Рішення № 29109505, 31.01.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/9565/12

2/119/116/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючої судді Бистрякової Д.С.

при секретарі Аніщенко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті злочину,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної у розмірі 8307,61 грн. та моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн. заподіяної в результаті злочину. Так у відшкодування матеріальної шкоди просить стягнути з ОСОБА_5 4153,81 грн., з ОСОБА_7 4153,81 грн., у відшкодування моральної шкоди просить стягнути з ОСОБА_5 8333,33 грн., з ОСОБА_7 8333,33 грн., з ОСОБА_6 8333,33 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 30.09.2011 року відповідачів було визнано винними у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме отримання хабара за попередньою домовленістю групою осіб, посадовою особою, яка займає відповідальне положення, повязане з вимаганням хабара. В наслідок злочину позивачу, якого було визнано потерпілим за цією кримінальною справою, було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 1850 доларів США, що еквівалентно 14695,85 грн., яки він за вимогою відповідачів передав їм як хабар. Відповідач ОСОБА_6 частково відшкодував матеріальну шкоду, передавши позивачу грошу у сумі 300 доларів США, що еквівалентно 797,10 грн., та 1600,00 грн., на загальну суму 3991,30 грн., у звязку з чим, позивач не бажає предявляти до нього вимогу про відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, за результатами розгляду зазначеної кримінально справи, йому було повернуто 300 доларів США, що еквівалентно 2396,94 грн.. Розмір матеріальної шкоди, яку до теперішнього часу не відшкодовано, складає 8307,61 грн.. Крім того, внаслідок злочину позивачу заподіяно морально шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, повязаних з переживаннями у ході досудових та судових проваджень, яки тривали з січня 2011 року по 26 квітня 2012 року. Внаслідок того, що позивач був вимушений передати хабар, його та його сімю було поставлено в дуже тяжке матеріальне становище, принижені його честь та гідність, що негативно вплинуло на його звичайний уклад життя, він був вимушений додавати додаткових зусиль для його нормалізації.

В судовому засіданні позивач та представник позивача, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги підтримали з підстав, що зазначені у позові та пояснили, що до теперішнього часу розмір невідшкодованої матеріальної шкоди складає 8307,61 грн., яку позивач просить стягнути саме з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у рівних частках. Противоправними, винними діями відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 позивачу заподіяно моральну шкоду, яка повязана з тим, що відбулися зміни у його життєвих і виробничих стосунках, позивач був вимушений протягом тривалого часу додавати зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, погіршився стан здоровя.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином за місцем відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Відповідач ОСОБА_6 надав до суду письмові заперечення відповідно до яких позов не визнає, оскільки позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди, не надано доказів з цього приводу, не визначено негативних наслідків.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином за місцем відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Відповідач ОСОБА_5 надав до суду письмові заперечення відповідно до яких позов не визнає, оскільки він не скоїв будь-якого злочину, ніколи не вимагав та не отримував від позивача грошів, навпаки позивач скоїв злочин, а саме дав хабара, відповідач не заподіяв позивачу ані матеріальної, ані моральної шкоди, раніше позивач не бажав предявляти до нього вимоги про стягнення матеріальної шкоди, позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди, не надано доказів з цього приводу, не визначено негативних наслідків.

Представник відповідача ОСОБА_8, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив, що ОСОБА_5 не скоював злочин, за який його було засуджено, його вина не доведена, він не вимагав та не отримував від позивача грошів. Під час розгляду кримінальної справи позивач не заявляв до ОСОБА_5 вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позивач не довів, що діями ОСОБА_8 йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду. ОСОБА_5 не є належним відповідачем по справі, оскільки належним відповідачем є Орджонікідзевська селищна рада м. Феодосії, оскільки здійснюючі певні дії, повязані з продовженням договору оренди не житлових приміщень, ОСОБА_5 діяв як службове особа в межах наданих йому повноважень.

Представник відповідача ОСОБА_7, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги визнав частково, та пояснив що, матеріальна шкода заподіяна злочином можливе менш ніж вказує позивач, оскільки частина грошів йому було повернуто, решта, яка була приєднана до матеріалів кримінально справи, могла зникнути з вини працівників правоохоронних органів. Розмір моральної шкоди є занадто великим, позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн., не має причинного звязку між діями відповідача та моральною шкодою.

