Ухвала суду № 29119408, 15.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 2а-7567/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представника позивача Єрьоміної О.Ю.

представника відповідача Голован Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зонд-політех плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. по справі № 2а-7567/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зонд-політех плюс"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ " ЗОНД- ПОЛІТЕХ ПЛЮС" (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: скасувати податкові повідомлення - рішення Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби :

-№0010302340 від 05.12.2011 р, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 138 506,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 626,50 грн. та

-№0011022340 від 11.01.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі -19 276,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному та неправильному з'ясуванні обставин справи, і винести нову постанову про задоволення позовних вимог, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ " ЗОНД- ПОЛІТЕХ ПЛЮС" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість по операціям із платником податків ПП "Артаніа" за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. та складено акт перевірки № 2559/234/36555179 від 11.11.2011 р.

За висновками акту перевірки позивачем:

- документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП "Артаніа", та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства; ТОВ "ЗОНД-ПОЛІТЕХ ПЛЮС" за серпень 2011 року не правомірно відображено в податковому обліку господарські операції з ПП "Артаніа";

- порушено п.198.3 , п. 198.6 ст.198 та п.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у серпні 2011 року на загальну суму 19 276 грн. та донараховано податку на додану вартість за серпень 2011 р. на суму 138 506 грн.

05.12.2011 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0010302340, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 138 506,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 626,50 грн.

Подана ТОВ «ЗОНД-ПОЛІТЕХ ПЛЮС» в порядку адміністративного узгодження скарга до ДПА у Харківської області задоволена частково. Податкове повідомлення-рішення № 10312340 від 05.12.2011 р. скасовано в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 4 819,00 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.

11.01.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0011022340, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 19 276,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з висновку при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі, в порядку і в межах повноважень, наданих законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Артанія» укладено договори:

-29.07.2011 р. № 2907-11 , згідно якого ПП « Артаніґ» зобов'язується виконати послуги по організації передпродажної обробки давальницької сировини , а саме організувати роботи по виконанню перемотки та касети, очистки від ржі проволоки стальної сварочної в загальній кількості 8 790,00 кг. (а.с. 60).

За умовами договору товар поставляється партіями за адресою, зазначеною Замовником за рахунок Підрядника. З договору вбачається, що позивач знаходиться в пгт. Песочин, проте як виконавець послуг в м. Харкові.

На підтвердження виконання договору позивачем надано податкову накладну та акт виконаних робіт на загальну вартість 22 150,80 грн. в тому числі ПДВ - 3 691,80 грн. (т1, а.с. 61-62).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи є обов'язковими, проте не вичерпними щодо підтвердження обставин фактичного переміщення товару.

Також судом встановлено, що 01.08.2011 р. № 0108-11; 03.08.2011 р. № 0308-11; 04.08.2011 р. № 0408-11 ; 17.08.2011 р. №1708-11 позивачем (покупець) та ПП «Артанія» (продавець) укладено угоди, загальним предметом яких є поставка позивачу зварювальних матеріалів згідно рахунків-факту та за попереднім замовленням покупця.

На спростування висновків акту перевірки відповідача суду надано видаткові та податкові накладні (т.1, а.с. 66-67, 70-71, 74-75, 78-79):

на загальну суму 274 580,00 грн., у т. ч. ПДВ - 45 756,33 грн. - договір № 0108-11;

на загальну суму 189 930,00 грн., у т. ч. ПДВ - 31 655, 00 грн. - договір № 0308-11;

на загальну суму 252 311,00 грн., у т. ч. ПДВ - 42 051, 83 грн. - договір № 0408-11;

на загальну суму 207 720,00 грн., у т. ч. ПДВ - 34 620,00 грн. - договір №1708-11.

Суми ПДВ по господарських операціях за вказаними правочинами віднесено до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 р. та використано позивачем при формуванні показників бюджетного відшкодування за відповідний період (а.с. 40-45).

Відповідно до п. 14.1.18. ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.1-200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок оформлення права на отримання бюджетного відшкодування визначена пунктом 200.7 статті 200 ПК України, згідно якої платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 201.6., 201.7., 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Ні під час перевірки, ні до суду першої та апеляційної інстанції позивачем не надано документів, що підтверджують фактичне переміщення, навантаження та розвантаження, зберігання давальницької сировини, а також ТМЦ, законтрактованих за угодами поставки.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідним документом є, зокрема, накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Також ні під час перевірки , ні до суду позивачем не надано доказів видачі довіреностей особам, на отримання товару у позивача, передачу його для обробки ПП « Артаниа», а також повернення цього товару до позивача.

Суду так само не надано документів з відомостями про походження і якість товару (сертифікатів відповідності, дані про виробника продукції та її характеристик, паспортів якості) предмету поставки, специфікацій за номенклатурою відповідно до попередніх заявок покупця. В зв'язку із цим, встановити походження ТМЦ за угодами поставки є неможливим.

Таким чином, позивачем не доведено фактичного виконання договорів відповідно до умов погоджених сторонами.

У поданих позивачем первинних документах наявні розбіжності по найменуванню товарів, робіт, послуг.

Колегія суддів вважає помилковим прийняття в якості належного доказу висновку спеціалісту висновку ГУМВСУ в Харківській області НДЕКЦ почеркознавчого дослідження № 242 від 05.08.11 р. підписи в установчих документах виконанні різними особами від імені ОСОБА_3 (т.2 а.с.21-22).

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта, що висновок № 242 від 05.08.11 р. не є належним доказом по справі колегія суддів є вірними, оскільки зазначений висновок зроблений в рамках розгляду іншої справи, належним чином не засвідчений. Крім того, особа, яка проводила дослідження не попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Також помилковими є посилання суду першої інстанції на пояснення ОСОБА_3 оскільки зазначений документ не є належним доказом по справі. Крім того, суд відповідно до ст..86 КАС України суд оцінює докази при безпосередньому їх дослідженні. ОСОБА_3 безпосередньо судом в якості свідка опитаний не був, а тому його письмові пояснення не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Проте колегія суддів зазначає, що вищенаведені обставини не спростовують висновків суду про відсутність належних первинних документів щодо реальності вчинених господарських операції між позивач6ем та його контрагентом.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 р. (законної сили набула 30.05.2012 р.), якою скасовано наказ Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова "Про проведення невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства "Артаніа" з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень 2011 р., червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011 р." від 12.10.2011 року №1485.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду не містить посилань, що мають юридичне значення для вирішення спірних правовідносин по даній справі і стосуються обставин призначення та проведення податкової перевірки контрагента позивача.

Доказами дотримання правил податкової звітності платником податків є подані на спростування висновків перевірок такого платника податків первинних бухгалтерських документів. Позивачем таких доказів ні до податкової перевірки ні до судів обох інстанцій не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 р. прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зонд-політех плюс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. по справі № 2а-7567/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2013 р.