Ухвала суду № 29118955, 12.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/5496/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-1670/5496/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0005821503/1102.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідач протиправно застосував до ПАТ "АвтоКрАЗ" штрафні санкції за несвоєчасну сплату зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 122495,74 грн., посилаючись на той факт, що зазначене грошове зобов'язання не є податком, а відтак, податковий орган не має права втручатись у господарські взаємовідносини суб'єктів господарювання, зумовлені договірними відносинами. Разом із тим зазначає, що відповідальність за несвоєчасну сплату за землю може передбачатись лише на підставі господарсько-правового договору оренди землі, а Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, при цьому положення вказаного нормативно-правового акта виключають можливість поширювати дію його норм на договірні правовідносини між суб'єктами господарювання.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПАТ "АвтоКрАЗ" перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 23 листопада 1994 року та є платником податку на додану вартість.

З 24 липня 2012 року відповідачем проведена камеральна перевірка ПАТ "АвтоКрАЗ" з питання своєчасності подання платіжного доручення на перерахування належного до сплати земельного податку за період листопад-грудень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт від 24 липня 2012 року № 2451/15-223/05808735 (а.с. 9), яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання належного до сплати земельного податку за період листопад-грудень 2011 року.

Встановлені податковим органом порушення стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0005821503/1102 (а.с. 14), яким визначено суму штрафу за затримку на 6 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) в розмірі 122495,74 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю за період листопад-грудень 2011 року та підтверджено правомірність застосування до нього податковим органом за вказане порушення штрафних санкцій в розмірі 122495,74 грн.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, у перевіяємий період позивач орендував земельні ділянки, які розташовані в м. Кременчуці Полтавської області, на підставі договорів оренди, укладених з Кременчуцькою міською радою, та сплачував орендну плату за землю до місцевого бюджету згідно наданих до Кременчуцької ОДПІ податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Також встановлено, що позивач у порядку та у строк, встановлені чинним законодавством, подав до контролюючого органу податкову декларацію зі сплати за землю від 18 лютого 2011 року № 9000552743, згідно відомостей якого позивач мав сплатити податкове зобов'язання із земельного податку за листопад 2011 року по терміну сплати до 30 грудня 2011 року, а за грудень 2011 року по терміну сплати до 30 січня 2012 року.

Результатами проведення камеральної перевірки від 24 липня 2012 року виявлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого за податковою декларацією зі сплати за землю від 18 лютого 2011 року № 9000552743 податкового зобов'язання та за податковим повідомленням-рішенням від 31 грудня 2010 року № 0001952301 по терміну сплати до 26 грудня 2011 року.

Відповідно до облікової картки платника податків (а.с. 139-140, 164-165) податковий борг позивача виник внаслідок узгодження в судовому порядку (справа № 2а-1670/517/11) суми податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 31 грудня 2010 року № 0001952301 в розмірі 181945,97 грн. Сума в розмірі 272918,93 (за основним платежем - 181945,97 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 90972,96 грн.) поглинула собою сплачену за листопад 2011 року суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю та зумовила порушення терміну сплати орендної плати за землю за грудень 2011 року.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першо інстанції, щодо встановлення позивачем порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю за період листопад-грудень 2011 року, а отже підтверджено правомірність застосування до нього податковим органом за вказане порушення штрафних санкцій в розмірі 122495,74 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, не виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, надав належні і допустимі докази на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.08.2012 р. № 0005821503/1102 кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-1670/5496/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року по справі № 2а-1670/5496/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Калитка О. М.Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.