Ухвала суду № 29110611, 04.02.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

04 лютого 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Боймиструка С.В., Шеремет А.М.;

секретар судового засідання Панас Б.В.,

з участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду від 27 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду від 27 грудня 2012 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою цього ж суду від 16 липня 2012 року у вигляді накладення арешту на 51/100 частину будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1, і належить на праві власності ОСОБА_1, та у вигляді заборони проводити будь-які дії з відчуження цього будинковолодіння.

В поданій на цю ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликалася на те, що відповідно до п. 5 ст. 154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Проте у порушення зазначених вимог закону вона не була належним чином повідомлена судом про час і місце судового засідання, в якому вирішувалося питання про скасування заходів забезпечення позову у даній справі.

Посилаючись на ці обставини, позивачка ухвалу місцевого суду вважала незаконною та необґрунтованою і просила апеляційний суд її скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Проте з матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 10 грудня 2012 року ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування відмовлено. Це рішення набрало законної сили. Даних про зупинення виконання цього судового рішення касаційною інстанцією у справі немає.

Відповідно до п. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Виходячи зі змісту зазначеної правової норми, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення, у зв'язку з чим скасування цих заходів судом може мати місце у разі виконання судового рішення або відмови у задоволенні вимог позивача.

Частиною 5 ст. 154 ЦПК України встановлено, що питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, що судом першої інстанції дотримано (а. с. 95-96).

Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні її позову, і судове рішення про це набрало законної сили, місцевий суд цілком правильно скасував раніше вжиті заходи забезпечення за її позовом.

За наведеного ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Звідси підстав для скасування постановленої у справі ухвали та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду від 27 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: