Рішення № 29125380, 06.02.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 2-101/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кулініченко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Рудніцької О.В.,

представника позивача Мариниченко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Публічне акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що 23 січня 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір про надання кредиту, відповідно до якого відповідач отримавши кредит зобов'язувалася його своєчасно повернути та сплатити нараховані проценти, але відповідач отримавши кредит виконувала свої зобов'язання не належним чином, що сприяло виникненню заборгованості. Для забезпечення кредитного договору між сторонами був укладений договір іпотеки. Позивачем відповідачу направлялися претензії, але останній отримавши їх будь-яких дій не вчиняв, а тому позивач просить в судовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити відповідача та стягнути судовий збір сплачений при зверненні до суду. (а.с.3-6)

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, так як відповідач не сплачуючи кредит порушує їх права.

Відповідач в судовому засіданні заперечивши позовні вимоги пояснив, що дійсно між нею та відповідачем був укладений кредитний договір, який був забезпечений нерухомим майном, в зв'язку з погіршенням її фінансового становища вона не мала можливості своєчасно сплачувати кредит, в майбутньому планує погасити даний кредит, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив, що між сторонами 23 січня 2008 року був укладений кредитний договір №КIQ0GК00830078, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 77000 доларів США, строком до 21 січня 2028 року зі сплатою 12% річних за користування кредитнимі коштами, що підтверджується копією договору (а.с.22-26), визнається та не спростовується відповідачем, а тому дані обставини на думку суду є встановленими і не підлягаючими доказуванню.

23 січня 2008 року між сторонами був укладений для забезпечення кредитного договору договір іпотеки, згідно якого відповідач передав позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору (а.с.27-30) визнається та не спростовується відповідачем в судовому засіданні.

30 квітня 2009 року позивачем тип банку був змінений з Закритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство і позивач став правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що підтверджується копією статуту позивача. (а.с.23)

17 жовтня 2012 року позивач направив відповідачу претензію щодо виконання останнім взятих на себе зобов'язань, що підтверджується копією листа. (а.с.17)

Встановивши обставини справи суд вважає, що між сторонами виникли спірні цивільні правовідносини щодо виконання кредитного договору забезпеченого нерухомим майном.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач виконавши умови договору надав відповідачу кредит, в розмірі передбаченому кредитним договором, тим самим позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відповідач же отримавши кошти, в порушення договору укладеного з позивачем його виконувала не належним чином, що є порушенням статті 526 ЦК України, згідно якої встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Позивач повідомляв відповідача про порушення умов договору кредиту, в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання останнім (а.с.17), але відповідач дані вимоги позивача проігнорував, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутись до суду відповідно до іпотечного договору, Закону України «Про іпотеку», ст.ст.589,590 ЦК України, оскільки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи даний кредитний договір позичальником, своєчасно не виконується, а тому і виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 88466,13 доларів США, з яких сума непогашеного кредиту 73023,30 доларів США, заборгованість по відсоткам 11064 долара США, заборгованість з комісії 29,17 доларів США, пеня 107,20 доларів США, штраф в сумі 4242,46 доларів США, що підтверджується відповідними розрахунками позивача (а.с.9-15) та відповідачем в судовому засіданні не спростовується, а тому дані обставини на думку суду є встановленими і не підлягаючими доказуванню.

Згідно ст.ст.525,526,530,629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.589,590 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується розрахунком позивача.

Як вбачається з ч.1 ст.591 ЦК України та ст.39 ЗУ «Про іпотеку» задоволення вимог кредитора за рахунок майна, що є предметом іпотеки, в судовому порядку може здійснюватися виключно шляхом реалізації предмета іпотеки через продаж з публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п.33.4 договору іпотеки укладеного між сторонами встановлено, що останні визначили вартість предмету іпотеки в сумі 555500 грн.

В судовому засіданні представник позивача будь-яких інших доказів щодо зміни вартості іпотечного майна не надав, клопотання про призначення експертизи щодо визначення реальної (ринкової) вартості даного майна на час розгляду справи також не заявив, а тому суд, керуючись ст.11 ЦПК України, розглядаючи справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів по справі, вважає за необхідне визначити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 555500 грн., узгодженою сторонами в договорі іпотеки від 23 січня 2008 року ,

Суд задовольняючи вищезазначені вимоги позивача вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог позивача відносно надання останньому права отримання витягу з реєстру прав власності та наданні інших повноважень необхідних для продажу предмету іпотеки оскільки такі вимоги суперечать положенням статей 38,39 Закону України «Про іпотеку»оскільки право на укладання від свого імені договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, на підставі договору іпотеки який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя не передбачає надання таких прав, і не потребує отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині виселення осіб які проживають в предметі іпотеки, так як згідно ст.40 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду, а тому вимоги щодо виселення осіб є передчасними.

Позивач поніс витрати при зверненні до суду, а тому вони, відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 589,590,1055 ЦК України, ст.3,33,35,40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст15,57,59,60,212-214, 292,294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічне акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічно акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»за кредитним договором №КIQ0GК00830078 від 23 січня 2008 року в розмірі 88466,13 доларів США, що складає 707109,78 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, у вигляді квартири загальною площею 55,70 квадратних метрів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки Публічно акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з укладанням від свого імені договору купівлі -продажу з іншою особою-покупцем, на підставі договору іпотеки від 23 січня 2008 року який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Визначити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 555500 грн., узгодженою сторонами в договорі іпотеки від 23 січня 2008 року.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічно акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»судовий збір в сумі 3433 грн. 60 коп., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя