Ухвала суду № 29118379, 28.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/3492/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспродукт" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2012р. по справі № 2а-1670/3492/12

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспродукт"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" про стягнення заборгованості по орендній платі з юридичних осіб в сумі 388 595 грн. 44 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою сум податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000161550/0/1954 від 18.06.2010 року та самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкових декларацій № 9005077918 від 14.02.2012 року та № 9005086657 від 14.02.2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби задоволено частково.

Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" (код ЄДРПОУ 13958710) кошти на погашення боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 388 595 (триста вісімдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 44 коп. на р/р 33218812700008, банк одержувача ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 37965850.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012р. та залишити позовну заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби без розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" (13958710) зареєстровано Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 24.09.2003 року, запис № 1 569 120 0000 000006, свідоцтво серія А00 № 129107.

Перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ з 31.03.1993 року, що підтверджується довідкою № 245/29-047 від 21.03.2006 року, наявною в матеріалах справи.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ в період з 03.06.2010 року по 08.06.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" за 2008 - 2010 роки по питанню правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За результатами перевірки складено акт від 09.06.2010 року № 2860/15-522/13958710, яким зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" статті 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-VІ (із внесеними змінами), а саме встановлено заниження суми орендної плати за землю всього на 273 540,28 грн., в т.ч. за січень - грудень 2008 року на 108 088,37 грн., за січень - грудень 2009 року на 122 224,55 грн., за січень - квітень 2010 року на 43 227,36 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000161550/0/1954 від 18.06.2010 року, якими відповідачу визначено суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 399 503,61 грн.

Крім того, в порядку апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення Кременчуцькою ОДПІ були прийняті зокрема податкові повідомлення - рішення № 0001251550/2/3847 від 18.11.2010 року та № 0001251550/3/142 від 02.02.2011 року, якими донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 11458,26 грн., в т.ч. за основним платежем - 434,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 023,96 грн.

Відповідач не погоджуючись з вказаними рішеннями оскаржив їх до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року по справі № 2а-1670/1530/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року по справі № 2а-1670/1530/11 - без змін. Таким чином, у справі наявне судове рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже обставини, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року доказування не потребують.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час розгляду справи за відповідачем згідно податкових повідомлень - рішень та декларації, з урахуванням переплати, з орендної плати за землю числиться заборгованість у розмірі 388 595,44 грн., натомість підтвердження сплати чи погашення даної суми боргу матеріали справи не містять.

Також, суд першої інстанції, відмовляючи в частині позовних вимог про стягнення коштів з рахунків платника податків, що будуть відкриті ним в майбутньому прийшов до висновку, що підлягають захисту лише порушення, які мали місце в минулому або продовжуються на час розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 388 595 грн. 44 коп.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з абз. 1 п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкові декларації з орендної плати за землю № 9005077918 від 14.02.2012 року та № 9005086657 від 14.02.2012 року, згідно яких позивачем визначено суму орендної плати за земельні ділянки, що підлягає сплаті в розмірі 32 776,18 грн.

У відповідності до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, в терміни, передбачені законодавством, податкове зобов'язання з орендної плати за землю, визначене податковими деклараціями № 9005077918 від 14.02.2012 року та № 9005086657 від 14.02.2012 року, у розмірі 32 776,18 грн. відповідачем не сплачено.

Згідно наданого позивачем розрахунку та картки особового рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи, за відповідачем значилася переплата в розмірі 55 142,61 грн.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості, згідно вказаних податкових повідомлень - рішень та поданих декларації, з урахуванням переплати, з орендної плати за землю становить 388 595,44 грн.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищевказаної норми, з метою до судового врегулювання спору, Кременчуцькою ОДПІ, при виникненні податкового боргу, було винесено податкову вимогу № 1379/1394 від 24.06.2011 року, яку вручено відповідачу 29.06.2011 року, що підтверджується копією податкової вимоги (а.с. 35).

Враховуючи даний факт, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що вищезазначена податкова вимога винесена на суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість на суму 4856771,22 грн., а не на суму узгодженого податкового зобов'язання, оскільки дослідженою податковою вимогою форми «Ю» № 1379/1394 від 24.06.2011р. зазначено саме загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 24 червня 2011 року яка становить 4856771,22 грн., у тому числі основний платіж: 2733489,18 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи): 2123282,04 грн., до яких віднесено і сума грошового зобов'язання за платежем оренди плати з юридичних осіб в розмірі 399503,61 грн.

Також, колегія суддів вважає за потрібне підкреслити, що ані позовною заявою ані апеляційною скаргою не наводяться обґрунтування, які б спростовували саме факт існування заборгованості.

У відповідності до п. 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Докази повної оплати чи погашення спірної суми боргу відповідачем, всупереч ч. 1 ст. 71 КАС України не були надані ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції, в противагу цьому наявні у матеріалах справи облікові картки особового рахунку відповідача свідчать про наявність у ТОВ "Сільгосппродукт" заборгованості у загальній сумі 388 595,44 грн.

Проте, відносно вимоги контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків платника податків, що будуть відкриті ним в майбутньому колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягають лише певні порушення, що мали місце в минулому або продовжуються на час розгляду справи.

Беручи до уваги, що резолютивна частина судового рішення повинна мати вичерпні, чіткі та безумовні висновки по суті розглянутих вимог, а отже суд не може у судовому рішенні вирішувати питання на майбутнє (у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків), у вимозі податкового органу про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків, які будуть відкриті у майбутньому.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції відносно відмови за безпідставністю та необґрунтованістю у зазначеній частині позовних вимог.

Відповідно до п.п. 20.1.28. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством податковому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 388 595 грн. 44 коп.

Крім того, колегія суддів, вважає за потрібне зазначити, що доводи апеляційної скарги, щодо порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, які закріплені ч. 2 ст. 99 КАС України є безпідставними та такими що не відповідають чинному законодавству, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку.

Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Крім того, застосування строків звернення до адміністративного суду, визначених Податковим кодексом України, можливе лише щодо тих правовідносин, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом України. Відповідно нові строки оскарження до суду податкових повідомлень-рішень поширюються на ті податкові повідомлення-рішення, що отримані платником податку починаючи з 1 січня 2011 року.

Враховуючи той факт, що рішення, на підставі якого заявлено позовну вимогу про стягнення податкового боргу, набрало законної сили 24.05.2011 року, тобто датою виникнення податкового боргу є 25.05.2011 року, а відтак податковим органом додержані строки звернення до адміністративного суду щодо стягнення податкового боргу.

Така позиція узгоджена з практикою Вищого адміністративного суду України, та закріплена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 № 203/11/13-11.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На думку колегії суддів, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 року по справі №2а-1670/3492/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильного застосував до спірних правовідносин сторін норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспродукт" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2012р. по справі № 2а-1670/3492/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.