У судовому засіданні представниками відповідачів було заявлено клопотання про витребування для огляду матеріалів кримінальної справи № 1-488/11/0121, яке було задоволено, але в подальшому було зясовано, що зазначену кримінальну справу було 18.01.2013 року надіслано до Верховного Суду України, у звязку з чим, враховуючи строки розгляду цивільних справ, передбачених ст. 157 ЦПК України, суд вважає доцільним розглянути цивільну справу без огляду матеріалів кримінальної справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вироку Феодосійського міського суду АР Крим від 30.09.2011 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 засуджено за ст. 368 ч.3 КК України. Так відповідачів було визнано винними в отриманні хабара за попередньою змовою групою осіб, службовою особою, яка займає відповідальне положення, поєднане з вимаганням хабара. За вироком суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 визнано винними і засуджено за вчинення злочину за таких обставинах. Так, ОСОБА_5, працюючи головою Орджонікідзевської селищної ради АР Крим, ОСОБА_6, працюючи заступником голови цієї ради, а також ОСОБА_7, будучи її депутатом, вступили між собою у злочину умову з метою вимагання та отримання від ОСОБА_1 хабара за сприяння у продовженні йому договору оренди нежитлових приміщень. ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6, з ОСОБА_5, після того, як потерпілий ОСОБА_1 написав заяву про продовження йому договору оренди, викликав його до свого службового кабінету, розташованого у приміщенні Орджонікідзевської селищної ради по вул.. Нахімова, 19, с. Орджонікідзе і повідомив йому, що за продовження вказаного договору ОСОБА_1 повинен передати йому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 хабар у розмірі 100000,00 грн.. В подальшому, в кінці січня 2011 року, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неодноразово зустрічалися з потерпілим ОСОБА_1 та попереджали його, що у разі, якщо той не передасть хабара, договір оренди буде розірвано, тим самим спонукаючи потерпілого усвідомити необхідність передачі їм хабара. На одній із вказаних зустрічей засуджені погодились зазначену суму хабара отримати частинами протягом певного періоду: спочатку 15000,00 грн., потім 35000,00 грн., а після закінчення літнього періоду ще 50000,00 грн..

05 лютого 2011 року, після того як 17 лютого 2011 року було прийнято рішення про продовження договору оренди, ОСОБА_1, ОСОБА_6, виконуючи злочинний план, узгоджений ОСОБА_7 та ОСОБА_5, висловив вимогу про передачу частини хабара у розмірі 15000,00 грн.. На вимогу ОСОБА_1 06 лютого 2011 року приблизно об 11-й годині в приміщенні Орджонікідзевської селищної ради передав ОСОБА_6 частину хабара у розмірі 1850 доларів США, що становило 14695,85 грн..

19 лютого 2011 року, після того як ОСОБА_1 підписав додаткову угоду до вказаного договору оренди, якою було передбачено додаткові обовязки орендатора у випадку невиконання яких договір може бути розірваним у односторонньому порядку, ОСОБА_6 повідомив його про необхідність передачі другої частині хабара у розмірі 35000,00 грн.. 20 лютого 2011 року, виконуючи вказану вимогу, у приміщенні Орджонікідзевської селищної ради ОСОБА_1 передав ОСОБА_6 частину хабара у розмірі 27000,00 грн. та 1000 доларів США, що становило 7941,70 грн., після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 затримали робітники міліції.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 13.01.2012 року вказаний вирок щодо ОСОБА_5 було залишено без змін. Вироком Апеляційного суду АР Крим від 13.01.2012 року вказаний вирок міського суду в частині призначення покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасовано. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повязані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій на 2 роки, без конфіскації майна кожному.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.04.2012 року вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 30.09.2011 року, ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 13.01.2012 року щодо ОСОБА_5 та вирок Апеляційного суду АР Крим від 13.01.2012 року щодо ОСОБА_6 залишено без змін. Змінено вказані судові рішення та зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджені за ч. 3 ст. 368 КК України в редакції від 11.06.2009 року. Перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 368 КК України, виключено кваліфікуючу ознаку «службова особа, яка займає відповідальне становища, та його дій кваліфіковано, як одержання хабара за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.

Позивача ОСОБА_1М по вказаної кримінальної справі визнано потерпілим.

Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобовязань, вона містить правило про загальний делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюється законом.

При розгляді даної справи судом встановлено, що поведінка відповідачів ОСОБА_5 ОСОБА_10, ОСОБА_7Г відносно позивача є протиправною та винною. Протиправність дій відповідачів підтверджується вищезазначеними судовими рішеннями по кримінальної справи № 1-488/11/0121.

