Ухвала суду № 29124554, 06.02.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/4601/2012 Номер провадження 22-ц/786/135/2013 Головуючий у 1-й інстанції Щабельска І.В. Доповідач Винниченко Ю. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Винниченка Ю.М.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Омельченко Л.М.,

При секретарі: Цилюрик М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Полтавська Птахофабрика»

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі - задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтавська Птахофабрика», розрахунковий рахунок № 26007170009069 в ГРУ КБ «ПриватБанк» м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 09 лютого 2004 року по 21 травня 2012 року в сумі 8724 грн. 17 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика», р/р № 26007170009069 в ГРУ КБ «ПриватБанк» м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, в дохід держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі відповідач Публічне акціонерне товариство «Полтавська Птахофабрика» просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності з ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює нележність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що ОСОБА_1 працював у ПАТ «Полтавська птахофабрика» з 09 лютого 2004 року по 21 травня 2012 року і був звільнений з роботи по ст 38 КЗпП України за власним бажанням.

З документів наданих Територіальною Державною інспекцією праці Полтавської області вбачається, що цією інспекцією було проведено перевірки діяльності ПАТ «Полтавська птахофабрика», про що складено відповідні акти № 16-10-60/425 від 22.11.2011 року та № 16-10-60/473 від 23.12.2011 року, в ході яких встановлено чисельні порушення трудового законодавства щодо оплати праці, в тому числі і в частині невиплати працівникам цього підприємства протягом значного проміжку часу індексації заробітної плати, за що на керівника цього підприємства та головного бухгалтера складено відповідні протоколи і їх притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно розрахунку розміру ненарахованих та невиплачених сум індексації грошових доходів позивача ОСОБА_1 за вказаний період часу становить 8724 грн. 17 коп.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноваженим ним органвиплачує працівникові за виконану роботу. Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, тощо. З вимог п.1.3 Розділу 1, п. 2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 5 від 13 січня 2004 року, вбачається, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, входять до структури заробітної плати. Таким чином, індексаційні нарахування на грошові доходи ОСОБА_1 є складовою частиною його заробітної плати.

Згідно ст.33 Закону України «Про оплату праці в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2003 року та постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації , який установлений в розмірі 101 %.

Сума невиплаченої індексації зарплати виникла з вини відповідача через порушення ним законодавства про оплату праці, вимога про звернення до суду за стягненням якої у позивача відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України будь-яким строком не обмежена. Згідно ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи ( стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов їх після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи відповідача в тій частині, що у даному випадку підлягає застосуванню строк позовної давності - тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, не заслуговують на увагу, оскільки ч.2 ст. 233 КЗпП України є спеціальною нормою, яка передбачає, що у разі порушення законодавства про оплату праці, що має місце у даних правовідносинах, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відповідачем не заперечується, що суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, є частиною заробітної плати. Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положенням ст.ст. 117, 237-2 цього Кодексу стосується правовідносин, які виникли при зверненні працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди і у таких випадках встановлено тримісячний строк звернення до суду, перебіг якого розпочинається з дня коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. У даному випадку предметом спору є стягнення заборгованості з індексації заробітної плати, звернення до суду з позовом про її стягнення не обмежено будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду зроблений на підставі, повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом було вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ «Полтавська Птахофабрика» - відхилити.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : __ Ю.М. Винниченко

Судді: ____ Г.Л. Карпушин __ Л.М.Омельченко