Рішення № 29108594, 05.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.13 р. Справа № 5006/40/109/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області

до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 1836 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Макогон А.О., довіреність №01-026-2861 від28.12.2012;

від відповідача - Ляшко Д.В., довіреність № Н-01/987 від 05.04.2012.

Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 1836 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон № 57576761 на станцію призначення прибув з недостачею вантажу, яка підтверджена складеним станцією Коммунарськ Донецької залізниці комерційним актом БА №785286/2 від 06.01.2012. Недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, відзив не надав.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

30.12.2012, за накладною №52530847, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «Селидівська» (вантажовідправник), зі станції Новогродовка Донецької залізниці на станцію Коммунарськ Донецької залізниці, відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (вантажоодержувач) у вагоні №57576761 вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий, масою 67000кг. Згідно накладної №52530847, вантаж завантажено у вагон відправником, вантаж маркований поперечними смугами та розчином вапна по всьому вагону, вантаж змерзається (а.с.58).

На станції Коммунарськ, був складений комерційний акт БА №785286/2 від 06.01.2012, в розділі «Д» якого зазначено: «у доповнення до акту загальної форми №12 ст. Коммунарськ Дон. проведено комісійне переважування вагону №57576761 на тензометричних вагах №0226 вантажоодержувача ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» держповірка 12.12.2011, відомча 12.12.2011. Ваги перевірили працюють справно. Вагон №57576761 за документом тара - 23200кг, нетто - 67000кг, фактично при переважуванні брутто - 88000кг, тара с брусу - 23200кг, нетто - 64800кг, що менше документу на 2200кг. При повторному переважуванні недостача вантажу 2200кг підтвердилась. Навантаження у вагоні на рівні бортів, шапкою, не маркований. Праворуч по ходу потягу над 4,5 люками є заглиблення 500мм х 2000мм х 1000мм. Двері, люка зачинені. Протікання вантажу відсутнє. Вагон у технічному відношенні справний» (а.с.57).

Вантаж прибув на станцію призначення (ст. Коммунарськ) за накладною № 52552817 (а.с.9).

Відповідно до акту загальної форми №12 від 05.01.2012, який складений на станції Коммунарськ, було зазначено: «по прибуттю потягу при огляді було виявлено навантаження у вагоні на рівні бортів, шапкою, не марковане. Праворуч по ходу потягу над 4,5 люками заглиблення 500ммх2000ммх1000мм. Двері, люка зачинені, протіканні вантажу відсутнє» (а.с.60).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України (далі - Статут) , залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р., встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Абзацом 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Досліджені у судовому засіданні докази свідчать про те, що нестача вантажу виникла під час перевезення внаслідок незабезпечення збереження вантажу залізницею, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність будь-яких заглиблень та про відсутність маркування не зазначалось.

Відсутність маркування свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу під час перевезення. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребоває докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до частини 5 статті 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ч.2 ст.114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачі позивачем була розрахована виходячи з рахунку ТОВ «Паливна компанія «Індустріал Групп» №123008 від 30.12.2011, відповідно до договору №ПР04/10/1-015/1244 від 04.10.2011, укладеного між позивачем та ТОВ «Паливна компанія «Індустріал Групп». У додатку до рахунку №123008 від 30.12.2011 зазначено, що 30.12.2011 за залізничною накладною № 52530847 у вагоні №57576761 було відвантажено 67000кг. (а.с.12-15,24).

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні №57576761, становить 1836грн., із розрахунку 2200кг - (67000кг х 1%)х 1200грн., де 2200кг - маса недостачі вантажу, відповідно до комерційного акту БА №785286/2 від 06.01.2012 (а.с.24).

67000кг - маса вантажу у вагоні №57576761 згідно накладної (а.с.24).

1% - норма природної втрати маси вантажу зданого до перевезення (п. 27 Правил видачі вантажів, Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644).

1200грн. - вартість вантажу з ПДВ, згідно рахунка ТОВ «Паливна компанія «Індустріал Групп» (а.с.24).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 05441447) 1836грн. вартості нестачі вантажу та 1609 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 06 січня 2013 року.

Суддя Говорун О.В.