Відповідно до ст. 61 ч. 1 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

На підставі викладеного, судом достовірно встановлено, що відповідачі своїми протиправними діями заподіяли позивачу матеріальну шкоду у розмірі 49637,55 грн.. Так відповідачі в якості хабара 06.02.2011 року отримали 1850 доларів США, що становило 14695,85 грн., в подальшому 20.02.2011 року отримали 1000 доларів США, що становило 7941,70 грн. та 27000,00 грн.. Під час передачі частини хабара у розмірі 1000 доларів США, що становила 7941,70 грн. та 27000,00 грн., відповідачів було затримано з зазначеними коштами.

За вироком Феодосійського міського суду від 30.09.2011 року (а.с. 14), який в цієї частині залишено без змін, ОСОБА_1 повернуто речові доказі у вигляді 1000 доларів США та 27000,00 грн.. Також ОСОБА_1 повернуто дві купюри по 50 доларів США та 200 доларів США, на загальну суму 300 доларів США, що складає 2396,94 грн. (виходячи з курсу 798,9800 грн. за 100 доларів США).

Позивач отримав часткове відшкодування матеріальної шкоди, а саме отримав від ОСОБА_6 300 доларів США, що становило 2391,30 грн. та 1600,00 грн., на загальну суму 3991,30 грн., про що свідчить копія розписки (а.с. 17).

Таким чином, у відшкодування матеріальної шкоди позивач отримав 41329,94 грн., до теперішнього часу розмір невідшкодованої матеріальної шкоди складає 8307,61 грн..

Враховуюче наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди саме з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у розмірі 4153,81 грн. відповідно з кожного підлягають задоволенню.

Стаття 1167 ЦК України встановлює, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди, яке безсуперечно встановлено судовими рішеннями по кримінальній справі № 1-488/11/0121/.

Враховуючи все вищенаведене, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з всіх відповідачів засновані на законних підставах.

З урахуванням чого, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 25000,00 грн. підлягають задоволенню частково. Суд виходить з такого: згідно зі ст. 1 Закону України від 17.07.1997 року про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Україна повністю визнає на своїй території ст. 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського союзу з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування конвенції. Отже текст Конвенції з Протоколами до неї, а також її тлумачення та застосування, висловлені у рішеннях Європейського союзу з прав людини, є частиною національного законодавства і є обовязковими при правозастосуванні органами правосуддя.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб захисту в національному органі. Європейський суд з прав людини у винесених рішеннях неодноразово, зокрема у справах „ОСОБА_10 проти Сполученого Королівства від 19.06.2001 року, „Перна проти Італії від 25.07.2001 року тощо визнавав в резолютивній частині рішення, що виходячи з обставин справи, самий факт правопорушення, вчиненого відносно потерпілого, становить спосіб захисту порушеного права і може становити достатньо справедливу компенсацію моральної шкоди.

Обраний позивачем спосіб компенсації відповідає ч. 3 ст. 23 ЦК України. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер злочину, ступеня вини осіб, що завдали моральну шкоду, глибини фізичних та моральних страждань позивача, якого визнано потерпілим, його душевні страждання у звязку із скоєням злочину, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, необхідні для відновлювання попереднього стану, а також вимоги розумності і справедливості. З обліком наведеного, суд вважає за необхідне знизити розмір відшкодування моральної шкоди позивачу і визначити його у сумі 6000,00 грн.. Враховуючи обставини, яки встановлені судом у кримінальної справі, ступень вини кожного з відповідачів, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн. з кожного відповідно.

З відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судовий збір на користь держави у наступному розмірі: з ОСОБА_5 458,80 грн., з ОСОБА_7 458,20 грн., з ОСОБА_6 214,60 грн..

У судовому засіданні 31.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 05.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 10, 11,58-61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1177 ЦК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_11 у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 4153,81 грн., у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2000,00 грн., а всього суму у розмірі 6153 (шість тисяч сто пятдесят три) грн.. 81 коп..

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_11 у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 4153,81 грн., у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2000,00 грн., а всього суму у розмірі 6153 (шість тисяч сто пятдесят три) грн. 81 коп..

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_11 у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2000 (двох тисяч) 00 коп..

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави (Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135) судовий збір у сумі 458,80 грн..

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави (Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135) судовий збір у сумі 458,80 грн..

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави (Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135) судовий збір у сумі 229,40 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Феодосійській міській суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя