Рішення № 29108740, 04.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р.Справа № 5017/3356/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод"

до відповідача: Селянського фермерського господарства „Яна"

про розірвання договору поставки, витребування майна та стягнення 13 810 грн. штрафу

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: Лютко Р.Н., довіреність від 15.08.2012р.

від відповідача: Сендик О.О., голова правління згідно Статуту та витягу з ЄДРЮФОП

В судовому засіданні 04.02.2013 р. приймали участь представники сторін:

від позивача: Лютко Р.Н., довіреність від 15.08.2012р.

від відповідача: Сендик О.О., голова правління згідно Статуту та витягу з ЄДРЮФОП

СУТЬ СПОРУ: про розірвання договору від 20.02.2012р., укладеного між СФГ „Яна" та ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод";

про витребування з володіння СФГ „Яна" майно ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод", яке було йому передано за договором поставки №01/20-12 від 20.02.2012р.;

про стягнення з СФГ „Яна" на користь ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" штрафу в розмірі 5-ти % від суми договору, що становить 13 810 грн.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав до суду заяви про уточнення позовних вимог від 10.12.2012р. за вх.№37345/2012, від 17.12.2012р. за вх.№38215/2012, від 21.01.2013р. за вх.№2070/2013, в яких відмовився від позовних вимог про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки №01/20-12 від 20.02.2012р., про витребування з СФГ „Яна" майно ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод", яке було йому передано за договором поставки 01/20-12 від 20.02.2012р., та просить суд розглянути позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13 810 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.02.2012р. між ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" та СФГ „Яна" було укладено договір №01/20-12, згідно з яким позивач 20.05.2012р. поставив відповідачу трактор вартістю 276 200 грн. Відповідно до п.1.4. договору від 20.02.2012р. право власності на товар від продавця до покупця переходить після остаточного розрахунку за товар за цим договором. За умовами договору відповідач зобов'язався здійснити оплату товару в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 82 860грн. від загальної ціни товару, визначеної у договорі, здійснюється покупцем в строк до 5-ти днів після підписання договору; другий платіж в розмірі 82 860 грн. від загальної ціни товару, визначеної у договорі, здійснюється покупцем в строк до 10.08.2012р.; третій платіж в розмірі 110 480 грн. від загальної ціни товару, визначеної у договорі, здійснюється покупцем в строк до 31.10.2012р. Станом на 13.11.2012р. відповідачем здійснено лише авансовий платіж у розмірі 82 860 грн., решта суми - 193 340 грн. не сплачена. З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути товар, як то обумовлено п.5.2.6. договору від 20.02.2012р., однак, відповідач товар не повернув, у зв'язку з чим позивач нарахував до стягнення з нього штраф у відповідності до п.7.4. договору. Крім того, позивач зауважив, що за відсутності акту про фактичну кількість, якість та комплектність товару, складеного за участю експерта ТПП України в день підписання акту приймання-передачі товару, товар вважається таким, що прийнятий відповідачем у належній якості, комплектації та із товаросупровідними документами, що засвідчують його якість.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 08.01.2013р. за вх.№427/2013 було судом задоволено, про що свідчить ухвала суду від 09.01.2013р.

Відповідач проти позову заперечує, що викладено у поданих до суду відзивах на позов від 13.12.2012р. за вх.№38053/2012, від 17.12.2012р. за вх.№38279/2012, доповненні до письмового пояснення до відзиву від 08.01.2013р. за вх.№385/2013, запереченні від 28.01.2013р. за вх.№2801/2013.

Так, в обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що з боку позивача мали місце порушення умов договору в частині технічних характеристик поставленого майна, про що відповідач надсилав позивачу відповідні заявки, які позивач проігнорував. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем йому було поставлено трактор, який не відповідає умовам договору, а саме в п.1.1. договору сторони домовились про трактор Агромаш 85ТК222ДВ, тоді як позивач поставив Агромаш 85 ТК 222Д. У зв'язку з тим, що даний трактор купувався відповідачем для виконання сільськогосподарських робіт по обробці та посіву соняшника і кукурудзи, а іншого аналогічного трактора у господарства не було, поставка позивачем трактора із іншими технічними характеристиками спричинила збитки відповідачу в сумі 841 500 грн. Відповідач не заперечує проти повернення трактора, але після компенсації йому позивачем завданих збитків. Крім того, відповідач зазначив, що не отримував вимоги позивача про повернення техніки 30.10.2012р., оскільки цього дня знаходився у відрядженні у м. Києві.

Зустрічну позовну заяву СФГ „Яна" до ТОВ „ВТК „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" про стягнення 841 500 грн. ухвалою суду від 11.12.2012р. №5017/2012/2445 повернуто судом без розгляду на підставі п.п.4,6 ст.63 ГПК України.

Клопотання відповідача від 13.12.2012р. за вх.№38048/2012, від 22.01.2013р. за вх.№2271/2013 про ознайомлення з матеріалами справи було судом задоволено, про що свідчать відповідні відмітки представника відповідача.

Ухвалою суду від 21.01.2013р. за клопотанням відповідача від 18.01.2013р. за вх.№1820/2013, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 05.02.2013р.

У судовому засіданні 04.02.2013р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України було оголошено перерву з 14год.30хв. до 15год.05хв.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представників прокурора та позивача, суд встановив наступне:

20.02.2012р. ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" (продавець) СФГ „Яна" (покупець) було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №01/20-12, за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю сільськогосподарську техніку, а саме: трактор колісний Агромаш 85ТК222ДВ (рідинного охолодження) у базовій комплектації. Право власності на товар від продавця до покупця переходить після остаточного розрахунку за товар за цим договором (п.п.1.1. (в ред. додаткової угоди від 13.03.2012р., 1.4. договору) .

За умовами п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору від 20.02.2012р., додаткової угоди від 13.03.2012р. загальна ціна товару та загальна сума договору складає 276 200 грн., в т.ч. ПДВ 20% 55 240 грн. Покупець здійснює оплату товару в наступному порядку: авансовий платіж здійснюється покупцем у розмірі 30 відсотків від ціни товару, зазначеній в п.2.1., в строк до 5-ти днів після надання для оплати рахунку-фактури та становить 82 860 грн.; другий платіж у розмірі 30 відсотків від ціни товару, зазначеній в п.2.1., та становить 82 860 грн., та здійснюється покупцем до 10.08.2012р.; третій платіж - у розмірі 40 відсотків від ціни товару, зазначеній в п.2.1., становить 110 480грн. та здійснюється покупцем у термін до 31.10.2012р. Моментом виконання зобов'язань покупця по здійсненню всіх платежів є момент зарахування коштів на поточний рахунок продавця незалежно від засобів платежу і форм розрахунків, що використовуються.

Відвантаження товару продавець здійснює на умовах EXW (товар зі складу продавця) Інкотермс - 2010 (п.3.1. договору від 20.02.2012р., додаткова угода від 13.03.2012р.).

Положеннями п.3.10. договору від 20.02.2012р. разом з товаром продавець передає покупцю наступні документи: товарну накладну, акт приймання-передачі товару, податкову накладну, сертифікат якості підприємства-виробника, технічну документацію на товар, документацію, що підтверджує гарантійні зобов'язання підприємства-виробника товару.

За умовами п.3.11. договору від 20.02.2012р. датою виконання продавцем зобов'язання з поставки товарів вважається дата передачі товару покупцю та підписання уповноваженими представниками сторін товарних накладних та акту приймання-передачі товару.

Згідно п.5.3.4. договору від 20.02.2012р. у випадку порушення покупцем своїх обов'язків по своєчасній сплаті платежів, передбачених розділом 2 цього договору, продавець має право відмовитись від цього договору та вимагати від покупця негайного та безперешкодного повернення товару у фактичне володіння продавця.

У випадку отримання від продавця вимоги, передбаченої п.5.3.4. цього договору, покупець зобов'язується негайно, але не пізніше 3 днів з моменту отримання вимоги повідомити продавця про фактичне місцезнаходження товару та передати товар за цим місцезнаходженням у фактичне володіння уповноваженому представнику продавця разом з необхідними документами до нього (технічною документацією на товар, товарною накладною, сертифікатом якості підприємства - виробника, документацією, що підтверджує гарантійні зобов'язання виробника товару). Факт фактичного отримання продавцем товару від покупця підтверджується підписом уповноваженого представника продавця на товарній накладній та відповідною довіреністю (п.5.2.6. договору від 20.02.2012р.).

Відповідно до п.7.4. договору від 20.02.2012 р. у випадку невиконання покупцем свого обов'язку по поверненню товару у строк, визначений в п.5.2.6. цього договору, він сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від загальної ціни товару, визначеної у даному договорі.

Положення п.6.1. договору від 20.02.2012 р. передбачають, що він набуває чинності (вважається укладеним) з дня його підписання уповноваженими особами та скріплення печатками сторін та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідачем було частково, в розмірі першого авансового внеску, сплачено вартість отриманого від позивача майна в сумі 82 860грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Укрсоцбанк" №06.10-17/6338 від 07.12.2012р., платіжними дорученнями №129 від 22.03.2012р., №131 від 26.03.2012р.

За актом прийому-передачі від 20.04.2012р. позивач передав відповідачу трактор Агромаш 85 ТК222ДВ, заводський номер 000142, де зазначено, що зауваження щодо технічного стану та комплектності сільськогосподарської техніки у сторін відсутні. Зазначена техніка була повернута покупцем продавцю за зворотною накладною №2 від 15.05.2012р.

15.05.2012р. між ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" та СФГ „Яна" було підписано акт прийому-передачі, згідно якого продавець передав покупцю трактор Агромаш 85ТК222ДВ, заводський номер 000118. Так, в акті від 15.05.2012р. вказано наступні зауваження щодо технічного стану переданого майна: витікання мастила зліва у передній балці двигуна, витікання мастила із гідророзповсюджувача мастила, витікання солярки з-під ущільнюючої резинки заливної горловини до і після перетяжки болтів, контрольна та заливна пробки бортової не підтягуються та спричиняють витікання мастила постійно, автономний опалювач кабіни не працює. Про наявність вказаних недоліків також свідчить акт-рекламація від 11.05.2012р. №1235112.

Про незадовільний технічний стан поставленого позивачем відповідачу ТЗ Агромаш 85ТК222Д свідчить висновок експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЕ-3404 від 29.12.2012р.

07.09.2012р. позивач надіслав відповідачу вимогу №06/09 від 05.09.2012р. про оплату вартості товару, поставленого на виконання умов договору від 20.02.2012р., однак, доказів оплати, тобто, задоволення даної вимоги, суду не надано.

На підтвердження отримання СФГ „Яна" вимоги ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" №01/23-10 від 23.10.2012р. про повернення йому сільськогосподарської техніки, у зв'язку з несплатою її повної вартості, позивач надав суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення голові СФГ „Яна" СендикуО.О. саме 30.10.2012р.

Проте, подані відповідачем квиток від 29.10.2012р., копія письмового пояснення у справі №6/104-12 з відміткою господарського суду Київської області про його отримання 30.10.2012р., посвідчення про відрядження з 29.10.2012р. по 30.10.2012р., свідчать проте, що Синдик О.О. 30.10.2012р. перебував у м. Києві.

Відповідач заявками від 23.04.21012р., від 28.04.2012р., від 04.05.2012р., від 06.06.2012р., від 27.06.2012р., від 23.07.2012р., від 01.08.2012р., від 29.08.2012р., від 26.09.2012р., від 28.09.2012р., від 16.10.2012р. повідомляв позивача про несправності трактора, які несумісні із його використанням за призначенням, з вимогою усунути такі, однак, доказів вжиття таких заходів, крім ремонту електрообладнання ТЗ 12.06.2012р. та заміни форсунки та реле, діагностики паливної апаратури 25.09.2012р., з боку позивача суду не надано.

Позивач не здійснив налагодження поставленого ТЗ, про що свідчить не підписання відповідачем акту вводу №1605 від 16.05.2012р.

22.11.2012р. відповідач надіслав позивачу претензію №5 від 20.11.2012р. з вимогою сплатити збитки, нанесені поставкою несправної техніки, докази реагування на яку з боку позивача суду не надані.

14.01.2013р. платіжним дорученням №30 ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" повернуло СФГ „Яна" попередню оплату за договором від 20.02.2012р. в сумі 82 860 грн.

На підтвердження наявності збитків внаслідок поставки позивачем техніки неналежної комплектації та технічного стану відповідачем надано до матеріалів справи акти обстеження полів від 25.07.2012р., лист ДІ сільського господарства в Одеській області від 19.11.2012р. №05/11-3496, лист Управління агропромислового розвитку №347 від 20.11.2012р., довідку про несприятливі погодні умови влітку 2012р. Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів №673/06 від 07.12.2012р., податкові накладні, довідку Одеської регіональної ТПП від 19.11.2012р. про ціни на товари на внутрішньому ринку, довідку Управління агропромислового розвитку Кодимської районної державної адміністрації №351 від 20.11.2012р., договори про надання послуг від 14.05.2012р., від 23.04.2012р. між СФГ „Яна" та ФГ „Мариморич" та акти виконаних робіт, довідку Відділу статистики у Кодимському районі №04-02/476 від 13.11.2012р., договір поставки №03253/13 від 26.09.2012р. між ТОВ „Кернел-Трейд" та СФГ „Яна" та ТТН до нього.

Суд дослідив вище перелічені документи, однак, з врахуванням того, що у даній справі не розглядається позовна вимога про стягнення з ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" на користь СФГ „Яна" збитків у зв'язку з поставкою неякісного товару, дані документи на увагу суду не заслуговують.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з СФГ „Яна" на користь ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" штраф у розмірі 5-ти % від суми договору, що становить 13 810 грн. неправомірними, такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За положеннями ч.ч.1, 2, 6 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частина 3 ст.219 ГК України встановлює, що якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, судом встановлено, що відповідач на виконання умов договору від 20.02.2012 р. у березні 2012р. здійснив перший авансовий платіж за обумовлений договором товар, тоді як позивач у квітні 2012р. поставив йому неякісний товар, який 16.05.2012р. замінив на інший неякісний транспортний засіб, що виключало можливість його експлуатації з боку відповідача, а отже і використання його з метою збирання врожаю 2012 р., за кошти виручені від продажу якого у серпні відповідач мав сплатити позивачу другий платіж, з огляду на те, що діяльність відповідача є сезонною, від чого також залежить і прибуток господарства. Із чого вбачається, що неналежне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару, вплинуло на невиконання відповідачем зобов'язань щодо другого та третього платежів.

Несплата другого платежу стала підставою для позивача вимагати повернення товару згідно п.5.3.4. договору від 20.02.2012р., а як наслідок неповернення такого вимагати сплату штрафу у відповідності до п.5.2.6. договору.

Але, позивач не довів суду факт отримання відповідачем вимоги про повернення товару 30.10.2012р., оскільки відповідач надав суду докази фактичної відсутності його за місцезнаходженням СФГ „Яна" 30.10.2012р., отже, не обґрунтував правові підстави нарахування штрафу, так як без вимоги позивача повернення неякісного товару є правом покупця, а не його обов'язком, та не тягне за собою наслідку нарахування до стягнення штрафних санкцій. При цьому, з врахуванням наданих відповідачем до справи доказів незнаходження Сендика О.О. 30.10.2012р. в с. Тимкове Кодимського району, суд в сукупності з іншими фактичними доказами оцінює подане позивачем поштове повідомлення від 30.10.2012р. з відміткою про отримання вимоги про повернення товару саме Сендиком О.О. не як беззеперчний доказ отримання вимоги відповідачем.

З огляду на те, що порушенню відповідачем строку оплати вартості товару передувало порушення позивачем положень договору щодо поставки якісного товару, яке істотно вплинуло на обов'язок відповідача щодо його оплати, суд застосовує до спірних правовідносин наслідки, передбачені ч.3 ст.219 ГК України та звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань, яка настала внаслідок прострочення кредитора, у зв'язку з чим у задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафу в сумі 13 810 грн. відмовляє.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд, вбачає недоведеними фактичними даними та необґрунтованими заявлену позовну вимогу позивача про стягнення з СФГ „Яна" 13 810 грн. штрафу.

Так, згідно заяв про уточнення позовних вимог від 17.12.2012р. за вх.№38215/2012, від 21.01.2013р. за вх.№2070/2013 позивач відмовився від позовних вимог про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки №01/20-12 від 20.02.2012р. та про витребування від СФГ „Яна" майна ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод", яке було йому передано за договором поставки 01/20-12 від 20.02.2012р. Крім того, в підтвердження повернення відповідачем позивачу спірного майна позивач надав суду акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки по договору №01/20-12 від 20.02.2012р. від 15.01.2013р.

Відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З огляду на вищезазначене, так як відмова позивача від позову не порушує права та інтереси інших осіб, про що було акцентовано представниками сторін в судових засіданнях, суд приймає її та припиняє провадження у справі №5017/3356/2012 у порядку п.4 ст. 80 ГПК України, в частині позовних вимог щодо розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки №01/20-12 від 20.02.2012р., про витребування від СФГ „Яна" майна ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод", яке було йому передано за договором поставки 01/20-12 від 20.02.2012р.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору в сумі 1609,50грн. відносяться за рахунок позивача.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. сплачений судовий збір в сумі 1073 грн. за заявленою позовною вимогою немайнового характеру, провадження за якою судом припинено, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" до Селянського (фермерського) господарства „Яна" про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки №01/20-12 від 20.02.2012р.,

2.Припинити провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" до Селянського (фермерського) господарства „Яна" про витребування з СФГ „Яна" майно ТОВ „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод", яке було йому передано за договором поставки №01/20-12 від 20.02.2012р.

3. Відмовити позивачу у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

4. Винести ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельна компанія „Білоцерківський комбайно-тракторний завод" (09183, Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Леніна,33, код 32301880) з державного бюджету України сплачений за платіжним дорученням №1411 від 13.11.2012р. судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 06.02.2013р.

Суддя Малярчук І.А.