Постанова № 29120158, 05.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року справа №2а/0570/16088/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Лях О.П.,

суддів Попова В.В., Нікуліна О.А.,

при секретарі судового засідання - Турко І.Б.

за участю

представника позивача - Макіян Г.М.

представника відповідача - Тернинко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/16088/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум" звернулося до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003541542 від 06 листопада 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що на підставі акта перевірки № 4425/15-210/31586254 від 17 вересня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003541542 від 06 листопада 2012 року, відповідно до якого товариству нарахована сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 100 грн.

Підставою зазначених донарахувань став висновок податкового органу про те, що підприємством порушено п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Позивач не згоден з висновками податкового органу, оскільки податкове повідомлення-рішення було прийняте за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. В супереч нормам Податкового кодексу України перевірка була проведена з порушенням порядку проведення перевірок. Також зазначає, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до ст. 209 розділу V Кодексу), який є податковою звітністю, затверджений Наказом Державної податкової Адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року, що діяв на той час, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки. Отже для підприємств, що обрали оподаткування в порядку ст. 209 Податкового кодексу України не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати. Листом Державної податкової служби України від 09 вересня 2011 року № 14/7/15-3417-04 «Щодо виправлення помилок у звітності з податку на додану вартість» визначено, що у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції відповідно до норм Податкового кодексу України до платника податку не застосовуються.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач та під час апеляційного перегляду представник позивача просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржувану постанову без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 17 грудня 2001 року, включено до ЄДРПОУ за № 31586254 та перебуває на обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків. ТОВ «Гранум» обрано спеціальний режим оподаткування.

Слов'янською ОДПІ у Донецької області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Гранум», за результатами якої було складено акт № 4425/15-21/31586254 від 17 вересня 2012 року (арк.спр. 6-8) та встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

За змістом акту перевірки № 4425/15-21/31586254 від 17 вересня 2012 року платником податку по факту самостійного виявлення заниження податкових зобов'язань минулих податкових періодів було подано 25 жовтня 2011 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року. Позивачем самостійно збільшено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному (податковому) періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в розмірі 2000,00 грн.

Таким чином, в ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що в порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством не розраховано та не сплачено до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

06 листопада 2012 року Слов'янською ОДПІ Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення ТОВ «Гранум»:

- № 0003541542 згідно з п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 4425/15-21/31586254 від 17 вересня 2012 року за порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 100 грн.

26 жовтня 2012 року позивачем до Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС було подано заперечення на акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 4425/15-21/31586254 від 17 вересня 2012 року, в яких ТОВ «Гранум» просив відмінити акт перевірки. (арк.спр. 10-12).

Листом від 26 листопада 2012 року № 91 відповідачем надана відповідь на заперечення ТОВ «Гранум», в якій податковий орган повідомляє, що підприємством не були виконані вимоги ст. 50 ПК України, тому вищезазначений акт перевірки був складений з відповідними висновками, які узгоджуються з діючим законодавством (арк.спр.13).

20 жовтня 2010 року ТОВ «Гранум» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року. У рядку 10.1 декларації підприємством вказано суму податкового кредиту: обсяги придбання - 1373612 грн., дозволений податковий кредит - 274722 грн.; у рядку 18 - сума податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника (різниця між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання) зазначено 1117 грн. До зазначеної декларації позивачем було надано додаток № 2 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у якому зазначено перелік контрагентів з якими він мав господарські угоди та сформував податкові зобов'язання та податковий кредит.

ТОВ «Гранум» 25 жовтня 2011 року до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року та додаток №2 до цього розрахунку, відповідно до якого позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на 2000 грн.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

На виконання вказаних норм 25 жовтня 2011 року позивачем до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року та додаток №2 до цього розрахунку.

Відповідно до п. 209.2. ст. 209 ПКУ сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з п. 54.1. ст. 54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 14.1.39 ст. 14 ПКУ визначено, що грошове зобов'язання, це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Такий же порядок передбачений і п. 4.2.1. розділу 4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», а саме: податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу) який є податковою звітністю, затверджений Наказом Державної податкової Адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року, що діяв на той час, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що для підприємств які обрали оподаткування в порядку ст. 209 ПКУ не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності передбачена п. 120.2 ст.120 Податкового кодексу України.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З аналізу пункту 120.2 ст. 120 ПКУ вбачається, що штраф передбачений вказаною нормою може бути накладено у випадку ненадіслання уточнюючого розрахунку або невключення виявлених сум до податкової звітності за наступні періоди, а також у разі несплати суми недоплати.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, крім того, згідно з висновком податкового органу, бюджет не зазнав втрат, тому колегія суддів вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Стосовно строків проведення камеральної перевірки, колегія суддів зазначає, що порушення строку проведення камеральної перевірки є порушенням з боку податкового органу, але не може розцінюватися як підстава для звільнення платника податку від правових наслідків, передбачених законодавством у разі необґрунтованості податкової вигоди. Така позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду від 24.01.2013 року у справі №2а-6366/09/0670.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, 198, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/16088/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2012 року -задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/16088/2012 - скасувати. Прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2012 року - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0003541542 від 06 листопада 2012 року про нарахування суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 100 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 06 лютого 2013 року.

Колегія суддів: О.П. Лях

О.А. Нікулін

В.В. Попов