012 року ОСОБА_1 було надано доручення № 14, відповідно до якого ОСОБА_1 має право дозволяти самостійно відпуск готової продукції зі складу ТОВ «НВП «НИВА»лише на суму, що не перевищує 20000 (двадцять тисяч) гривень по кожній партії товару. Якщо вартість відповідної партії товару перевищує 20000 (двадцять тисяч) гривень ОСОБА_1 зобов'язаний отримати письмовий дозвіл у директора ТОВ «НВП «НИВА».

Посадовою інструкцією комерційного директора ОСОБА_1 було передбачено, що він зобов'язаний:

- Забезпечити схоронність готової продукції. У разі втрати готової продукції відшкодувати матеріальну шкоду спричинену підприємству у розмірі вартості такої продукції.

- Здійснює відвантаження продукції згідно оформлених відповідним чином документів.

- Забезпечує виконання правил оформлення та здачі прибутково-видаткових документів.

- Аналізувати фінансовий стан Покупців (Дистриб'юторів) готової продукції шляхом відстеження через Єдиний державний реєстр судових рішень наявність або відсутність позовів заявлених до Покупців, при виявленні комерційних ризиків комерційний директор зобов'язаний прийняти міри по припиненню поставок продукції таким Покупцям. У разі неприйняття мір по припиненню поставок Покупцям, які находяться в скрутному фінансовому становищі та мають непогашену дебіторську заборгованість перед іншими кредиторами, комерційний директор самостійно несе перед підприємством матеріальну відповідальність та усі ризики пов'язані з не оплатою (несвоєчасною оплатою) Покупцями (Дистриб'юторами) поставленої продукції та/або неможливістю стягнення дебіторської заборгованості з таких Покупців.

- Не пізніше дня наступного за днем відвантаження партії товару відповідному Покупцеві комерційний директор зобов'язаний передати в бухгалтерію підприємства по акту приймання -передачі первинні документи, що підтверджують факт поставки продукції Покупцеві, а саме видаткову накладну з печатками і підписами сторін, товарно-транспортну накладну з печатками та підписами сторін, оригінал доручення Покупця на отримання ТМЦ. У разі порушення правил встановлених цим пунктом комерційний директор на вимогу підприємства зобов'язаний відшкодувати останньому повну вартість товарно-матеріальних цінностей на які не надані та/або відсутні вказані документи.

21 травня 2012 року ОСОБА_1 звільнений з посади комерційного директора ТОВ «НВП «НИВА», згідно наказу по підприємству № 155-К від 21 травня 2012 року.

В період з 20 січня 2012 року по 29 лютого 2012 року ОСОБА_1 дозволив відвантаження зі складу ТОВ «НВП «НИВА»готової продукції на адресу ТОВ «ЛВ БЛОК»на загальну суму 880 950,60 (вісімсот вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень 60 копійок, в тому числі ПДВ, що підтверджується:

1. Видатковою накладною від 20.01.2012 р. № НИ -00000127;

2. Видатковою накладною від 26.01.2012 р. № НИ -00000192;

3. Видатковою накладною від 03.02.2012 р .№ НИ -00000236;

4. Видатковою накладною від 29.02.2012 р. № НИ -00000431;

Дозволяючи відпуск готової продукції зі складу ТОВ «НВП «НИВА»ОСОБА_1 перевищив повноваження надані йому дорученням від 5 січня 2012 року № 14 та не отримавши письмовий дозвіл директора підприємства, дозволив відпуск готової продукції.

До теперішнього часу будь-яких розрахунків між ТОВ «ЛВ БЛОК»та ТОВ «НВП «НИВА»за поставлений товар не відбулося.

Незважаючи на вимоги та претензії ТОВ «НВП «Нива»будь-яких пояснень відповідач ОСОБА_1 не надав.

Таким чином, діями відповідачів, продукція, право власності на яку належить ТОВ «НВП «НИВА»втрачена, чим підприємству завдана матеріальну шкоду.

Відповідно до статті 92 ЦК України, якщо особа перевищує свої обов'язки, щодо представництва вона несе відповідальність за збитки завдані юридичній особі.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 386 ЦК України власник права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Враховуючи, що відповідачі допустили перевищення своїх повноважень встановлених, наданими їм вищевказаними дорученнями, а саме порушення встановленого порядку продажу (відпуску) продукції, чим заподіяли підприємству матеріальну шкоду у вигляді втрати товарно-матеріальних цінностей, суд приходить до висновку, що вони мають нести матеріальну відповідальність в порядку, визначеному ст. ст. 92, 1166 ЦК України.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією у відповідності до статті 135 - 1 КЗпП України укладено письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення збереження майна та інших цінностей підприємства.

Враховуючи, що відповідачі допустили порушення своїх посадових обов'язків, покладених на нього затвердженою Посадовою інструкцією, чим заподіяли підприємству матеріальну шкоду, вони мають нести матеріальну відповідальність в порядку, визначеному ст. 134 КЗпП України.

Суб'єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала.

Неправомірність дій відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виражається в тому, що вони, будучи не уповноваженими на відвантаження продукції вартість якої перевищує 20000 гривень.

Законодавством встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі у межах заявлених вимог.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 92, 386, 1166 ЦК України, ст.ст. 130, 134, 135-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВ «НВП «НИВА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП «НИВА» матеріальну шкоду у розмірі 880 950,60 грн. (вісімсот вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «НВП «НИВА»матеріальну шкоду у розмірі 477 606,78 грн. (чотириста сімдесят сім тисяч шістсот шість гривень 78 копійок).

Стягнути у солідарному розмірі з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВП «НИВА»сплачений перед зверненням до суду судовий збір у розмірі 3220,00 грн. (три тисячі двісті двадцять гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя І.А. Бобуйок