Постанова № 29123229, 24.01.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р. Справа № 2а-3772/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача - Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Державної податкової служби України

до ТзОВ «Регіональна торгова компанія»

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2012 року Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську державної податкової служби України (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ТзОВ «Регіональна торгова компанія» (далі - відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 86011,87 гривень за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 24749,05 гривень, який стягнутий рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Вжиті позивачем заходи стягнення податкового боргу з рахунків відповідача та за рахунок його готівки не призвели до погашення боргу, що стало підставою звернення податкового органу з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав вказаних в позовній заяві, суду пояснила, що податковим органом вжито заходи про погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, зокрема, позивач звертався до банківських установ із платіжними вимогами з метою погашення заборгованості, здійснено опис майна відповідача, застосовано податкову заставу до майна відповідача та внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Просила надати Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби України дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податків.

Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.07.2003 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна торгова компанія» (а. с. 5 - 6), та взято на податковий облік державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську, як платника податків.

Згідно наданої представником позивача довідки про борг за платежами по ТОВ «Регіональна торгова компанія» від 24.01.2013 року, станом на 21.01.2013 року загальна сума боргу становить 86011,87 грн., зокрема по орендній платі з юридичних осіб 36091,50 грн.; по орендній платі з юридичних осіб по Угорн.С/р - 40481,02 грн.; по орендній платі з юридичних осіб по Микит.С/р - 6430,65 грн.; по податку на додану вартість - 13,19 грн.

Також судом встановлено, що податковим органом прийнято рішення від 27.09.2011 року про опис майна у податкову заставу (а. с. 73).

27.09.2011 року актом опису майна за №91/24-140 визначено майно, яке вноситься у податкову заставу а саме: касовий апарат МІНІ ФП-6 №2402048, кількістю 1 шт., вартістю 1499,62 гривень; сканер штрих-коду №2402047, кількістю 1 шт., вартістю 718,78 гривень; ГАЗ 3302 кузов 227511, кількістю 1 шт., вартістю 2187,48 гривень; ГАЗ 3307-II 058066, кількістю 1 шт., вартістю 2674,98 гривень; ГАЗ 3307-II кузов 060273, кількістю 1 шт., вартістю 2469,26 гривень; ГАЗ 3302 кузов 227492, кількістю 1 шт., вартістю 2183,98 гривень; ГАЗ 3307 16840ІВ, кількістю 1 шт., вартістю 2538,33 гривень; ЗАЗ - 110557, кількістю 1 шт., вартістю 1148,09 гривень; ЗАЗ - 110557 №805-67 ІВ, кількістю 1 шт., вартістю 1153,09 гривень (а.с.17).

29.09.2011 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис за №11665457, об'єктом обтяження якого є активи платника податків згідно Акту опису за №91/24-140 від 27.09.2011 року, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а. с. 74).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем подано до ПАТ «Банк «Київська Русь» платіжну вимогу за №594 від 11.06.2012 року на списання коштів на суму боргу в розмірі 1237,46 гривень, до АБ «Укргазбанк» платіжну вимогу за №590 від 11.06.2012 року на суму 1237,46 гривень, до АБ «Укргазбанк» платіжну вимогу за №589 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, до АБ «Укргазбанк» платіжну вимогу за №588 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, до АБ «Укргазбанк» платіжну вимогу за №587 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, до «Райффайзен банк «Аваль» у м.Києві платіжну вимогу за №598 від 11.06.2012 року на суму 1237,46 гривень, до «Райффайзен банк «Аваль» у м.Києві платіжну вимогу за №597 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, до «Райффайзен банк «Аваль» у м.Києві платіжну вимогу за №596 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, до АТ «Укрсиббанк» платіжну вимогу за №580 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, до АТ «Укрсиббанк» платіжну вимогу за №582 від 11.06.2012 року на суму 1237,46 гривень, до АТ «Укрсиббанк» платіжну вимогу за №579 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, до АТ «Укрсиббанк» платіжну вимогу за №581 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, до ПАТ «Банк «Києвська Русь» платіжну вимогу за №594 від 11.06.2012 року на суму 1237,46 гривень, до ПАТ «Банк «Київська Русь» платіжну вимогу за №593 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, до ПАТ «Банк «Київська Русь» платіжну вимогу за №592 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень, та до ПАТ «Банк «Київська Русь» платіжну вимогу за №591 від 11.06.2012 року на суму 1237,45 гривень (а.с. 13, 60 - 71). Вказані платіжні вимоги повернуті установами банків без виконання.

Також встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного року від 27.03.2012 року за №2а-621/12/0970 стягнуто з відповідача податковий борг в розмірі 24749,05 гривень, 15.05.2012 року у цій справі судом видано виконавчий лист, 14.06.2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження за №33040923 з виконання виконавчого листа за №2а-621/12/0970 (а.с.56, 76 - 78).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» за №2094 від 02.08.2011 року на суму 12454,47 гривень, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив.

Таким чином, суд зазначає, що з моменту надіслання податкової вимоги про сплату боргу до моменту вжиття позивачем заходів щодо погашення податкового боргу минуло більше 60 календарних днів.

Відповідачем не сплачено у встановлені строки податковий борг в розмірі 24749,05 гривень, а судове рішення про стягнення сум вказаного податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують відповідач та за рахунок готівки, що йому належить згідно виконавчого листа не виконане.

Щодо вимоги податкового органу про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, суд зазначає наступне.

Права органів державної податкової служби визначені статтею 20 Податкового кодексу України. Цією статтею, окрім інших прав, податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, особливості продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначені статтею 95 Податкового кодексу України.

Так, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовними заявами про стягнення коштів, що перебувають у власності платника податків, про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а також з поданнями про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків.

Однак, при зверненні до суду позивачем не враховано тієї обставини, що Податковим кодексом України визначено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу. Так, зважаючи на положення статті 95 Податкового кодексу України, спочатку вживаються заходи щодо стягнення коштів з платника податків та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна такого платника, що перебуває у податковій заставі.

Так, позивачем надано докази в підтвердження здійснення податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності відповідача, в розмірі 24749,05 гривень.

Проте, судом не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про наявність підстав для задоволення позову шляхом надання дозволу на погашення всієї суми (86011,87 грн.) податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, оскільки право на стягнення коштів в більшому розмірі з рахунків відповідача за рішенням суду податковим органом не було реалізовано, що не узгоджується із вимогами статті 95 Податкового кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача належить задовольнити частково шляхом надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 24749,05 гривень за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

У відповідності до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позивач, звільнений від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відсутні підстави для компенсації витрат за рахунок відповідача.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби України на погашення податкового боргу в розмірі 24749,05 грн., за рахунок майна ТзОВ «Регіональна торгова компанія» (ід.код 32604887, вул. Кобилянської, 22, м. Івано-Франківськ), що перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 30.01.2013 року.