Постанова № 29111010, 14.12.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

14.12.2012 р. Справа № 2а-5856/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (пр. Жовтневий, 55е, м. Миколаїв, 54018)

до відповідача: Південної академії підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики України (вул. Логовенка, 2, м. Миколаїв, 54055)

про:стягнення заборгованості в сумі 2 650,78 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Південної академії підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики України (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам наукових установ та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів в сумі 2 650,78 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(надалі –Закон № 1058), витрати на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим працівникам державних установ, підприємств і організацій і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 20).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату,час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 19).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

На підставі пункту 2 статті 13 розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України від 13.12.1991 № 1977-ХІІ «Про наукову та науково-технічну діяльність»(далі - Закон № 1977) призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом № 1977.

Відповідно до статті 24 Закону № 1977, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних установ і організацій - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств і організацій в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III- IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 (далі - Порядок фінансування), розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій і вищих учбових закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку за місяць, та щомісячно до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцем знаходженням відповідні кошти фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Суми, що підлягають сплаті, обчислюються підприємствами самостійно в розмірі, відповідному місячному розміру витрат на виплату різниці у розмірі пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, що впливають на розмір витрат, органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, організації в місячний термін з моменту виникнення відповідних обставин, направляючи на адресу підприємства повідомлення, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004.

Працівники Південної академії підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики України, які професійно займалися науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю, отримали право на пенсію згідно Закону № 1977.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва направлені відповідачу повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом № 1977 і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за жовтень 2012, відповідно до яких відповідач повинен був сплатити до Пенсійного фонду нарахування в сумі 2 650,78 грн. (арк. спр. 6-7, 8, 10-11).

Відповідач зазначену суму не сплатив.

Таким чином, заборгованість Південної академії підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики України до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва по відшкодуванню фактичних витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.10.2012 по 31.10.2012 складає 2 650,78 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості (арк. спр. 5) та наданими позивачем доказами.

Згідно з пунктом 5 частини 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 та пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону № 1058 Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечень на позов не надав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Згідно зі статтею 58 Закону України № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб’єктом владних повноважень та має право звертатися з позовом до адміністративного суду (статті 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Південної академії підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики України (вул. Логовенка, 2, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 13855594) на користь Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (пр. Жовтневий, 55е, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 20916741) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим працівникам державних установ, підприємств і організацій і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів в сумі 2 650,78 грн. (дві тисячі шістсот п’ятдесят гривень 78 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих